Оберіть свою мову

автори: Н. Д. Скибун, Т. В. Трофименко


Актуальність теми дослідження. Формування мобільності відбувається в рамках відповідного етапу цивілізаційного розвитку суспільства, який обумовлює умови та фактори, які впливають на мобільність, серед яких і техніко-технологічний розвиток, морально-психологічна готовність людини до сприйняття нового, що відкривається перед нею завдяки новим цифровим, інформаційно-комунікаційним, комунікативним та кібернетичним технологіям. Слід враховувати, що разом із віртуальною зросла і фізична мобільність завдяки новим можливостям, які стали доступними широким верствам населення.

Постановка проблеми. Зважаючи на зростаючий рівень академічної мобільності необхідно зважати на готовності до неї з боку викладачів та методистів працювати в мультинаціональному, мультирелігійному та мультикультурному освітньому середовищі, де здобувачами освіти є іноземні громадяни з усього світу. У свою чергу вищезгадане стосується і готовності здобувача освіти навчатися за межами місця проживання (у іншому регіоні – на національному рівні та в іншій країні – на міжнародному рівні).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням сучасної мобільності в цілому та мобільності в освітній сфері як її елементу, приділяють увагу як зарубіжні, так і вітчизняні науковці, педагоги-практики, серед яких можна виділити таких: І. Антоненко, Г. Кілінічева, Д. Свириденко, М. Романинець, С. Окса-митна, С. Баччі, В. Бертачіні, М. Бейне, Р. Ноель, Л. Раго, П. Браун, Дж. Майкл, С. Е. Гілмер тощо.

Постановка завдання. Основними завданнями статті є: окреслення ролі та впливу сучасного етапу розвитку суспільства на питання академічної мобільності; аналіз науково-педагогічних літературних джерел щодо досліджень академічної мобільності на загальному рівні та окремих факторів, які впливають на неї; пропозиції щодо інтеграції національних закладів вищої освіти у світовий освітній простір та забезпечення в тому числі і зворотної та експортної мобільностей у рамках академічної мобільності для підняття якості вітчизняної освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасними дослідниками розглядалися різні види академічної мобільності, яка включає в себе широкий спектр факторів, що впливають на її застосування (вплив соціально-економічних чинників; задоволення внутрішнього “его” можливістю навчатися у “модному” виші; вибір “вузької” спеціалізації, яка є не в кожному профільному закладі вищої освіти тощо). На підставі результатів аналізу проведених досліджень сучасними науковцями питання академічної мобільності запропоновано рекомендації щодо забезпечення можливостей використання академічної мобільності в сучасних реаліях. На сьогодні академічна мобільність на міжнародному рівні більшою мірою формується глобальним ринком праці, який формується діяльністю транснаціональних корпорацій та виконанням ними міжнародних проєктів в усіх куточках світу. Також академічна мобільність розвивається на міжнародному та на регіональному рівнях, де формується регіональний центр глобалізації. Як приклад – країни Європи та Європейський Союз. Що стосується академічної мобільності на національному рівні, то каталізатором тут виступає рівномірність розвитку територій. У тих країнах, де цей розвиток є рівномірним і високим, рівень академічної мобільності є стабільно-низьким і навпаки.

Висновки. Підсумовуючи проведення дослідження питань академічної мобільності в сучасних умовах слід відзначити таке. Перш за все, необхідно зважати на морально-психологічну готовність до академічної мобільності як здобувачів освіти, так і викладачів і методистів. По-друге, готовність закладів вищої освіти інтегруватися у світовий освітній простір. По-третє, достатній рівень комунікативної, мовної компетентностей для подальших комунікацій на рівні мультинаціонального, мультикультурного, мультирелігійного освітнього середовища, де все тримається на ключових позиціях людської гідності, рівності, толерантності. Таким чином, є потреба формувати нові компетентності (мобільність, комунікативність, іноземна мова, ІТ, кібербезпеки і кібергігієна) серед викладачів та здобувачів освіти для можливості формування як вертикальної, так і горизонтальної академічної мобільності, адже широка кооперація із закладами освіти інших країн сприятиме підвищенню якості надання освітніх послуг на рівні вітчизняних закладів освіти, а це у свою чергу, підвищуватиме загальний рівень вітчизняної освіти науково-педагогічного персоналу та вітчизняної наукової школи в цілому. У кінцевому результаті це повинно створити сталі умови для закладів вищої освіти збільшення рівня зворотної та експортної мобільностей у рамках академічної мобільності.

Ключові слова: відкритий світ, мобільне суспільство, світовий освітній простір, глобальний ринок праці, мультикультуралізм, академічна мобільність, педагог та здобувач освіти в умовах академічної  мобільності


Список використаних джерел:

  1. Закон України “Про вищу освіту” 2014, Документ № 1556-VII, Відомості Верховної Ради (ВВР), № 37-38, ст. 2004. Доступно: <http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18>. [19 Жовтень 2022].
  2. Кілінічева, ГІ (n.d.), Академічна мобільність. Доступно: <https://vue.gov.ua/Академічна_мобільність>. [19 Жовтень 2022].
  3. Оксамитна, С 2011, Міжгенераційна класова та освітня мобільність. Монографія, Київ: НаУКМА: Аграр Медіа Груп, 287 с.
  4. Свириденко, ДБ 2014, Академічна мобільність: відповіді на виклики глобалізації. Монографія, Київ : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 279 с. Доступно: <http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/6418/Akadem%C3%91%20chna%20mob%C3%91%20ln%C3%91%20st.pdf?sequence=3>. [25 Жовтень 2022].
  5. Bacci,S & Bertaccini, В 2021, ‘Assessment of the University Reputation Through the Analysis of the Student Mobility’, Social Indicators Research: An International and Interdisciplinary Journal for Quality-of-Life Measurement, Springer, August, vol. 156(2), рр. 363-388. Available from: <https://ideas.repec.org/a/spr/soinre/v156y2021i2d10.1007_s11205-020-02322-x.html>. [25 October 2022].
  6. Beine, M, Noël, R & Ragot, L 2014, ‘Determinants of the international mobility of students’, Economics of Education Review, Elsevier, vol. 41(C), рр. 40-54. Available from: <https://ideas.repec.org/a/eee/ecoedu/v41y2014icp40-54.html>. [25 October 2022].
  7. Brown, P 2013, ‘Education, opportunity and the prospects for social mobility’, British Journal of Sociology of Education, Volume 34(5–6), рр. 678–700. Available from: <https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/01425692.2013.816036>. [25 October 2022].
  8. Kulu, H, Lundholm, E & Malmberg, G 2018, ‘Is spatial mobility on the rise or in decline? an order-specific analysis of the migration of young adults in Sweden’, Popul Stud 72(3), pр. 323–337. Available from: <https://www.researchgate.net/publication/324572142_Is_spatial_mobility_on_the_rise_or_in_decline_An_order-specific_analysis_of_the_migration_of_young_adults_in_Sweden>. [25 October 2022].
  9. Michael, J & Hilmer, CE 2012, ‘On the relationship between student tastes and motivations, higher education decisions, and annual earnings’, Economics of Education Review, vol. 31, issue 1, pр. 66-75.