Методика використання відкритої науки вчителями природничо-математичних предметів української школи

автор: Литвинова Світлана Григорівна

Актуальність теми дослідження. Актуальність упровадження підходів відкритої науки в освіту обґрунтовано в низці міжнародних документів. Встановлено, що саме дані відкритої науки, участь в дослідженнях, спостереження за дослідженнями, аналіз результатів дослідження не є інструментами сучасного вчителя, що потребує коригування навчальних програм на курсах підвищення кваліфікації вчителів, переліку курсів в неформальній освіті педагогів, змісту тематичних освітніх вебінарів та розроблення методики її використання.

Постановка проблеми. Впровадження відкритої науки в освітній процес може стати викликом для вчителів та учнів, які повинні звикнути до нових ресурсів, середовищ та нового освітнього підходу. Тому основною проблемою впровадження підходів відкритої освіти в освітню практику вчителів є відсутність методики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання використання підходів відкритої науки в освітній практиці стали предметом дослідження як закордонних (J. Atenas, L. Havemann, E. Priego, D. Banker, D. Manning, M. Fialkowski, A. Calabrese, H. Morin, J. Curry, M. Peters та ін.), так і вітчизняних вчених (В. Коваленко, В. Копаньєва,  М. Мар’єнко, А. Сухіх, М. Шишкіної та ін.)

Постановка завдання. Обґрунтувати методику використання середовищ відкритої науки вчителями природничо-математичних предметів в освітній практиці.

Виклад основного матеріалу. Розглянуто приклади середовищ відкритої науки за напрямами: платформи для розміщення і пошуку даних, наукові видання з обґрунтуванням наукових результатів, платформи, що включають малюнки, набори даних, зображення та відео, платформи з інструментарієм для збору даних, пошукові системи та освітні платформи з тематики, що досліджується. Обґрунтовано напрями використання відкритої науки вчителями закладів загальної середньої освіти; форми, методи та підходи навчання вчителів використання середовищ відкритої науки. Наведено приклади використання відкритої науки вчителями на уроках фізики та математики.

Висновки. Запропонована методика може стати дієвим інструментом впровадження підходів відкритої науки в освітню практику вчителів нової української школи. Комбінація різних форм навчання може дати вчителям широкий огляд можливостей відкритої науки та допомогти їм зрозуміти, як використовувати ці принципи у своїй роботі, а комбінування різних підходів може бути найефективнішим способом навчання вчителів використанню середовищ відкритої науки, оскільки це дозволяє врахувати різні потреби та стилі навчання. Зазначимо, що комбінуючи різні методи навчання, вчителі можуть знайти той, який підходить їм найбільше, та дозволить їм досягти успіху у використанні середовищ відкритої науки в педагогічній практиці.

Ключові слова: середовища відкритої науки, вчитель, форми та методи навчання вчителів, використання підходів відкритої науки

Список використаних джерел:

  1. Atenas, J, Havemann, L & Priego, E 2015, ‘Opening teaching landscapes: The importance of quality assurance in the delivery of open educational resources’, Open Praxis, №7 (4). Pp. 299‑309. Available from:  <https://doi.org/10.5944/openpraxis.7.4.233>. [15 April 2023].
  2. Banker, DA & Manning, D 2023, ‘Open Educational Resources: The Promise, Practice, and Problems in Tertiary and Post-secondary Education’, Open Educational Resources in Higher Education. Future Education and Learning Spaces. Springer, Singapore. pp. 55‑76. Available from:  <https://doi.org/10.1007/978-981-19-8590-4_4>. [15 April 2023].
  3. Butcher, N & Wilson-Strydom, M 2008, ‘Technology and Open Learning: The Potential of Open Education Resources for K-12 Education’, International Handbook of Information Technology in Primary and Secondary Education, № 20. Available from: <https://doi.org/10.1007/978-0-387-73315-9_42>. [15 April 2023].
  4. Fecher, B, Friesike, S & Hebing, M 2015, ‘What Drives Academic Data Sharing?’, PLoS ONE, 10 (2): e0118053. Available from: <https://doi.org/10.1371/journal.pone.0118053>. [15 April 2023].
  5. Fialkowski, M, Calabrese, A et. al. 2020, ‘Open Educational Resource Textbook Impact on Students in an Introductory Nutrition Course’, Journal of Nutrition Education and Behavior, № 4 (52), pp. 359-368. Available from: <https://doi.org/10.1016/j.jneb.2019.08.006>. [15 April 2023].
  6. Jhangiani, R, Pitt, R et. al. 2016, ‘Exploring Faculty Use of Open Educational Resources at British Columbia Post-Secondary Institutions’, BCcampus Research Report. Available from: <http://oro.open.ac.uk/45178/>. [15 April 2023].
  7. Morin, H, Curry, J 2022, ‘Open Educational Resources for K-12 Teachers: A Sustainable Plan’, TechTrends, № 66, pp. 938–944. Available from: <https://doi.org/10.1007/s11528-022-00799-6>. [15 April 2023].
  8. Munafò, M, Nosek, B, Bishop, D. et al. 2017, ‘A manifesto for reproducible science’, Nat Hum Behav, № 1 (0021). Available from: <https://doi.org/10.1038/s41562-016-0021>. [15 April 2023].
  9. Peters, MA 2017, ‘Open Education and Education for Openness’, Encyclopedia of Educational Philosophy and Theory. Springer, Singapore. Available from: <https://doi.org/10.1007/978-981-287-588-4_411>. [15 April 2023].
  10. Piwowar, HA & Vision, TJ 2013, ‘Data reuse and the open data citation advantage’, PeerJ, №1, e175. Available from: <https://doi.org/10.7717/peerj.175>. [15 April 2023].
  11. The European Commission 2018, Open Science Monitor. Available from: <https://cutt.ly/F5vpCS2>. [15 April 2023].
  12. The Open Education Consortium 2020, Open Education. Available from: <https://www.oeconsortium.org>. [15 April 2023].
  13. The Public Library of Science 2020, Open Access. Available from: <https://www.plos.org/open-access/>. [15 April 2023].
  14. UNESCO 2020, Open Science. Available from: <https://www.unesco.org/en/open-science>. [15 April 2023].
  15. UNESCO 2021, UNESCO Recommendation on Open Science. Available from: <https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379949>. [15 April 2023].
  16. Звіт GeoGebra 2020. Available from: <https://www.geogebra.org/static/uploads/newsletter/2021-01/2020_year_in_review_en.pdf>. [15 April 2023].
  17. Звіт PhET 2020. Available from: <https://phet.colorado.edu/files/phet-annual-report-2020.pdf>. [15 April 2023].
  18. Коваленко, ВВ, Мар’єнко, МВ & Сухіх, АС 2021, ‘Сучасний стан використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у вітчизняному освітньому просторі у закладах освіти’, Освітній дискурс, № 38 (11-12), с. 56-64. Доступно: <https://doi.org/33930/ed.2019.5007.38(11-12)-4>. [25 Квітня 2023].
  19. Коваленко, ВВ, Литвинова, СГ, Мар’єнко, МВ & Шишкіна, МП 2020, ‘Хмаро орієнтовані системи відкритої науки у навчанні і професійному розвитку вчителів: зміст основних понять дослідження’, Фізико-математична освіта, (3-2 (25)), с. 67-74. Доступно: <https://doi.org/10.31110/2413-1571-2020-025-3-028>. [15 Квітня 2023].
  20. Ковальова, ОА, & Ярмак, СВ 2021, ‘Реалізація цінностей відкритої науки засобами публікаційної діяльності юних дослідників’, Інноваційні практики наукової освіти: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 8–11 грудня 2021 р.). Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України, 570 с.
  21. Копаньєв, В 2017, ‘Наукова комунікація: від відкритого доступу до відкритої науки’, Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, № 2, с. 35-45. Доступно: <https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=583012>. [15 Квітня 2023].
  22. Мар’єнко, М, Носенко, Ю & Шишкіна, М 2021, ‘Засоби і сервіси європейської хмари відкритої науки для підтримки науково-освітньої діяльності’, Фізико-математична освіта, № 31 (5), с. 60-66. Доступно: <https://doi.org/10.31110/2413-1571-2021-031-5-009>. [15 Квітня 2023].