автор: Лупаренко Лілія Анатоліївна
Актуальність теми дослідження. Основоположним рушієм науково-технічної революції майбутнього стануть винахідники, які здатні не лише удосконалювати існуючі технології на основі вже відомих наукових знань, а й генерувати принципово нові наукові ідеї для реалізації революційних розробок.
Постановка проблеми. Першою ланкою підготовки молодого вченого є науковий ліцей, де учень вперше долучається до дослідницьких проєктів. Для успішної організації та керування науковою діяльністю учнів вбачається за доцільне методично обґрунтоване використання сервісів хмаро орієнтованих систем відкритої науки (ХОСВН) та відповідна підготовка вчителів природничо-математичних предметів щодо їх застосування у ході проведення досліджень.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти використання хмаро орієнтованих систем та підвищення кваліфікації вчителів досліджували В. Ю. Биков, О. Г. Глазунова, М. П. Шишкіна, С. Г. Литвинова, М. В. Мар’єнко, Т. А. Вакалюк, К. Р. Колос, С. О. Семеріков, В. В. Осадчий, О. Г. Кузьминська. Використання реферативних і наукометричних баз даних розглядали І. О. Тихонкова, Т. В. Симоненко, А. А. Білошицький, О. М. Спірін та ін.
Постановка завдання. Надати методичні рекомендації щодо використання сервісів хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі підготовки вчителів природничо-математичних предметів до роботи у наукових ліцеях, зокрема на частковому прикладі наукометричних і реферативних баз даних.
Виклад основного матеріалу. ХОСВН дозволяють вирішувати широке коло завдань у ході наукового дослідження, підтримуючи спільну роботу, колаборацію, співробітництво, високі стандарти прозорості й відкритості, пошук нових відомостей та представлення наукових результатів. У статті розглянуто рекомендації з використання окремої групи сервісів ХОСВН – наукометричних і реферативних баз даних. Викладено логіку тренінгу з підвищення кваліфікації вчителів та запропоновано практичні завдання.
Висновки. Запропоновано такі методичні рекомендації з використання ХОСВН: продемонструвати вчителям існуючі сервіси, організувати підвищення кваліфікації шляхом проведення тренінгів, включити використання такого інструментарію у процес викладання предметів природничо-математичного циклу та наукової роботи здобувачів освіти, сприяти формуванню віртуальної спільноти педагогів-практиків з обміну передовим досвідом та забезпечити інформаційну підтримку вчителів щодо останніх розробок в цій галузі.
Ключові слова: вчителі природничо-математичних предметів, сервіси хмаро орієнтованих систем відкритої науки, реферативні бази даних, наукометричні бази даних, наукові дослідження.
Список використаних джерел:
- Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 2015, Резолюція № 320-р. “Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року”. Доступно: <https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/migration/ua/Agenda2030_UA.pdf>. [15 Червень 2023].
- Волошина, ТВ 2018, Використання гібридного хмаро орієнтованого навчального середовища для формування самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців з інформаційних технологій. Дисертація кандидата наук, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Київ.
- Кабінет міністрів України 2019, Постанова № 438 “Про затвердження Положення про науковий ліцей”. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/438-2019-%D0%BF?lang=uk#Text>. [15 Червень 2023].
- Кабінет міністрів України 2021, Розпорядження № 1687-р “Про затвердження плану заходів на 2021-2023 роки з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року” Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1687-2021-%D1%80#Text>. [15 Червень 2023].
- Кабінет міністрів України 2021, Розпорядження № 167-р “Про схвалення Концепції розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходів з її реалізації”. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021-%D1%80#Text>. [15 Червень 2023].
- Кабінет міністрів України 2021, Розпорядження № 320-р “Про затвердження плану заходів щодо популяризації природничих наук та математики до 2025 року”. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2021-%D1%80#Text>. [15 Червень 2023].
- Литвинова, СГ 2016, Теоретико-методичні основи проектування хмаро орієнтованого навчального середовища загальноосвітнього навчального закладу. Дисертація доктора наук, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Київ.
- Мар’єнко, МВ 2021, “Методика використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів”, Фізико-математична освіта, № 3 (29), с. 99-104.
- Міністерство освіти і науки України 2019, Наказ № 1303 “Про затвердження Стандарту спеціалізованої освіти наукового спрямування”. Доступно: <https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-standartu-specializovanoyi-osviti-naukovogo-spryamuvannya>. [15 Червень 2023].
- Носенко, ЮГ & Шишкіна, МП 2021, “Розвиток хмаро орієнтованих сервісів і систем відкритої науки”, Освітній дискурс: збірник наукових праць, № 38, с. 11-12.
- Президент України 2019, Указ № 722/2019 “Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року”. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text>. [15 Червень 2023].
- Шишкіна, МП 2016, Теоретико-методичні засади формування і розвитку хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища вищого навчального закладу. Дисертація доктора наук, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Київ.