Актуальність теми дослідження. Дослідження діалектичного протиріччя раціонального та ірраціонального, джерела розвитку діяльності, виявлення поля механізмів інтуїції в діяльності, також категоріальної демаркації з іншими критеріями системного спрацьовування механізмів пам'яті потребують філософського осмислення концептуалізації механізмів інтуїції в діяльності, в діалектиці раціонального та ірраціонального в цілепокладанні в умовах ХХІ сторіччя.
Постановка проблеми. У проблемному полі вважаємо за необхідне досліджувати механізми інтуїції (як ірраціонального) в діяльності (як раціонального, оскільки цілепокладання - її основний критерій) та сучасних гуманітарних досліджень на основі філософського принципу об'єктивності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Постнекласична раціональність повертається до проблем свідомості, діалектичної єдності раціонального та ірраціонального в практичній, пізнавальній та комунікативній діяльності людини, колективу, суспільства, людства. Тому значуще місце у розв’язанні проблеми інтуїції мають дослідження діяльнісного підходу С. Рубінштейна, М. Кагана, К. Альбуханової-Славської, М. Кветного, В. Сагатовського, А. Брушлінського; долеаналітичного підходу Л. Сонді, М. Ахтніха та ін.; дослідження теорії прийняття рішень Г. Гігеренцера, Д. Канємана, С. Епстайна, Г. Попова та інших філософів і дослідників раціонального та ірраціонального у діяльності людини.
Постановка завдання. Необхідність осмислення механізмів інтуїції в процесі діяльності мають як теоретичну, так і практичну актуальність. У ХХІ столітті спостерігається динамічне зростання інтересу до досліджень, спрямованих на виявлення індивідуальних і групових, ситуативних і психологічних, біологічних і соціальних, особистісних і суспільних чинників пізнавальної діяльності. Однак відкритими залишаються питання принципів функціонування механізмів інтуїції та, відповідно, того, як керуватися такими принципами в процесі розв’язання завдань набуття навичок, самонавчання, підвищення кваліфікації тощо в сучасних умовах, що динамічно змінюються, у швидкоплинних змінах навколишнього середовища, – все це свідчить про актуальність дослідження механізмів інтуїції в контексті практичної діяльності людини. У нашій науковій розвідці ми сфокусувалися на проблематиці механізмів інтуїції в центральних процесах діяльності, в цілепокладанні і процесі прийняття рішення.
Виклад основного матеріалу. Якщо об’єктом нашої роботи є діяльність людини, то предметом - механізми інтуїції. Тому метою нашої статті є викладення філософського осмислення механізмів інтуїції в діяльності людини. Основні ідеї автора пройшли відповідну апробацію в наукових і експедиційних польових дослідженнях 2015 - 2020 р.р. У цій статті вони системно викладені і представлені вперше. Новаторство даної статті полягає у висвітленні результатів проведеного дослідження, що відображає підсумки систематизації знання про механізми інтуїції, які є результатом філософського осмислення принципів роботи блоків пам’яті людини. Дослідження діалектичного протиріччя раціонального та ірраціонального, джерела розвитку діяльності має конкретні прояви протиріччя у взаємозв’язку інтуїції та цілепокладання, єдності свідомості та пам’яті. Саме тому виникає необхідність розгляду основних механізмів пам'яті, а саме: прототипологічного блоку, архетипологічного та блоку родового несвідомого, цілісність яких визначає модель пам’яті.
Висновки. Викладені ключові позиції, по-перше, розкривають нові перспективні напрямки наукових досліджень як в сфері філософської антропології, соціології, глибинної психології, так і широкої сфери розв’язання щоденних завдань, що вимагає розробки методичних систем, рекомендацій та матеріалів, які сприяють отриманню результатів в житті та діяльності в єдності раціонального та ірраціонального, свідомого та інтуїтивного. По-друге, у дослідженні принципів як пізнаних закономірностей, що покладені в основу практичної діяльності, а саме принципів інтуїції, було представлено модель пам’яті, яка складається з трьох механізмів та відповідних трьох структурних блоків: а) механізм інтуїції, що ґрунтується на прототипологічному блоці; б) механізм інтуїції, основою якого є архетипологічний блок пам’яті; в) механізм інтуїції, основою якого є блок родового несвідомого пам’яті. По-третє, описано принципи, що визначають процеси формування інтуїтивного знання в різних блоках даних пам'яті людини.
Ключові слова: пам'ять, феноменологія пам'яті, інтуїція, механізми інтуїції, пізнання, родова спадщина, середовище пам’яті.
Список використаних джерел:
- Абульханова-Славская, КА 1991. ‘Стратегия жизни’, Москва: Мысль, 299 с.
- Епштейн, С 2010. ‘Демістифікуючи інтуїцію: що це таке, що вона робить і як вона працює’, Психологічний вісник, № 21, с. 295-312.
- Каган, МС 1974. ‘Человеческая деятельность (Опыт системного анализа)’, Москва: Политиздат, 328 с.
- Канеман, Д 2004. ‘Контури обмеженої раціональності: можливості інтуїтивних суджень і вибору’, Ековест, T. 4, № 4, Москва : Ексмо, с. 540-592.
- Кветной, МС 1974. ‘Человеческая деятельность: сущность, структура, типы (социологический аспект)’, Саратов: Изд-во Саратовского университетата, 224 с.
- Курдюмов, С & Князева, Е 1994. ‘Інтуїція як само добудова’, Питання філософії, № 12, с. 110-122.
- Лепский, МА 2000. ‘Світ і тінь соціальної перспективи’, Київ: Молодь, 410 с.
- Попов, ГС 1951. ‘Основи самонавчання: методичні спостереження і рекомендації’, Рукопис, Архів ІП (Інститут Пам'яті) Ф. 3 (Фонд “Спадщина академіка Г. Попова” м Відень 1940), Оп. 2, 1951 рік. Д. 1. Фк.1-6. с. 72-83.
- Попов, ГС 1951. ‘Феноменологія пам'яті: основні методичні підходи до дослідження пам'яті людини’, Рукопис, Архів ІП (Інститут Пам'яті) Ф. 3 (Фонд “Спадщина академіка Г. Попова” м. Відень 1940), Оп. 2, 1951 рік. Д. 6. Фк.1-4. с. 15-24.
- Рубинштейн, СЛ 2003. ‘Бытие и сознание. Человек и мир’, сост. Брушлинский, АВ & Абульханова-Славская, КА, СПб: Изд-во “Питер”, 512 с.
- Сагатовский, ВН 1999. ‘Философия развивающейся гармонии’, в 3-х ч, Ч. 3: Антропология. СПб.: ООО “Петрополис”, 288 с.
- Степаносова, OВ 2004. ‘Интуитивные компоненты в процессе принятия решений’, Дискурс, Mосква: Мысль, 208 c.
- Юнг, КГ 1995. ‘Инстинкт и бессознательное’, СПб: “Ювента”, М.: “Прогресс-Универс”, с. 326-328.
- Betsch, T 2017. ‘The nature of intuition and its neglect in research on judgment and decision making’, Oxford: Oxford University Press, р. 304-356.
- Epstein, S ‘Cognitive-experiential self-theory of personality’, еds Millon T & Lerner MJ, Comprehensive Handbook of Psychology, Vol. 5: Personality and Social Psychology, Hoboken, NJ : Wiley & Sons, р. 159-184.
- Gigerenzer, G 2002. ‘Adaptive Thinking. Rationality in the Real World (Evolution and Cognition)’, Oxford : Oxford University Press, 360 p.
- Hogarth, RM ‘Educating intuition: а challenge for the XXI century’, Barcelona : Els Opuscles del CREI, № 13, р. 1-30.
- Leybourne, S & Sadler-Smith, E 2006. ‘The role of intuition and improvisation in project management’, International Journal of Project Management, Vol. 24, p. 483-492.
- Sadler-Smith, Eugene & Shefy, Erella 2004. ‘The intuitive executive: Understanding and applying “gut feel” in decision-making’, Academy of Management Executive, Vol. 18, No. 4, р. 76-91.
- Stanovich, K & West, RF 2000. ‘Individual Differences in Reasoning: Implications for the Rationality Debate?’ 23 : Behavioral and Brain Sciences, р. 645-726.
- Szondi, L 1956. ‘Ich-Analyse, Die Grundlage zur Vereinigung der Tiefenpsychologie’, Teil 1, Bern: Hans Huber, 340 p.
- Szondi, L 1995. ‘Freiheit und Zwang im Schicksal des Einzelnen’, Bern: Hans Huber, 576 p.
{pdf=http://journal-discourse.com/files/pdf/2020_22(4)-7.pdf|100%|300|native}