автор: Шевчук А. В.
Актуальність теми дослідження. У статті досліджена історіографія та феномен лідерства, як соціального явища, та його роль у керівництві релігійною освітою. З’ясовано, що давньогрецькі мислителі акцентували увагу на тому, що мудрий правитель зобов’язаний одержати необхідне виховання для того, що б бути мудрим керівником, бо, як вважав Платон, саме мудрість є головним важелем в управлінні людьми.
Постановка проблеми. Виявлено концепцію, відповідно до якої юрба має великий вплив на лідера, а, отже, може змінити орієнтири останнього. Поведінкова особливість лідера визначається через мудре крокуванню за юрбою із застосуванням отриманої влади, враховуючи психологічні закони. Лідерство також можна сприймати як соціально-психологічне явище, що складається із сукупності особистих рис індивідуума, які дозволяють лідерам зайняти ключову позицію та тримати кермо влади завдяки своїм неповторним якостям.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У ХХ ст. була висунута теорія, відповідно до якої лідером людина стає не через особисті риси, але через дію ситуативних обставин. Відтепер лідерство починає розглядатися як роль групи, і ця думка почала домінувати у подальших дослідженнях. Теорія ситуативного лідерства в результаті отримала широке розповсюдження серед дослідників соціальної психології.
Постановка завдання. Метою дослідження є окреслення феномену лідерства як невід’ємної складової в управлінні релігійною освітою, а саме окреслення та аналіз змістовного концепту “лідерство в релігійній освіті”.
Виклад основного матеріалу. З’ясовано значення концепції “лідерство як функція групи”, яка стверджує, що група повинна сама обирати лідера, котрий би задовольняв її потреби та інтереси. На початку 60-х рр. була сформована синтетична теорія лідерства, яка об’єднала усі наявні концепції. Також відбулось осмислення лідерства, як явища в системі управління освітою. Було визначено, що оптимізація важелів управління є однією із головних умов створення ефективного функціонування релігійної освіти. Новий погляд на лідерство розглядався відтепер як формувальний процес, який виникає із особливого набору чинників: середовища, групових та культурних особливостей. Виявлено, що для утримання влади лідеру необхідно постійно спостерігати за настроєм, поведінкою та думками членів своєї групи.
Висновки. Проводячи аналіз цієї проблеми, її еволюційних процесів, автори доходять висновку, що загальна доктрина лідерства в соціальній психології досі відсутня, про що свідчать численні дослідження науковців-психологів.
Ключові слова: лідерство, релігійна освіта, управління освітнім процесом.
Список використаних джерел:
- Harris, A 2008, Distributed Leadership: Developing Tomorrow`s Leaders, London: Routledge.
- Ogawa, R & Bossert, S 1995, ‘Leadership as an Organizational Quality’. Educational Administration Quarterly, vol. 31, no. 2, pp. 224–243.
- Schein, EH 1992, Organizational Culture and Leadership, San Francisco: Jossey-Bass.
- Виханский, О & Наумов, А 2010, Менеджмент. Учебное пособие, Москва: ИНФРА-М.
- Hallinger, P & Heck, R 1998, ‘Exploring the Principal’s Contribution to School Effectiveness: 1980–1995’, School Effectiveness and School Improvement, vol. 9, no. 2, pp. 157–191.
- Leithwood, K, Jantzi, D & Steinbach, R 1999, Changing Leadership for Changing Times, Philadelphia: Open University Press.
- Shawn, TM 2009, ‘Relationship Between the Leadership Styles of Principals and School Culture’, A Dissertation in Partial Fulfillment of the Requirements for the Degree Doctor of Education, Georgia Southern University.
- Аляєв, ГЄ, Горбань, ОВ & Мєшков, ВМ 1996, Лекції з релігієзнавства. Навчальний посібник, Київ: Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу, 144 с.
- Афанасьев, 3 1993, ‘О некоторых православных принципах формирования рыночной зкономики’. Вопросы зкономики, № 8.
- Архимандрит Никифор 1991, Библейская Энциклопедия, Москва: Терра.
- Вебер, М 1994, ‘Социология религии. (Типы религиозных сообществ)’, в кн. Избранное. Образ общества, Москва, pp. 78–280.
- Воропай, О 1993, Звичаї нашого народу, Київ: Оберіг.
- Гараджа, В 1996, Социология Религии. Учебное, пособие, для студентов и аспирантов гуманитарных специальностей, Москва: Аспект Пресс, 239 с.
- Гордиенко, НС (ред.) 1988, Православие: Словарь атеиста, Москва: Политиздат.
- Джеме, У 1993, Многообразие религиозного быта, Москва: Наука.
- Калінін, ЮА & Харьковщенко, ЄА 1994, Релігієзнавство, Київ: Наук. думка.
- Ольсевич, Ю 1993, ‘Хозяйственная система и этнос’, Вопросы зкономики, № 8.
- Павленко, Ю 2000, ‘Підсумки цивілізаційного розвитку людства’, Соціологія: теорія, методи, маркетинг, № 4.
- Суперфин, Л 1993, ‘Религия в индустриальном и постиндустриальном мире’, Вопросы зкономики, № 8.