автор: І. В. Рачковська
Актуальність теми дослідження. З огляду на розвиток національної ідентичності українського народу під час війни, апелювання до народної культури, в тому числі – до елементів народних вірувань, їх розуміння в контексті християнського контексту, виникає потреба компаративного аналізу релігієзнавчих підстав народознавчої концепції в цілому, розуміння народних символів, в тому числі хліба, як релігійно-соціальної парадигми українців, перегляду передумови та причини активізації дохристиянських сегментів ідеї метемпсихозу в українському суспільстві, його функціональний аспект консолідації зусиль в контексті розвитку етнічного світогляду українців.
Постановка проблеми. Релігієзнавчі підстави етнографічної парадигми символіки та атрибутики української народності, котрі були сформовані дослідниками традиційної культури, народних культів, сакральної культурної спадщини, потребують об’єктивного аналізу, також зокрема і в позитивних наслідках реалізації ідеї метемпсихозу в народних віруваннях українців, її релігійно-суспільне значення, роль у формуванні релігійного світогляду та національної ідентифікації.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дана розвідка базується на огляді трактатів Порфирія, Діогена Лаертського, які стосуються розвитку піфагорійського вчення про метемпсихоз, а також на огляді досліджень таких науковців, як Х. Вовка, О. Предко, О. Фрейденберга, О. Боряк, Ю. Пуківського в контексті розгляду ідеї метемпсихозу крізь призму культу предків, аграрних культів та інших культів народних вірувань українців. У статі також використані матеріали польових досліджень авторки, які вона здійснювала в межах експедицій а роботи щодо виявлення елементів народних вірувань і традицій, пов’язаних із культом померлих на Західному Поліссі (Рівненська область).
Постановка завдання. Передовсім завдання статті полягає у висвітленні питання ідеї метемпсихозу в релігійному світогляді українського народу, яка знайшла відображення в народних віруваннях, а від так – у культурно-суспільних символах етносу, його філософії та цінностях, зокрема, у ролі хліба, як окремої національної парадигми.
Виклад основного матеріалу. Українці вкладають у хліб надзвичайно глибокий зміст: в першу чергу, хліб – філософія, яка включає в себе багато аспектів цивілізованого суспільства – релігійний, економічний, історичний, політичний та культурний. Найбільше культурно-релігійного символізму в Україні зберіг обрядовий хліб, який використовується в контексті релігійних та традиційно-обрядових ритуалів. Серед таких – дохристиянські традиції, в основі яких лежить ідея переродження душі після смерті, метемпсихозу. Така ідея інтегрувалася в основу народних вірувань українців в контексті розвитку культу предків, аграрних культів тощо. Хліб набуває релігійного символізму і в християнстві і розглядається, як тіло Ісуса Христа – Церква формує систему ритуалів та обрядів, що базуються на ідеї хліба, як божественного Тіла. Усі ці релігійні аспекти синтезувалися в уявленнях українців і трансформувалися у окрему систему міфологізації та сакралізації хліба, як у релігійному, так і в культурно-суспільному контексті українського національного буття.
Висновки. Коротко підсумовуючи можна зробити висновок, що хліб в релігійних уявленнях українців є однією із форм метемпсихозу, ідея якого лягла в основу народних вірувань. Тому консолідація досліджень щодо розвику культів, притаманних релігійному свіогляду українців та матеріали студій про обрядово-ритуальні форми хліба та його роль в культурно-суспільному житті українців створить передумови для подальшого аналізу традицій українського народу крізь призму релігійного символізму.
Ключові слова: хліб, смерть, метемпсихоз, культ померлих, жертва, українці
Список використаних джерел:
- Боряк, О 2021, Як янгол вестиме до Бога...: поховальна обрядовість українсько-білоруського пограниччя. Монографія, Київ, 124 с.
- Вовк, Х 2022, Студії з української етнографії та антропології: нова редакція, передм. Таран, ОГ; упорядн. Савчук, ОО, Харків: Видавець Олександр Савчук, 464 с.
- Кралюк, П 2024, Любомудри прадавньої України. Антична філософія на українських землях, Київ: Фоліо, 192 с.
- Лаертський, Д 1979, ‘Про життя, вчення і вислови знаменитих філософів’, Філософська спадщина, Київ: Думка, 620 с.
- Матеріали експедиційних досліджень робочої групи по складанню облікової карти “Традиція наряджання могильних хрестів на Рівненському Поліссі” 2023, Березнівська громада, № 4 від 28.03.23. Фонди архіву нематеріальної культурної спадщини Рівненської області КЗ “Рівненський обласний центр народної творчості” РОРву нематеріальної культурної спадщини Рівненської області КЗ “Рівненський обласний центр народної творчості” РОР.
- Маховська, С 2021, Регіональна та культурна мозаїка українського весілля. Доступно: <https://honchar.org.ua/blog/regionalna-ta-kulturna-mozayika-ukrayinskogo-vesillya-i130>
- Ориген 2007, Про засади, Київ: Книжкова майстерня.
- Порфирій (n.d.), Життя Піфагора. Доступно: <http://psylib.org.ua/books/diogenl/txt12.htm>
- Предко, О 2016, Аграрні культи. Велика українська енциклопедія, у 30 т., відпов ред. проф. Киридон, АМ, Київ: ДНУ “Енциклопедичне видавництво”.
- Пуківський, Ю 2014, ‘Навський великдень – “свято мерців”: традиційні звичаї та обряди’, Народознавчі зошити, №2(116). Доступно: <https://shron1.chtyvo.org.ua/Pukivskyi_Yurii/Navskyi_Velykden__Sviato_mertsiv_tradytsiini_zvychai_ta_obriady_za_materialamy_z_istoryko-etnohrafic.pdf>
- Ульяновська, С 1989, ‘Уявлення про духовну сутність людини в контексті поховальної обрядовості’, Народна творчість та етнографія, Київ, № 3, с. 34-40.
- Фессалоникийский, С 1856, Книга о храме и толкование на Литургию, 12. [Дмитриевский И.] Историческое, догматическое и таинственное изъяснение на Литургию. 4-е изд. Москва, c. 389.