Актуальність теми дослідження. Термін “наукова освіта” використовуються в західній педагогічній літературі уже більше 120 років. На теренах української педагогічної практики, термін не має широкого розповсюдження, та уніфікованого тлумачення, хоча елементи наукової освіти активно апробуються через організацію дослідницької діяльності школярів, та через затверджену у законі “Про освіту” - освіту наукового спрямування. Одним з найвагоміших практик впровадження концепції є система Малої академії наук України, яка має багаторічний досвід такої діяльності, за що у 2017 році отримала статус Центру ЮНЕСКО 2-ї категорії зі стратегічною ціллю розвивати наукову освіту в Східноєвропейському регіоні та інших країнах світу.

Постановка проблеми. Оскільки в українській педагогіці термін “наукова освіта” дещо новий, вважаємо за необхідне узагальнити існуючі підходи до тлумачення цього поняття та сформулювати деякі поняття найбільш вживаних термінів цієї педагогічної концепції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У своїй роботі ми опиралися на найбільш цитовані закордонні роботи, що стосуються термінологічного апарату наукової освіти -  Уільяма Ф. Маккомас, Сюзан Кері, Роджера В. Байбі. А також на існуючі публікації в українських виданнях, зокрема за авторством Юрія Гоцуляка та Максима Гальченка, Станіслава Довгого, Дениса Свериденка, Вікторії Небрат і Світлани Бабійчук, а також Наталії Поліхун, Ірини Сліпухіної, Ігоря Чернецького та Лілії Гриневич.

Постановка завдання. Узагальнити підходи до тлумачення терміну “наукова освіта” та обґрунтувати авторське розуміння терміну.

Виклад основного матеріалу. У статті ми розглядаємо деякі підходи до розуміння терміну “наукова освіта”, як  закордонних так і вітчизняних авторів, обґрунтовуємо власне розуміння терміну, базуючись, в тому числі, на досвіді наукового курування дослідницькими роботами у Малій академії наук України. Даємо визначення найбільш вживаних термінів наукової освіти та розмежовуємо їх смислові поля.

Висновки. Педагогічна концепція наукової освіти сформувалася і активно розвивається як відповідь на виклики постійно змінного та все більш інформаційно-технологічного середовища існування людини. Фахівці Всесвітнього економічного форуму вважають, що найближчим часом більше третини необхідних професійних навичок – зміняться. З огляду на це одним з найбільших викликів які стоять перед теперішньою освітою – підготовка до цих змін учнів, здатних критично мислити та створювати нові рішення.

Ключові слова: наукова освіта, дослідницька діяльність, науковий тип мислення, наукова грамотність

Список використаних джерел:

1. Bybee, R 1977. ‘The new transformation of science education’, Science Education, Volume 61, Issue1, p. 85–97. DOI: 10.1002/sce.3730610110
2. Dovgyi, S, Nebrat, V, Svyrydenko, D & Babiichuk, S 2020. ‘Science education in the age of Industry 4.0: challenges to economic development and human capital growth in Ukraine’, Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, Issue (1), p. 146-151. DOI: 10.33271/nvngu/2020-1/146
3. Mccomas, W 2014. ‘The Language of Science Education: An Expanded Glossary of Key Terms and Concepts in Science Teaching and Learning’, Rotterdam, The Netherlands: Sense Publishers, 124 p.
4. Susan, C 2000. ‘Science Education as Conceptual Change’, Journal of Applied Developmental Psychology, №21, p. 13–19
5. Бусел, В 2005. ‘Великий тлумачний словник сучасної української мови: 250000’, Київ, Ірпінь: Перун, VIII, 1728 с.
6. Вакуленко, Т , Ломакович, С , Терещенко, В & Новікова С 2018. ‘PISA: природничо-наукова грамотність’, Київ: УЦОЯО, 119 с.
7. Гоцуляк, Ю & Гальченко, М 2016. ‘Наукова освіта в Україні: теоретичний та нормативно-правовий контекст’, Освіта та розвиток обдарованої особистості, № 4, c. 5-11.
8. Гриневич, Л 2020. ‘Освіта після пандемії. Частина 2. Тренди майбутнього шкільної освіти’, Нова українська школа, Доступно: <https://nus.org.ua/view/osvita-pislya-pandemiyi-chastyna-2-trendy-majbutnogo-shkilnoyi-osvity/> [Дата звернення 20 Червня 2020].
9. Поліхун, Н, Сліпухіна, І & Чернецький, І 2018. ‘Наукова освіта як інновація в системі освіти України’, Наукові записки Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Сер. : Педагогічні науки,  № 168, c. 186-189.