автор: Колесніченко М. В.
Актуальність теми дослідження. Динамічні процеси соціальної диференціації як у середині країн, так і на міжнародній арені (між країнами) спонукають теоретиків і практиків до більш інтенсивних пошуків компромісів у взаємодії різних структурних компонентів суспільств з метою безконфліктного їхнього розвитку, досягнення певної згуртованості у суспільстві. За цих умов науковий дискурс з проблематики виявляється ефективним інструментом формування моделей соціальної когезії.
Постановка проблеми. Соціальна когезія виступає як важливий фактор суспільного розвитку усіх країн сучасного світу, тому такі питання, як з’ясування її природи, її контенту та особливостей її функціонування у різноманітних соціально-політичних та соціокультурних контекстах лежать в основі зарубіжного наукового дискурсу. У статті відтворюється його траєкторія та бачення áкторів зарубіжного наукового дискурсу впливу цього феномена на суспільні процеси.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основна увага відомих дослідників проблематики із США, Канади, Німеччини, Франції, Австралії (Чарльз Кулі, Вільям МакДугалл, Леон Фестінгер, Курт Бек, Стенлі Шахтер, Джон Френч, Бертрам Рейвен, Ірвінг Яніс, Шарон Жоннот, Джозеф Стоукс, Юдіт Максвелл, Каролін Бове, Крістіан Ларсен, Курт Левін, Дорвін Картрайт, Джейн Дженсон, Альберт Лотт, Берніс Лотт, Марк Грановеттер, Лайф Браатен, Ксав’єр Фонсека, Штефан Лукош, Френсіс Бразієр та інші) концентрується на таких питаннях: визначення контенту поняття “соціальна когезія”; взаємна лояльність та солідарність; міцність суспільних відносин та спільних цінностей; почуття належності до групи (спільноти); довіра між окремими людьми суспільства (спільноти); зменшення нерівності та відчуже-ності у суспільстві; методологія вимірювання рівнів соціальної когезії та взаємодія різного роду чинників впливу на її динаміку тощо.
Постановка завдання. Головною метою є з’ясування витоків дискурсу стосовно соціальної когезії у зарубіжному науковому просторові, відтво-рення його динаміки у сучасних умовах, визначення його ключової тематики та певною мірою окреслення його перспектив, як також аналіз внеску тих чи тих зарубіжних авторів у його розвиток.
Виклад основного матеріалу. Пропонується зарубіжний науковий дискурс розглядати у двох історичних періодах – від 1890-х років до 90-х років минулого століття та від 1990-х років минулого століття і до нинішнього часу. Виокремлюються важливі характерні риси кожного із періодів дискурсу: початок дискурсу поклали праці французьких вчених Еміля Дюркгайма та Густава Ле Бона; активними дослідниками проблематики стали філософи, соціальні психологи, соціологи із США та із європейських країн; увага дослідників зосереджується передусім на соціальній суті суспільних і громадських зв’язків між членами невеликих груп, що, зрештою, сформувало значну частину дослідницького поля; проаналізовані дослідження заклали базу визначення змісту як самого феномена, так і терміну, яким він означений; у ході дискурсу визначилися критерії впливу на динаміку контенту соціальної когезії та на роль цього феномена у безконфліктному суспільному розвиткові.
Висновки. Дискурс стосовно феномена соціальної когезії у зарубіжному науковому просторі розпочався наприкінці XIX-го століття. До нього активно долучилися дослідники із різних країн (США, Канади, Австралії, Франції, Німеччини та інших європейських країн). Останнім часом зарубіжний науковий дискурс інтенсифікується навколо таких проблем: характерні особливості функціонування феномена у тих чи тих соціальних умовах; чинники впливу на формування його контенту; у дослідницьке поле активно включаються такі теми, як методологія, технологія та техніки дослідження; соціальна когезія в етнічно диверсифікованих суспільствах; роль соціального і культурного капіталу у соціальній когезії; вплив взаємодії громадянства і національної (етнічної) ідентичності у поліетнічних країнах, з особливим наголосом на носіях так званої іммігрантської ідентичності.
Ключові слова: соціальна когезія, зарубіжний науковий дискурс, періоди наукового дискурсу, вимірювання соціальної когезії, чинники впливу на динаміку соціальної когезії.
Список використаних джерел:
1. Етимологія (n.d). Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії. Доступно: <https://www.uk.wikipedia.org/wiki/Етимологія> [26 Липень 2021].
2. Жуленьова, О 2020. ‘Особливості зміни громадсько-територіальної ідентичності населення України під час пандемії COVID-19’, Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, Випуск 7 (21), Київ: Інститут соціології НАН України, 546 с.
3. Оржель, ОЮ 2012. Концептуальні підходи до визначення соціального згуртування. Доступно: <https://www.dridu.dp.ua/zbirnik/2012-01(7)/1200yvsz.pdf> [26 Липень 2021].
4. ‘Соціальний’ 1978. Словник української мови, в 11 томах. Том 9, с. 476.
5. Beauvais, Caroline & Jenson, Jane 2002. ‘Social сohesion: Updating the state of the research’, Canadian Policy Research Networks, 62 p. Available from: <https://www.socialcohesion.info/fileadmin/user_upload/Beauvais_Jenson_02.pdf> [20 July 2021].
6. Berger-Schmidt, R 2000. ‘Social cohesion as an aspect of the quality of societies: Concept and measurement’ European Union Reporting Working Paper. № 14. Mannheim: Center for Survey Research and Methodology, 31 p. Available from: <https://www.gesis.org/fileadmin/upload/dienstleistung/daten/soz_indikatoren/eusi/paper14.pdf> [20 July 2021].
7. Braaten, Leif 1991. ‘Group сohesion: A new multidimensional model’, Group 15, p. 39–55. Available from: <https://doi.org/10.1007/BF01419845> [15 July 2021].
8. ‘Cohesion Definition & Meaning’ 2021. Dictionary.com, LLC. Available from: <https://www.dictionary.com/browse/cohesion> [20 July 2021].
9. ‘Сohesion noun’ 2021. Merriam-webster.com, Incorporated. Available from: <https://www.merriam-webster.com/dictionary/cohesion> [20 July 2021].
10. Cooley, Charles 1909. Primary groups. Social organization: A study of the larger mind, New York, NY: Charles Scribner’s Sons, p. 23–31. Available from: <https://brocku.ca/MeadProject/Cooley/Cooley_1909/Cooley_1909_03.html> [07 July 2021].
11. Durkheim, Émile 1966. Suicide: a study in sociology, New York: The Free Press, 405 p.
12. Fonseca, Xavier, Lukosch, Stephan & Brazier, Frances 2018.‘Social cohesion revisited: a new definition and how to characterize it’. Available from: <https://doi.org/10.1080/13511610.2018.1497480> [07 July 2021].
13. French and Raven’s five forms of power “Understanding where power comes from in the workplace”. Available from: <https://www.mindtools.com/pages/article/ newLDR_56.htm> [29 July 2021].
14. French, John & Raven, Bertram 1959. The bases of social power. Available from: <https://www.ResearchGate/215915730_The_bases_of_social_power> [29 July 2021].
15. Granovetter, Mark S 1973. ‘The strength of weak ties’, American Journal of Sociology, Vol. 78, № 6, p. 1360–1380. Available from: <http://snap.stanford.edu/class/cs224w-readings/granovetter73weakties.pdf> [28 July 2021].
16. Jenson, Jane 2010. ‘Defining and measuring social cohesion’, Commonwealth Secretariat and United Nations Research Institute for Social Development, 44 p.
17. Jeannotte, Sharon 2003. ‘Singing alone? The contribution of cultural capital to social cohesion and sustainable communities’, International Journal of Cultural Policy, Vol. 9, № 1, p. 35–49. Available from: <https://www.researchgate.net/publication/228499276_Singing_Alone_The_Contribution_of_Cultural_Capital_to_Social_Cohesion_and_Sustainable_Communities> [29 July 2021]
18. Jewtuch, Wolodymyr 1989. ‘Ethnischer Antagonismus und ethnische Solidarität in den Ländern Nordamerikas’, Migrationsforschung, Heft 22, s. 29-33.
19. Kymlicka, Will 2001. ‘Territorial boundaries: A liberal egalitarian perspective. Boundaries and justice: Diverse ethical perspective’, eds. David Miller, Sohai Hashmi, Princenton University Press, p. 249-275.
20. Lott, Albert & Lott, Bernice 1961. ‘Group cohesiveness, communication level, and conformity’, The Journal of Abnormal and Social Psychology, Vol. 62, № 2, p. 408–412. Available from: <http://dx.doi.org/10.1037/h0041109> [29 July 2021].
21. Maxwell, Judith 1996. ‘Social dimensions in economic growth’, Department of Economics, University of Alberta, 36 p.
22. OECD 2021. Perspectives on global development: From protest to progress?, OECD Publishing, Paris. Available from: <https://doi.org/10.1787/405e4c32-en> [29 July 2021].
23. Rajulton, Fernando, Ravanera, Zenaida & Roderic Beaujot 2007. ‘Measuring social cohesion: An experiment using the Canadian National Survey of giving, volunteering and participating’, Social Indicator Research, p. 461-492. Available from: <https://www.researchgate.net/publication/40763388_Measuring_Social_Cohesion_An_Experiment_using_the_Canadian_National_Survey_of_Giving_Volunteering_and_Participating> [29 July 2021].
24. Richards, Benjamin 2013. National identity and social cohesion: theory and evidence for British social policy. Available from: <https://www.etheses.lse.ac.uk/Richards_National-identity-and-social-cohesion_2013> [15 July 2021].
25. Scanlon Foundation Research Institute. Available from: <https://www.scanloninstitute.org.au/about-institute> [29 July 2021].
26. Schiefer, David & van der Noll, Jolanda 2017. ‘The essentials of social cohesion: A literature review. Social Indicators Research’, An International and Interdisciplinary Journal for Quality-of-Life Measurmant, Vol. 132 (20), p. 579-603. Available from: <https://link.springer.com/article/10.1007/s11205-016-1314-5> [29 July 2021].
27. ‘Social’ 2021. Merriam-webster.com, Incorporated. Available from: <https://www.merriam- webster.com/dictionary/social> [29 July 2021].
28. ‘Social’ 2021. Dictionary.com, LLC. Available from: <https://www.dictionary.com/browse/social> [29 July 2021].
29. ‘Social cohesion’ (n/d). A Dictionary of Geography, Oxford Reference. Available from: <https://www.oxfordreference.com/view/10.1093/oi/authority.20110803100515609> [28 July 2021].
30. ‘Social-cohesion meaning’ 1996-2021. Best 1 definitions of social-cohesion, yourdictionary.com, LoveToKnow, Corp. Available from: <www.yourdictionary.com/social cohesion> [29 July 2021].
31. What is social cohesion? (n.d). Available from: <https://scanloninstitute.org.au/what-social-cohesion> [25 July 2021].
