автор: Яценко О.Д.

Актуальність дослідження. Проблема розуміння сутності культури на сучасному етапі розвитку характеризується полісемантичністю запропонованих інтерпретативних стратегій. Цей спектр варіацій є показовим у питанні верифікації сучасної культури як кризової та транзитивної. Неоднозначність оцінок змісту та сутності культури зазвичай пояснюють наявними протиріччями в її експлікаціях, змістовних стратифікаціях, маргіналізації, естетизації потворного та наростанні симуляції в сучасному капіталістичному суспільстві. Але протиріччя є ефективним інструментом дослідження сутності. Тому вважаємо за доцільне застосування діалектичного протиріччя до з’ясування сутності культури в її історичній логіці трансформацій.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні епістемологічного потенціалу діалектичного протиріччя для вивчення сутності феномену культури, особливо на сучасному етапі становлення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Історико-ретроспективний аналіз філософських розвідок щодо сутності культури засвідчує, що інтенції рефлексії культури плідно застосовують алгоритм діалектичного протиріччя. М. К. Мамардашвілі, В. К. Суханцева, В. С. Степін актуалізують проблему рефлексії культури через її контрадикторну опозицію. С. Брукфільд аналізує концепт критичності рефлексії та її значення в сучасному житті. С. Метью та М. Д. Сінк вивчають проблему протиріччя та перевизначення особи та суб’єктивності в умовах агресивного капіталізму. Дж. Бьянко за основу такої критичності рефлексії пропонує проб лематизацію мислення та філософствування. К. Томпсон та П. Вліет артикулюють проблему критичності рефлексії як механізму стабілізації психіки та забезпечення добробуту особи та суспільства.

Завдання дослідження: з’ясувати можливості імплементації діалектичного протиріччя в інтерпретативні техніки дослід-ження сутності культури; дослідити основні історико-філософські контрадикторні опозиції щодо сутності феномену культури; виявити процесуальні та контекстуальні детермінанти розуміння діалектичного проти-річчя в епістемологічних процедурах аналітики культури.

Виклад основного матеріалу. Проблема критичності рефлексії є надзвичайно актуальною для сучасного полісемантичного середовища соціокультури. І важливість питання полягає не тільки в необхідності протистояти ідеологічним флуктуаціям простору політико-економічних симуляцій, але в горизонті буденних практик. Критичність рефлексії є рятівною для свідомості, що витримує натиск фрагментації та дезорієнтації. Важливим елементом критичності рефлексії автор вважає деструкцію поняття гегемонії впливу і можливість вільного вибору та реалізації власних інтересів.

Висновки. Ретроспективий аналіз історико-філософських аналітик сутності культури пропонує різні варіанти таких протилежних за значенням концептів: природа (Античність), сакральне (Середньовіччя), соціум (Новий час), трансценденція (німецька класика). На сучасному етапі такою опозицією культурі в її класичному значенні є феномен симуляції як продукування семіотичних одиниць, позбавлених онтологічних підстав. Втілюючи інтенції капіталізму в агресивних формах ідеолого-економічного впливу, симуляції суттєво трансформують перебіг соціокультурного та індивідуального буття. Тому філософська освіта як осередок критичності рефлексії є необхідним компонентом підготовки фахівця.

Ключові слова: рефлексія, протиріччя, критичність, суб’єктивність, експлікація.

Список використаних джерел:

1. Мамардашвили, МК., 2012. ‘Очерк современной европейской философии’, Издательство: Азбука, 608 с.
2. Суханцева, ВК., 2006. ‘Метафизика культуры’, К.: Факт, 368 с.
3. Stepin, VS., 2015. ‘Philosophy as Cultural Self-Awareness’, Russian Studies in Philosophy, Volume 53, Issue 2 : Contemporary Russian Philosophers, P. 151-158. DOI : https://doi.org/10.1080/10611967.2015.1096699.
4. Brookfield, S., 2009. ‘The concept of critical reflection: promises and contradictions’, European Journal of Social Work, Volume 12, Issue 3 : Critical reflection in social work, P. 293-304. DOI : https://doi.org/10.1080/13691450902945215.
5. Matthew, S., Synk, MD.,. 2014. ‘Contradiction and Overdetermination in Occupy Wall Street’, Communication and Critical/Cultural Studies, Volume 11, Issue 1 : Occupy Communication and Culture, Р. 74-84. DOI : https://doi.org/10.1080/14791420.2013.828382.
6. Bianco, G., 2018. ‘The misadventures of the “problem” in “philosophy”: from Kant to Deleuze. Angelaki’, Journal of the Theoretical Humanities, Volume 23, Issue 2 : Problems in twentieth-century french philosophy, P. 8-30. DOI : https://doi.org/10.1080/0969725X.2018.1451459.
7. Thompson, K., Vliet, P., 2018. ‘Critical Reflection on the Ethics of Mindfulness’, Australian Social Work, Volume 71, Issue 1. P. 120-128. DOI : https://doi.org/10.1080/0312407X.2017.1364396.