автор: Дроботенко М. О.
Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах трансформації освітньої системи питання доброчесності як складової професійної компетентності майбутніх педагогів набуває особливої ваги. Формування етичних основ педагогічної діяльності є критично важливим для забезпечення якісної освіти, з огляду на моральні виклики постіндустріального суспільства.
Постановка проблеми. Доброчесність виступає не лише етичним ідеалом, а й функціональним компонентом професіоналізму вчителя. Її інтеграція у структуру професійної компетентності вимагає переосмислення освітніх підходів до підготовки педагогів.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблематика доброчесності у професійній підготовці педагогів розглядається у численних наукових дослідженнях, які охоплюють філософські, етичні та освітні аспекти. У вітчизняному науковому дискурсі питання морально-етичної компетентності педагога досліджується з позицій аксіології освіти та філософії виховання (В. Андрущенко, М. Култаєва, О. Сук). У світовому контексті значний внесок зробили дослідники, які інтерпретують доброчесність у межах етики чеснот (А. МакІнтайр, Р. Херстхаус, Х. Сокетт, Дж. Штерн). Зокрема, увага приділяється формуванню педагогічного характеру, морального судження та впливу професійних чеснот на якість освітнього процесу. Існує консенсус щодо необхідності інтеграції етичного виміру у підготовку вчителів, зокрема через практичну мудрість, рефлексивну здатність і розвиток епістемічних чеснот.
Постановка завдання. Мета дослідження – розкрити суть доброчесності як ключової складової професійної компетентності педагога через призму етики чеснот і сучасних філософських підходів.
Виклад основного матеріалу. Основна увага дослідження зосереджена на розкритті змісту доброчесності як ключової складової професійної компетентності педагога. Проаналізовано філософсько-етичні підходи до розуміння чеснот, зокрема в контексті арістотелівської традиції (phronesis, episteme, techne) та її сучасних інтерпретацій. Показано, що практична мудрість, епістемічна допитливість, академічна доброчесність і здатність до рефлексії є невід’ємними якостями ефективного вчителя. Наголошено на важливості формування здатності до моральних суджень у професійній діяльності педагога, а також на значенні педагогічних чеснот у контексті викликів сучасного мультикультурного та інституційно обмеженого освітнього середовища. Особливу увагу приділено комунікативній природі чеснот як елементів професійної практики, що виникають у взаємодії в межах освітньої спільноти.
Висновки. Професійна компетентність вчителя виходить за межі технічних навичок, включаючи морально-етичні якості. Етика чеснот, у поєднанні з соціально-конструктивістськими підходами, забезпечує методологічне підґрунтя для формування доброчесного педагога, здатного діяти етично в складних ситуаціях.
Ключові слова: доброчесність, професійна компетентність, етика чеснот, педагог, phronesis, episteme, педагогічна освіта.
References:
- Annas, J 2011. Intelligent Virtue. Oxford: Oxford University Press.
- Aristotle, 2009. Nicomachean Ethics. Translated by D. Ross. Oxford : Oxford University Press. (Original work published ca. 350 BCE)
- Arthur, J 2020. Education, Ethics and Practical Wisdom: Philosophy in Classrooms. London : Routledge.
- Bullough, RVJr 2011. ‘Ethical and moral matters in teaching and teacher education’. Teaching and Teacher Education, 27 (1), pp.21–28.
- Campbell, E 2008. ‘Ethical teaching as a moral condition of professionalism’. In: L.P. Nucci and D. Narvaez, eds. Handbook of Moral and Character Education, New York : Routledge, pp.601–617.
- Carr, D 2007. ‘Character in teaching’. British Journal of Educational Studies, 55 (4), pp. 369–389. Available from : <https://doi.org/10.1111/j.1467-8527.2007.00386.x>. [10 May 2025].
- Dann, R 1997. Techne, a virtue to be thickened: Re-thinking technical problems in teaching and teacher education. Journal of Philosophy of Education, 31 (2), pp. 235–247. Available from : <https://doi.org/10.1111/1467-9752.00028>. [10 May 2025].
- Glas, G 2019. The crisis in professionalism and the need for a normative practice approach. In: M.J. de Vries and H. Jochemsen, eds. The Normative Nature of Social Practices and Ethics in Professional Environments. Hershey, PA: IGI Global, pp.1–14.
- Jowett, G 2012. ‘Becoming ethically responsible in teacher education’. Ethics and Education, 7 (1), pp. 1–14. Available from : <https://doi.org/10.1080/17449642.2012.657717>. [10 May 2025].
- Lingard, B & Sellar, S 2013. ‘Globalisation, edu-business and network governance: the policy sociology of Stephen J. Ball’. The Sociological Review, 61 (3), pp. 534–553.
- Ma, I 2020. ‘Revisiting techne: Dialogue between universals and particulars in teacher judgement’. Educational Philosophy and Theory, 52 (4), pp. 390–401. Available from : <https://doi.org/10.1080/00131857.2019.1638105>. [10 May 2025].
- MacIntyre, A 2007. After Virtue: A Study in Moral Theory. 3rd ed. Notre Dame, IN: University of Notre Dame Press.
- MacIntyre, A 1990. Three Rival Versions of Moral Enquiry: Encyclopaedia, Genealogy, and Tradition. Notre Dame, IN: University of Notre Dame Press.
- Schön, DA 1983. The Reflective Practitioner: How Professionals Think in Action. New York : Basic Books.
- Sockett, H 2012. Knowledge and Virtue in Teaching. London: Routledge.
- Stern, J 2019. ‘Curiosity killed the SAT: The role of inquiry in redirecting performative practices in elementary teacher education’. Journal of Education and Culture, 25(3), pp.45–60.
