автори: Б. М. Рохман, О. І. Савчук, С. І. Білоус, М. Г. Новосад
Актуальність теми дослідження зумовлена динамічними транс-формаціями освітнього й наукового дискурсів та необхідністю переосмислення феномену свободи як засадничої сутності становлення суспільства.
Постановка проблеми. Поліваріативність викликів сучасної цивілізації потребує залучення категорії морального вибору, свобідне здійснення якого нерозривно пов’язане із необхідністю осмислення феномену свободи.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У літературі проблема свободи розглядалась багатьма автора-ми, зокрема такими як: М. Бердяєв, І. Берлін, В. Малахов, В. Мовчан, Е. Фромм, Ф. Шеллінг, А. Шопенгауер. Розробкою концепту свободи в освіті у перспективі суспільних трансформацій займається М. Камінська, концептуалізацією осмислення свободи через призму глобалізації Я. Горецка.
Постановка завдань. Для ефективного досягнення поставленої мети автори статті виокремлюють наступ-ні завдання: охарактеризувати оптимальне співвідношення свободи і моралі у житті людини і суспільства; окреслити відмінності між усвідомленням необхідності та усвідомленою необхідністю; диференціювати поняття ситуативного морального вибору та стратегічного.
Виклад основного матеріалу. Автори визначають моральність, як особливий механізм регуляції людських відносин, що діє при умові можливості морального самовизначення особистості. При цьому акцентують, що людина з усіх боків оточена безліччю необхідностей: вона підпорядкована фізичним та соціальним законам того конкретного суспільства, в якому живе, його нормам і правилам, стереотипам поведінки, традиціям і ритуалам, а також вона не може не враховувати економічну необхідність. У дослідженні здійснюється демаркація предметних полів розуміння категорії морального вибору як способу реалізації моральної свободи обумовленого сукупністю факторів об’єктив-ного і суб’єктивного характеру. Об’єктивні обставини задають певні зовнішні параметри індивідуальним можливостям, утруднюючи чи полегшуючи процес особистісної самореалізації. Стратегічний вибір стосується, насамперед, вибору себе, тобто творення людиною своєї самості. У розвідці наголошується що фаталістична позиція з даного питання вважає вибір фікцією, бо він зумовлений об'єктивними обставинами, а рішення приймається під тиском об'єктивної необхідності. Специфіка етичного аспекту свободи полягає у тому, що людина має справу не з прямим відбиттям об'єктивної необхідності в явищах і процесах природи та суспільства, а з нормами, які регулюють її поведінку.
Висновки. На підставі проведеного аналізу автори аргументовано узагальнюють що від адекватного сприйняття феномену свободи як засадничого елементу життя суспільства напряму залежить дієвість відповідей на існуючі цивілізаційні виклики, що особливо конкретизуються в освітній та культурній сферах.
Ключові слова: свобода, моральний вибір, аксіологічний дискурс, вибір, відповідальність, історія філософії, пізнання, методологія дослідження
Список використаних джерел:
- Мовчан, ВС 2021, Історія і теорія етики. Курс лекцій: навчальний посібник, Дрогобич: Коло, 512 с.
- Сартр, Ж-П 2020, Буття і ніщо, Київ, “Основи”, 2001, 854 с.
- Пилипишин, ПБ 2021, ‘Людина як істота індивідоцентрична у філософії права Ф. Г. Шеллінга’, Publichne pravo, № 1 (41), с. 206–211. Доступно: <https://www.publichne-pravo.com.ua/files/41/pdf/20.pdf>. [21 Березень 2023].
- Rojek, K 2018, Filosofia wolnosti Barucha Spinozy w kontekscie interpretacji kompatybilistycznej. Universitatis Mariae Curie-Sklodovska. Sectio I. Philosophy and Sociology. Available from: <https://journals.umcs.pl/i/article/view/8515>. [21 March 2023]
- Górecka Jagoda, 2022, ‘Wybrane aspekty wolności w kontekście przemian globalizacyjnych (Selected aspects of freedom in the globalization context)’, Kultura – Społeczeństwo – Edukacja nr 2 (22), Poznań, Adam Mickiewicz University Press. pp. 225–234. Available from: <https://www.researchgate.net/publication/366710642_Wybrane_aspekty_wolnosci_w_kontekscie_przemian_globalizacyjnych>. [21 March 2023].