автор: С. А. Крилова
Актуальність теми дослідження. В сучасному світі, де все більше розвивається штучний інтелект, актуальною стає творча діяльність людини. Проте така діяльність може бути і деструктивною, і такою, в якій немає глибокого світоглядного сенсу. Тому надзвичайно значущими для сучасної людини є філософські практики, які задають творчій діяльності сенс і світоглядну глибину, особливо в освіті і культурі загалом. Це й обумовлює актуальність даної роботи.
Постановка проблеми. Важливими проблемними питаннями статті є наступні. Що таке креативна дія та в чому її специфіка у філософських практиках? Хто такий дієвець як суб’єкт креативності у філософських практиках? Результатом цього стане підсилення глибини і гуманістичності креативної дії в філософських практиках сучасної освіти і культури.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Креативність як здатність переходить з можливості у дійсність у креативній дії – дії по створенню нових ідей, за допомогою якої можна як маніпулювати людьми, їх свідомістю та позасвідомим, так і актуалізувати їх потенціал. Тому на перший план виходить постать дієвця, його інтелектуальних й моральних потенцій. Американський дослідник дії як феномену людського буття Г. Франкфурт зазначає, що дієвець є особистістю, яка керується різними вольовими інтенціями. Ч. Тейлор пише про інтенціональність як усвідомлену спрямованість активності дієвця як особистості. Х. Йоас говорить про креативність як спосіб прояву в діяльності Самості людини. А. Лактіонова аналізує проблему дієвця в конексті специфіки його активності. Аналізуючи постать креативної особистості, Н. Хамітов пропонує плідну методологію метаантропології, на основі якої розгортається дане дослідження.
Постановка завдання. Завданням даної статті є усвідомлення сутності й плюральності філософських практик в контексті креативної дії в сучасних освіті і культурі.
Виклад основного матеріалу. Говорячи про плюральність філософських практик, робиться висновок, що не буває однієї-єдиної правильної філософської практики, їх завжди багато. Пропонується класифікація на основі двох груп параметрів:
• “Академічні – неакадемічні” філософські практики.
• “Публічні – непублічні” філософські практики.
В результаті маємо чотири варіанти філософських практик і, відповідно, креативної дії в них:
1. Академічні публічні філософські практики (наприклад, публічні лекції або філософські есе викладачів чи вчених, філософські радіо- і телепрограми, які вони ведуть).
2. Академічні непублічні філософські практики (наприклад, філософські проєкти, що обговорюються в студентській групі).
3. Неакадемічні публічні філософські практики (наприклад, виступ людини без філософської освіти на світоглядні теми).
4. Неакадемічні та непублічні філософські практики (наприклад, філософський щоденник, есе або афоризми, написані “в стіл” для зняття екзистенціальної напруги).
В кожному з цих варіантів можлива креативна дія, якщо дієвець набуває особистісного та філософського світогляду. Але саме академізм, який присутній в філософських практиках, наповнює креативну дію як системністю, так і креативністю.
Висновки. Філософські практики в освіті і культурі сприяють як глибині, так і гуманістичності креативної дії.
Ключові слова: філософські практики, освіта, культура, креативна дія, метаантропологія, буденне, граничне, метаграничне буття людини
Список використаних джерел:
1. Дем’янов, ВО, Бойченко, МІ & Приходько, ВВ 2017, Теоретична і практична філософія. Навчальний посібник, заг. ред. Шашкової, ЛО, Київ: ВПЦ “Київський університет”, 464 с.
2. Йоас, Г 2014, Культурні цінності Європи, ред. Йонас, Г & Віганд, К, пер. укр. Дмитренко, К & Швед, В, Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, c. 7-35.
3. Крилова, СА 2022, Краса людини в життєвих практиках культури. Досвід соціальної та культурної метаантропології і андрогін-аналізу. Монографія, видання 2-е, видання, виправлене і доповнене, Київ: КНТ,. 536.
4. Крилова, С & Крилова, В 2023, ‘Феномен академічної харизми вченого в науці та освіті’, Вища освіта України: теоретичний та науково-методичний часопис, № 2, c. 46-52.
5. Філософія науки і культури 2024, Cловник, ред. Хамітов, Н, Київ: КНТ, 437 с.
6. Хамітов, Н 2023, Філософська антропологія: актуальні проблеми. Від теоретичного до практичного повороту, 5-е видання, виправлене і доповнене, Київ: КНТ, 405 c.
7. Хамітов, Н & Крилова, С 2019, ‘Феномен філософської публіцистики та соціокультурна відкритість академічної освіти і науки’, Актуальні проблеми філософії та соціології, Вип. 25. Доступно: <https://dspace.onua.edu.ua/items/ba91d7db-8293-46c4-9589-d6533e46a042>.
8. Хамітов, НВ 2021, ‘Філософська антропологія: світовий та вітчизняний контексти’, Вісник НАН України, № 5, с. 81-94.
9. Хамітов, НВ 2022, ‘Академічна філософія як наука і мистецтво’, Вісник НАН України, № 4, с. 59-73.
10. Хамітов, НВ 2023, ‘Філософське мистецтво Григорія Сковороди і дискусії щодо розвитку гуманітарної сфери України’, Вісник НАН України, № 6, с. 84-99.
11. Ясна, І 2021, ‘Форми сучасного публічного філософського дискурсу’, Грані, Том 24, № 12, с. 94-103.
12. Ясна, І 2022, ‘Форми сучасного публічного філософського дискурсу. Частина 2. Експертна думка, практика, терапія, дозвілля’, Грані, Том 5, № 22, c. 12-16.
13. Khamitov, N 2023, ‘The War in Ukraine and the New Humanism: David Versus Goliath’, KIBEA Publishing, 124 p.
14. Taylor, Ch 2012, Human Agency and Language. Philosophical Papers. Cambridge, Cambridge University Press. <https://www.cambridge.org/core/books/philosophical-papers/AD137DE8003D16E96690293751476CBA>. [12 January 2025].
15. Frankfurt, H 1978, The Problem of Action. American Philosophical Quarterly, № 15, p. 157–162.