автори: О. П. Кивлюк, О. М. Задорожна
Актуальність теми дослідження. Креативність у сучасному глобалізаційному, інформаційно перенасиченому та технологічно прогресуючому світі стає вирішальним чинником інновацій та адаптації людини до нових умов існування, пошуку свого місця, розкриття власної унікальності. Переосмислення природи креативності у філософсько-антропологічному дискурсі стає важливим фактором для формування ефективних культурних, наукових, освітніх, та соціально-економічних практик.
Постановка проблеми. Природа креативності та її міждисциплінарний характер потребує пошуку нових та переосмислення існуючих підходів до її теоретичного розуміння та практичного застосування. Креативність як ключовий ресурс інноваційності необхідно класифікувати як складову науково-технічного, соціально-економічного, культурного прогресу, гармонізації навколишньої дійсності та індивідуальних потреб, а також подолання глобальних криз та викликів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Креативність як філософська категорія розглядається у роботах українських вчених: Є. Андрос, В. Ляха, Т. Лютого, К. Ніколенко, Б. Новікова, Р. Олексенко, М. Поповича, Л. Тарасюк, Н. Хамітова, І. Чорноморденко та інших. Креативний потенціал людини через призму викликів досліджується в роботах: Ю. Зіньковського, Л. Короткової, В. Моляка, В. Павленко, С. Сисоєвої, В. Холоденко, С. Шандрук і т.д.
Постановка завдання. Через призму філософсько-антропологічного дискурсу розглянути креативність та її можливості генерування нових ідей задля вирішення проблем свободи, відповідальності, самореалізації, самоідентичності, творчого пошуку і т.д. людини, що і визначає її місце у світі.
Виклад основного матеріалу. У статті досліджуються потенції людського мислення в контексті його здатності генерувати нові ідеї та наповнювати їх теоретичним змістом, практичною значимістю, а також ціннісними орієнтирами. Філософсько-антропологічний вимір креативності розкриває її екзистенційні витоки, дозволяючи людині не лише адаптуватися до навколишньої дійсності, але й активно її трансформувати, створюючи нові квінтесенції культури, знання та суспільних відносин.
Висновки. Рефлексія природи креативності у філософсько-антропологічному контексті дозволила розкрити багатогранність феномену, який поєднує індивідуальну унікальність та соціальну стереотипність, раціональне та інтуїтивне, прагнення та можливості, незалежність та авторитетність. Креативність як якість та креативне мислення як процес виступають не лише інструментом самореалізації, а й модусом творення нової реальності, побудови картини світу у всіх її зв’язках та проявах.
Ключові слова: креативність, філософська антропологія, рефлексія, креативне мислення.
Список використаних джерел:
- Андрос, ЄІ 2010, Інтелект у структурі людського буття, Київ : Стилос, 358 с.
- Гуссерль, Е 2020, Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії: Книга перша. Загальний вступ до чистої феноменології, пер. з нім. і коментарі Кебуладзе, В, Харків : Фоліо, 348 с.
- Короткова, ЛВ 2018, ‘Основні концепції креативності: від античності до сьогодення’, Advanced Linguistics, Випуск 2, c. 38-42.
- Ніколенко, КB 2023, ‘Креативні особливості духовної діяльності людини’, Інтелект. Особистість. Цивілізація, 1(20). Доступно: <https://doi.org/10.33274/2079-4835-2020-20-1-56-62>.
- Олексенко, РІ 2017, ‘Формування концепції креативної особистості як фактор креативно-знаннєвої економіки в умовах викликів глобалізації’, Гуманітарний вісник ЗДІА, Випуск 71, c. 118-126.
- Пирожков, С & Хамітов, Н 2020, Цивілізаційна суб’єктність України: від потенцій до нового світогляду і буття людини, Київ : Наукова думка, 256 с.
- Сартр, ЖП 2001, Буття і ніщо: нарис феноменологічної онтології, пер. з фр. Лях, В & Таращук, П., Київ : Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 854 с.
- Тарасюк, Л 2011, Креативність як феномен людського буття в культурі. Дисертація кандидата наук, Київ : Національний педагогічний університету ім. М. П. Драгоманова, 183 с.
- Чoрноморденко, ІВ 2010, Позанаукові знання і культуротворчий процес. Монографія, Київ : КНУБА, 360с.
- Barron, F & Harrington, D 1981, ‘Creativity, intelligence and personality’, Rev. of Psyhol, V.32. pp. 439-476. <https://www.annualreviews.org/content/journals/10.1146/annurev.ps.32.020181.002255>. [20 December 2024].
- Guilford, JP 1967, ‘Creativity: Yesterday, today and tomorrow’, The Journal of Creative Behavior, 1 (1), 3-14. Available from : <https://dictionary.apa.org/psychological-factors>.
- Sartre, JP 2010, The Imaginary: A Phenomenological Psychology of the Imagination, Taylor & Francis, 240 p.
- Sternberg, RJ Beyond IQ: A triarchic theory of human intelligence, New York : Cambridge University Press. Available from : <https://www.scirp.org/reference/referencespapers?referenceid=1457958>.
- Torrance, EP 1962, Guiding Creative Talent. Englewood Cliffs, NJ : Prentice-Hall, Inc. Available from : <https://www.scirp.org/reference/referencespapers?referenceid=1474699>.