автор: Водовозов Ілля Семенович
Актуальність теми дослідження. В умовах сучасних воєнних викликів, які гідно витримує українське суспільство протягом тривалого часу, особливої значущості набуває інженерне мислення. Інтенціональність інженерного мислення має абсолютно різне спрямування в горизонтах мирного життя та в умовах війни. В опціях війни технічнотворча креативність інженерного мислення переважно проявляється в розробці ефективної зброї масового зни-щення, а також засобів протидії та захисту. Відповідно, зростає суспільний запит на військових інженерів та креативних робітників у військовій галузі, а особливо на інженера-творця, який в екстремальних умовах створює життєво важливі пристрої.
Постановка проблеми. Високотехнологічні протистояння, безпека та обороноздатність, роль інженерії в гуманітарних місіях та реабілітації, етичні питання розвитку воєнних технологій, вплив глобалізації та роль інженерного мислення у постконфліктному відновленні набувають особливого значення в сучасному філософському дискурсі. Мета дослідження полягає у визначенні функціонального потенціалу, соціальної значущості та ролі, яку відіграє інженерне мислення у створенні надсучасних технологій в умовах війни, а також у виявленні амбівалентності імпульсів інженерного мислення в опціях війни і миру.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню ролі технологій та інженерії у життєвому просторі людини присвячені праці С. Вінчестера, Е. Мейерса, К. Мітча, К. Смайт, А. Устундага Е. Чевіккана, Е. Щацберга та ін. Аксіологічні та культурно-антропологічні аспекти інженерного мислення розглядаються у працях українських дослідників. Насамперед це дослідження В. Воронкової, І. Голіяд, І. Маркус, О. Шульги. Особливого значення набувають дискусії щодо відповідального використання технологій в контексті воєнних дій та створення й розвитку більш мирних інновацій.
Виклад основного матеріалу дослідження. Філософія технології є важливою цариною дослідження, оскільки розглядає вплив технологій на людське буття, суспільство та майбутнє людства. Технології мають значний вплив на людське життя та міжнародні відносини, формуючи нові виклики та фундаментальні питання щодо етичності їхнього використання, відповідальності розробників та користувачів, а також можливі наслідки для майбутнього світу. Особливої уваги потребують питання, пов’язані зі встановленням балансу між технологічними можливостями та загальними цінностями суспільства. Постає питання генези визначення інженерної успішності, яка умовно може відбуватися в залежності від контексту, де здійснюється проєкт. У мирні часи успішність цього проєкту оцінюється за критеріями ефективності, економічності та інноваційності, оскільки задача полягає в покращенні технологій, оптимізації процесів і забезпеченні сталого розвитку. Інженерне мислення в умовах глобалізованого світу та тривалих гео-політичних претензій має бути готовим до таких викликів. Насамперед, ідеться про відповідальність при забезпеченні етичного та безпечного використання їхніх розробок. Ідеться про підтримку міжнародних зусиль з контролю та регулювання експорту військової техніки, розробку принципів та стандартів етичної розробки й використання технологій для військових цілей. Крім того, інженери можуть грати активну роль у розвитку технологій, спрямованих на мирні цілі та обмеження можливостей використання техніки в воєнних конфліктах. Функціональний потенціал інженерного мислення у створенні надсучасних технологій в умовах війни конкретизується через здатність розробляти, імплементувати та адаптувати технічні рішення, які здатні відповідати на складні воєнні виклики. Це охоплює такі аспекти: інноваційність, адаптивність, співпраця.
Висновки. Перспективи розвитку інженерного мислення в умовах війни залежать від багатьох факторів, які включають науково-технічний прогрес, політичну ситуацію, економічні можливості, соціальні вимоги, етичні цінності та екологічні обмеження. Наукові відкриття та технологічний прогрес відкривають нові можливості для застосування інженерного мислення в умовах війни, зокрема шляхом розробки нових матеріалів, систем зв’язку, зброї та технологій управління. Застосування інженерного мислення як інструменту для розв’язання проблем дозволяє створити позитивний вплив на суспільство й водночас мінімізувати негативні наслідки. Крім того, інженери можуть сприяти розвитку технологій для міжкультурного спілкування, діалогу та взаєморозумінню між різними групами, а також розробку технологій для забезпечення доступу до освіти та інформації, що може зменшити напругу та конфлікти. Отже, через свої технологічні досягнення та інженерне мислення, інженери-творці здатні активно приносити внесок у розвиток філософії миру та сприяти забезпеченню стабільності та гармонії в світі.
Ключові слова: інженерне мислення, інтенціональність, воєнні виклики, етика в розвитку воєнних технологій, глобалізація та вплив на суспільство, інновації в військовій сфері, постконфліктне відновлення, соціальна та екологічна відповідальність, технологічний прогрес та мирне використання, етичні аспекти військових технологій
Список використаних джерел:
- Вінчестер, С 2019, Перфекціоністи. Як інженери створити сучасний світ, пер. з англ. Є. Даскал. Харків: Віват, 448 с.
- Горкгаймер, М 2006, Критика інструментального розуму, Київ: ППС-2002, 282 с.
- Кетлін, РС 2021, Цілісне життя планети: возз’єднання землі, історії, тіла та розуму, Київ: Ніка-Центр, 208 с.
- Кожем`якіна, ОМ 2019, Довіра як ціннісна основа соціальної взаємодії, Черкаси: ФОП Гордієнко Є. Л., 424 с.
- Олтрейд, Д 2021, Нове мислення. Від Айнштайну до штучного інтелекту. Наука і технології, що змінили світ, пер з англ. І. Возняка. Харків: Віват, 368 с.
- Радіонова, НВ 2023, ‘Комунікативні практики ХІХ століття, або дещо про їхню користь і шкідливість для постіндустріальної доби’, Освітній дискурс: збірник наукових праць, Випуск 44 (4–6), с. 22–29.
- Пилипенко, СГ 2020, ‘Людина в епоху технологічних зсувів: у пошуках опертя’, Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Серія “Теорія культури і філософія науки”, № 61, с. 81–89.
- Шульга, О 2021, Наші. Інженерна історія України, Київ: Моя книжкова полиця, 152 с.
- Palmer, H 2007, ‘Catalyzing Systemic Change Towards’, Multidisciplinary, Product Innovation Focus Paper, Conference: June 2007 Annual Conference & Exposition, Honolulu, Hawaii. Available from: <https://www.researchgate.net/publication/345928381_Catalyzing_Systemic_Change_Towards_A_Multidisciplinary_Product_Innovation_Focus>. [1 December 2023].
- Reinhard, K 1994, Ästhetische Korrespondenzen. Denken im technischen Raum, Stuttgart: Reclam, 166 s.
- Salkin, C, Oner, M, Ustundag, A & Cevikcan, E 2018, ‘A Conceptual Framework for Industry 4.0’, Industry 4.0: Managing the Digital Transformation, p. 3–23. Available from: <https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-57870-5_8>. [1 December 2023].
- Sarvari, AP, Ustundag, A, Cevikcan, E, Kaya, I & Cebi, S 2018, ‘Technology Roadmap for Industry 4.0’, Industry 4.0: Managing the Digital Transformation, p. 95–103. Available from: <https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-57870-5_8>. [1 December 2023].
- Waks, S, Trotskovsky, E, Sabag, N & Hazzam, O 2011, ‘Engineering Thinking: The Expert’s Perspective’, International Journal of Engineering Education, 27. 838–851.
- Yasmin, I 2023, Digital Racial: Algorithmic Violence and Digital Platforms, Rowman & Littlefield Publishers, 208 р.