Громадянське виховання особистості як нагальна потреба сучасного українського суспільства

автор: Притула О. Л.

Актуальність теми. Виховання світогляду, національно-патріотичних почуттів та переконань постає провідним завданням усього освітньо-виховного процесу, де у підростаючого покоління формуються погляди оцінки, принципи, що визначають сприйняття навколишнього світу, місце людини в ньому та ціннісні орієнтації. За умов сьогодення громадянське виховання невіддільне від патріотичного виховання. Здебільше, ця дефініція розглядається як процес формування національної самосвідомості громадян, становлення свідомого громадянина, патріота, професіонала, розвиток патріотизму як інтегративної якості особи, яка їй дозволяє відчувати себе дієздатною у моральному, соціальному, політичному та юридичному вимірах, готовою до захисту країни та народу, від ворога, до упередження будь-яких загроз.

Постановка проблеми. Нагальна потреба у громадянському вихованні особистості викликана подіями новітньої історії України – боротьбою за незалежність, свободу та гідність українського народу, що почалась напередодні проголошення незалежності України й набула масштабних обертів в наслідок двох Майданів 2004 та 2014 років, агресії Російської Федерації проти України, яка почалась з окупації та незаконної анексії Криму, збройного конфлікту на східних кордонах України, що забрав тисячі життів синів України, та через 8 років, з 24 лютого 2022 року перетворився на повномасштабну російсько-українську війну, яка спричинила значні людські втрати, у руйнування цивільної інфраструктури та  втрутилась у долю кожного українця. Ці події та той резонанс, які вони викликають у світі, яскраво свідчать про те, що державна незалежність України  потребує постійного та надійного захисту.

Аналіз публікацій з теми дослідження. Хоча ідеї громадянського виховання підіймались ще у творах мислителів античності Сократа, Платона й Аристотеля, вони здобули ґрунтовне осмислення починаючи з XVII ст. у працях Т. Гобба, Дж. Локка, Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, Г. Гегеля, А. де Токвіля, С. Гангтінгтона, Р. Патнема, К. Поппера та інших. Вони здобули розвиток також у працях українських мислителів та педагогів – Г. Сковороди, М. Драгоманова, І. Франка, М. Грушевського, А. Макаренка, Г. Ващенка, В. Сухомлинського та інших, а також багатьох дослідників вже незалежної України. На особливу увагу заслуговують праці І. Беха, П. Вербицької, В. Волошина, О. Сухомлинської, К. Чорної та ін.

Постановка завдання. З’ясувати філософську значущість громадянського виховання особистості в стратегії підготовки воїна-захисника Вітчизни в сучасному українському суспільстві. Виклад основного матеріалу. Патріотизм як результат громадсько-патріотичного виховання є нагальною потребою українського суспільства, для якого саморозвиток особистості та формування її патріотичної самосвідомості  на моральній основі є незаперечним пріоритетом. У межах даної розвідки розглянемо теоретико-методологічні підвалини громадянського виховання, його складові в умовах викликів сьогодення, а також новітні підходи до його формування. 

Висновки. Нагальна потреба у громадянському вихованні особистості – захисника вітчизни викликана боротьбою за незалежність, свободу та гідність українського народу спочатку на двох майданах, потім під час російсько-української війни. За таких умов громадянське виховання як процес формування національної самосвідомості громадян, становлення свідомого громадянина, патріота, професіонала тісно пов’язане з вихованням патріотизму як інтегративної якості особистості, що дає можливість людині відчувати себе морально, соціально, політично та юридично дієздатною, готовою до захисту країни та народу, від ворога, до упередження будь-яких загроз.

Ключові слова: громадянське виховання, особистість, патріотизм, національна самосвідомість, світогляд, ціннісні орієнтації

Список використаних джерел:

  1. Атаманчук, П & Ніколаєв, О 2015, ‘Технологічні основи формування світогляду учнів майбутніми вчителями фізико-технічного профілю’, Наукові записки. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти, Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, Вип.7 (2), c. 107-113.
  2. Бех, ІД & Чорна, КІ 2015, ‘Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді’, Гірська школа Українських Карпат, №12-13, c. 26-37.
  3. Бех, І 2019, ‘Патріотичне і громадянське виховання у власних межах’, Освіта для миру  : зб. наук. пр.: у 2 т., редкол.: Кремень, ВГ, Київ: Вид-во ТОВ “Юрка Любченка”, Т.1, с. 607-618.
  4. Бех, І 2016, ‘Патріотичне і громадянське виховання: лінії зіткнення та розмежування’, Рідна школа, № 8/9, c. 8–10.
  5. Бех, ІД 2018, Особистість на шляху до духовних цінностей. Монографія, Київ – Чернівці : “Букрек”, 320 с.
  6. Васильєва, ДВ 2015, ‘Патріотичне виховання учнів на уроках математики в основній школі’, Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 3. Фізика і математика у вищій і середній школі,  Вип.15, c. 21-27.
  7. Вербицька, ПВ 2010, Теоретико-методологічні основи громадянського виховання учнівської молоді у загальноосвітніх навчальних закладах. Автореферат доктора наук, Київ, 19 с.
  8. Волошин, ВП 2003, ‘В. О. Сухомлинський і виховання громадянина незалежної України’, Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : наук. Збірник, під ред. Н. С. Побірченко (гол. ред.), І. Д. Бех, Н. М. Бібік [та ін.]; УДПУ імені Павла Тичини, Київ : Наук, світ, Вип. 4, с. 213-218.
  9. Волошин, ПМ 2010, Виховання громадянськості молодших школярів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу. Автореферат кандидата наук, Київ, 21 с.
  10. Загородня, А 2013, ‘Сучасне розуміння патріотичного виховання молоді’, Теорія та методика управління освітою, № 10, Доступно: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/ttmuo_2013_10_11>. [20 Червень 2024].
  11. Коляда, Н 2016, ‘Громадянське виховання: спадщина Василя Сухомлинського у діалозі з сучасністю’, Studia Zaradzania і Finansow Wyzszej Bankowej w Poznaniu, № 11, c. 167-174.
  12. Концепція громадянського виховання в умовах розвитку української державності 2000, Проект. Громадянська Освіта, № Доступно: <https://osvita.khpg.org/index.php?id=976002302>. [20 Червень 2024].
  13. Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України 2022, Затверджено Наказом Міністерства освіти України від 6 червня 2022. Доступно: <https://nus.org.ua/news/mon-zatverdylo-novu-kontseptsiyu-patriotychnogo-vyhovannya/>. [20 Червень 2024].
  14. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року 2016, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988.  Офіційний вісник України, № 1, ст. 22.
  15. Концепція розвитку громадянської освіти в Україні 2022, Схвалено розпорядженням КМ Українивід 3 жовтня 2018 р. № 710-р (в редакції розпорядження КМУ від 8 жовтня 2022 р. № 893-р). Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/710-2018-%D1%80#Text>. [20 Червень 2024].
  16. Коркішко, ОГ 2004, Виховання патріотизму молодших школярів у позаурочній виховній роботі. Автореферат кандидата наук, Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, Луганськ, 20 с.
  17. Окушко, ТК 2016, ‘Особистісно-орієнтовані технології патріотичного виховання учнівської молоді в громадських об’єднаннях: теоретичні засади’, Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді, Вип. 20 (2), c. 68-78.
  18. Рябов, СГ 2004, ‘Особливості громадянської освіти у формуванні політичної культури перехідного суспільства’, Наукові записки НаУКМА, Т. 31: Політичні науки, c. 54-64.
  19. Сухомлинська, О 2005, ‘Громадянське виховання: спадщина і сучасність’, Доба історичної та громадянської освіти: науково-методичний часопис, №2, c. 3-5.
  20. Сухомлинський, ВО 1970, Народження громадянина. Вибрані твори: В 5-ти томах, Т.3.
  21. Федоренко, ОМ 2026, ‘Національно-патріотична вихованість учнів загальноосвітніх шкіл : психологічний аспект’, Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, Вип. 51 (104), c. 400-409.