- автор: Крилова Світлана Анатоліївна, (https://orcid.org/0000-0002-5528-7438)
Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що в ситуації війни людина відчуває невизначеність і невпевненість, відсутність захисту, порушення своїх прав. Важливою в такій ситуації є плідна уява і гуманістичне мислення та дія, що дає можливість людині створити й втілити в життя образ позитивного майбутнього. Коли ми створюємо щось плідне в уяві, гуманістично його осмислюємо і діємо, бажане стає реальним, в тому числі і в реалізації прав людини.
Постановка проблеми. В сучасному кризовому суспільстві важливою є низка питань. Що таке плідна уява? Як вона пов’язана з гуманістичним мисленням і дією, зокрема з реалізацією і захистом прав людини?
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему уяви і її смислу піднімають М. Фічіно й Піко делла Мірандола. Д. Бруно вважає, що уява здатна відкривати нові світи, Д. Юм зазначає важливість уяви в процесі пізнання. Р. Декарт стверджує, що спочатку з’являється відчуття, а потім уява. І. Кант вводить поняття продуктивної уяви. Е. Гуссерль вказує на зв’язок уяви і свідомості. М. Шелер зазначає роль уяви у творенні цінностей. З. Фрейд підкреслює, що уява є виявом позасвідомого. Ж.-П. Сартр поєднує уяву і свободу людини. Сучасна українська дослідниця Г. Ільїна наголошує на тому, що уява є динамічним процесом.Щодо прав людини актуальними є думки Дж. Локка про природність і невід’ємність прав людини, Ш. Монтеск'є, який описує таку владу, яка захищає індивідуальні права людини. Ю. Габермас зазначає, що універсальні моральні цінності базуються на правах людини. Українські дослідники В. Бачинін, К. Жоль, Н. Манойло, С. Сливка, С. Максимов, П. Рабинович вивчають права людини в контексті міждисциплінарного підходу. Методологія метаантропології Н. Хамітова дозволяє усвідомити метаморфози уяви в екзистенціальних вимірах буття людини і визначити сутнісні риси плідної уяви, а методологія соціальної метаантропології, яку розвиває автор цієї статті, надає можливість осмислити застосування плідної уяви в соціальному бутті людини. На основі методології метаантропології, а також соціальної метаантропології ми можемо пов’язати плідну уяву з гуманістичним мисленням і дією та проаналізувати їх вплив на здійснення та захист прав людини.
Постановка завдання. Завданням даної статті є аналіз взаємозв’язку плідної уяви, гуманістичного мислення і дії з реалізацією прав людини.
Виклад основного матеріалу. Плідною можна вважати уяву, яка спрямована не лише на власне задоволення, а й на Іншого, служить не свавіллю, а посиленню свободи і любові – не лише своєї, а й Іншого. Плідна уява спрямовує людину створити гармонійний образ, який надалі переходить у гуманістичне мислення і через дію реалізуються у забезпеченні і захисті прав людини. Деструктивна уява, навпаки, спрямована на створення негативного образу, який породжує деструктивне мислення і призводить до порушення не лише прав людини, а й життя всього соціуму. Дається відповідь на питання, що є первинним: плідна уява чи гуманістичне мислення, яке спрямовує на позитивну дію, що означає реальність забезпечення прав людини.
Висновки. Результативний захист прав людини є наслідком плідної уяви, яка породжує гуманістичне мислення, що в свою чергу спрямовує на позитивну дію щодо захисту прав людини.
Ключові слова: уява, плідна уява, права людини, гуманістичне мислення, гуманістична дія, метаантропологія, соціальна метаантропологія, буденне буття людини, граничне буття людини, метаграничне буття людини, філософське кіномистецтво, розумний альтруїзм.
Список використаних джерел:
- Дресвяннікова, НА 2025, ‘Роль уяви в гуманізації людського буття під час війни: методологічні координати метаантропології’, Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія “Філософія”, (51). С. 151-162.
- Йолон, П 2002, ‘Уява’, Філософський енциклопедичний словник, Київ, Абрис. С. 660.
- Крилова, СА 2022, Краса людини в життєвих практиках культури. Досвід соціальної та культурної метаантропології і андрогін-аналізу. Монографія, Видання 2-е, видання, виправлене і доповнене, Київ: КНТ,
- Крилова, СА 2025, ‘Розумний альтруїзм: його природа і актуалізація засобами освіти’, Освітній дискурс : збірник наукових праць, Київ : ТОВ “Науково-інформаційне агентство “Наука-технології-інформація”, Випуск 53 (3-4).
- Кримський, СБ 2002, ‘Мислення’, Філософський енциклопедичний словник, Київ, Абрис, с. 378.
- Філософський енциклопедичний словник, 2002, Київ : Абрис, 506 с.
- Філософія науки і культури: словник 2025, За редакцією Н. Хамітова. 2-е видання, виправлене і доповнене, Київ: ВАДЕКС. 486 с.
- Хамітов, НВ 2023, Філософська антропологія: актуальні проблеми. Від теоретичного до практичного повороту, 5-е видання, виправлене і доповнене, Київ: КНТ, 405 c.
- Хамітов, НВ & Крилова, СА 2024, ‘Філософське мистецтво як практична філософія: фактор світоглядної стійкості й альтруїзму: метаантропологічний аналіз’, СОФІЯ. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, № 2(24), с. 56-59.
- Davidson, D 1980, Essays on Action and Events, Oxford : Clarendon Press, 1980.
- Khamitov, N 2023, The War in Ukraine and the New Humanism: David versus Goliath. Meta-anthropology of history of 21st century, Sofia : Kibea, 124 p.
- Ricoeur, P 1991, ‘Imagination in Discourse and in Action. From Text to Action: Essays’, In Hermeneutics II, translated by Kathleen Blamey and John B. Thompson. Evanston, IL. Northwestern University Press, London, 346 p.
