автор:
Бондаренко Віктор Дмитрович (https://orcid.org/0000-0003-1781-8370)
Актуальність дослідження. Для України, як для домінантно православної країни де православні складають собою незаперечну більшість віруючих, а православ’я має понад тисячорічне коріння, співіснування кількох православних юрисдикцій, які орієнтовані на Вселенську (Константинопольську) та Московську патріархії є вкрай небезпечним для нашої держави і суспільства, що потерпають від російської агресії уже другий десяток років. Розв’язання протиріч, що існують між двома найбільшими в Україні православними церквами, постає як мега-мета для нашої нації, а відтак і складає актуальність даної статті.
Постановка проблеми. Понад три десятиліття протистояння між православними в Україні, потягло за собою втрату ними впливу в нашій країні, особливо в умовах бурхливого релігійного ренесансу, що наступив у пострадянський період її розвитку. Однак проведення 15 грудня 2018 р. Об’єднавчого собору з різних причин виявилося неефективним засобом об’єднання православних в Україні. Українська православна церква, що знаходилася у канонічній єдності з Московським патріархатом, практично не долучилася до цього процесу. Об’єднавчий потенціал Томосу про автокефалію православних в Україні, підписаного 5 січня 2019 р. так і не був реалізований. Відтак питання подальшого пошуку шляхів об’єднання православних в Україні залишається актуальною проблемою організації релігійного життя у нашій країні.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Об’єднавчий процес православних в Україні не привів до ефективного вирішення проблем у стосунках між Православною церквою України та Українською православною церквою. Більше того порушення у стосунках між Вселенською та Московською патріархіями, що проявляються час від часу, загострилися і 15 жовтня 2018 р. Московська патріархія оголосила про розрив євхаристійного спілкування із Вселенською патріархією. Ще раніше існуючі між ними протиріччя негативно позначилися на проведенні Всеправославного собору на Кріті у 2016 р. і по суті розкололи світове православ’я та не дали можливості напрацювати загальновизнану модель надання автокефалії православним церквам, а відтак і заважають визнанню автокефалії ПЦУ. Ці питання складають серцевину православно-богословського та релігієзнавчого наукового пошуку розв’язання означених проблем, як в Україні, так і за кордоном.
Постановка завдання. Завдання з об’єднання православних в Україні залишається актуальним. В ньому об’єктивно зацікавлені усі православні церкви світу за виключенням Російської, а також православні церкви України — ПЦУ і УПЦ та інші православні церковні формування, що діють на території нашої країни, переважна більшість українського суспільства та Українська держава. Це актуалізує пошуки шляхів об’єднання православних в Україні з метою реалізації об’єднавчого потенціалу Томосу про автокефалію православних в Україні та самої моделі об’єднання ПЦУ та УПЦ, що максимально враховувала б інтереси обох церков.
Виклад основного матеріалу. У статті аналізуються причини міжправославних протиріч в Україні, оцінюється нинішній етап взаємин між Православною церквою України та Українською православною церквою з урахуванням впливу на нього обставин довготривалої російсько-української війни та моделюються можливі шляхи розв’язання міжправославної напруженості та утворення єдиної Помісної Православної Церкви України.
Висновки. Об’єднання православних в Україні може бути здійснене зусиллями Вселенської патріархії або чотирьох древніх патріархатів — Константинопольського, Александрійського, Антиохійського та Єрусалимського. Розв’язання цього завдання може також вимагати проведення Всеправославної наради, що напрацювала б модель взаємоприйнятного об’єднання православних в Україні. Автор, у свою чергу, висловлюється щодо можливих операціональних дій, які призвели б православних нашої країни до об’єднання.
Ключові слова. Православна церква України, Українська православна церква, шляхи об’єднання православних в Україні, Константинопольська (Вселенська) та Російська православні церкви, пентархія, світове православ’я, Всеправославна нарада з питань об’єднання православних в Україні, православні церкви в умовах російсько-української війни.
Список використаних джерел:
- Ukrinform, 2024. ‘Релігійні організації в Україні’, Укрінформ - актуальні новини України та світу. Доступно : <https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3865991-religijni-organizacii-v-ukraini.html>. [6 Січень 2026].
- Державна служба України з етнополітики та свободи совісті, (n.d.). Інформація про санкції щодо представників УПЦ.
- Релігійно-інформаційна служба України, 2024. ‘Лише російське православ'я: як і для чого Росія знищує свободу віросповідання на ТОТ’, РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України. Доступно : <https://risu.ua/lishe-rosijske-pravoslavya-yak-i-dlya-chogo-rosiya-znishchuye-svobodu-virospovidannya-na-tot_n148309>. [6 Січень 2026].
- Капустянська, І 2024. Вселенський Патріарх Варфоломій не візьме “під своє крило” УПЦ МП, LB.ua. Доступно : <https://lb.ua/news/2024/08/24/631195_vselenskiy_patriarh_varfolomiy.html>. [9 Січень 2026].
- Прокопчук, С 2026. ‘Церковні баталії в Україні: аналіз минулого та прогнози на майбутнє (частини 1–2)’. Релігія в Україні. Доступно : <https://www.religion.in.ua/main/51851-cerkovni-bataliyi-v-ukrayini-analiz-minulogo-ta-prognozi-na-majbutnye-chastina-1.html>. [6 Січень 2026].
- Вселенський патріарх закликав митрополита Епіфанія “шукати шляхів наближення до співєпископів в Україні через діалог і пошук спільних точок до єдності” (повний текст промови) Релігія в Україні, January,8. Доступно : <https://www.religion.in.ua/main/51849-vselenskij-patriarx-zaklikav-mitropolita-epifaniya-shukati-shlyaxiv-nablizhennya-do-spivyepiskopiv-v-ukrayini-cherez-dialog-i-poshuk-spilnix-tochok-do-yednosti-povnij-tekst-promovi.html>. [9 Січень 2026].
