Новосад Марія Гнатівна

Білоус Світлана Іванівна

Терешкун Оксана Федорівна

Борисевич Ліля Василівна

Актуальність теми дослідження. Найактуальніша проблема сьогодення – це звільнення тимчасово окупованих українських територій від російського війська, а також відновлення зруйнованої інфраструктури й культурної спадщини України. В контексті осмислення наслідків російсько-української війни цінним стане  комплексний підхід до вивчення питання про відновлення зруйнованих та пошкоджених історичних архітектурних пам’яток культури, мистецтва, повернення незаконно вивезених рухомих експонатів, картин, артефактів та інших археологічних знахідок, які становлять культурну спадщину України.  В статті здійснюється філософський аналіз та мистецтвознавча оцінка втрачених архітектурних споруд, знищеним музеям, театрам, кінотеатрам, бібліотекам, тощо. Наголошується, що на сучасному етапі  гостро відчувається потреба в запозиченні досвіду та підтримки від європейських країн щодо відбудови зруйнованої окупантами інфраструктури міст та сільських поселень. Виникає необхідність створення спеціальної комісії, куди б входили різні експерти, фахівці з дизайн ландшафту, архітектори, мистецтвознавці, культурологи, історики, пам’яткознавці, які б спільно змогли розробляти проєкти відбудови комплексних та меморіальних мистецьких споруд. Неоднозначним виявляється стан розробки питань на перспективи спільної роботи з міжнародними структурами, організаціями та партнерами, що дає можливість міжнародної інтеграції України в культурному просторі.

Постановка проблеми. Вагомість проблематики зростає в тому, що в період російсько-української війни масштаби руйнування культурної спадщини України щоразу збільшуються і сягають непоправних втрат. Для успішного вирішення  важливої проблеми є вивчення та обґрунтування міжнародних пропозицій із подальшого вдосконалення і підвищення ефективності заходів збереження культурної спадщини України. Аналіз напрямів на співпрацю з країнами ЄС та США спрямовує на вироблення нових механізмів в застосуванні практичних заходів щодо відбудови зруйнованої інфраструктури міст та територіальних громад України. Держава шукає необхідні ресурси для розробки важливих проєктів на повернення та збереження культурної спадщини, щоб не стерти культурну пам’ять наступним поколінням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження даної проблеми проводилися завдяки численним інформаційним повідомленням на основі матеріалів з Інтернет-ресурсів про знищені, зруйновані та пошкоджені зразки культурної спадщини під час збройної агресії РФ проти України. Проаналізовано важливість документів Конвенції ЮНЕСКО (1972 р.), Закони України “Про охорону культурної спадщини” (2005 р.) та Про внесення змін до Закону України “Про охорону культурної спадщини” (2010, 2015 рр.). Особливими є наукові дослідження, що надають теоретичні знання про окремі напрями мистецтва, та культурні цінності, які занесенні до Державного реєстру нерухомих пам’яток й наразі пошкоджені, незаконно вивезені, або вщент зруйновані. На увагу заслуговують праці М. Драгана, в яких викладено художні стилі сакральної архітектури, розкрито творчу особистість мистців та викладені неймовірні оригінальні зразки декоративної різьби, зокрема, “Українські дерев’яні церкви”, “Іван Рудкович і становлення реалізму в українському малярстві XVII ст.”, “Українська декоративна різьба XVI-XVIII ст.”. Мистецтвознавчі напрацювання М. Голубця “Українське мистецтво”, “Галицьке малярство”, В. Щербаківського “Українське мистецтво”. Фундаментальні монографії Л. Міляєвої, які пов’язані із унікальним  мистецтвом певних історичних періодів “Стінопис Потелича: Визвольна боротьба українсько-го народу в мистецтві XVII ст.”, “Український середньовічний живопис”. Вагомим джерелом культурфілософських ідей, які  виражені в мистецтві українського іконопису, гравюри, графіки стали ґрунтовні наукові дослідження Д. Степовика “Українська графіка XVI-XVII ст.: Еволюція образної системи”, “Скарби України”, “Історія української ікони”, “Українська гравюра Бароко”. Теоретичний та історичний аналіз художніх творів і явищ зробили художні критики (О. Авраменко, О. Мартинюк, В. Сидоренко), опис, аналіз і тлумачення художніх творів дали митці (С. Савчук, О. Байшев, О. Тістол, А. Савадов). Широке коло музеєзнавчих проблем, зокрема теоретичних, що стосуються фондової роботи музеїв, збереження культурної спадщини шляхом складання колекцій українського мистецтва розглядають українські дослідники: С. Кот, Г. Мезенцева, Г. Скрипник, Я. Бондарчук, С. Дмитрух, А. Цибко.

Постановка завдання. Довести, що окупація Росією територій з 2014 року (АР Крим, Донецька, Луганська області) та повномасштабна війна з 24 лютого 2022 року спричинила втрату великої кількості пам’яток культурної спадщини України. Виявити важливі чинники що сприятимуть державі у відбудові культурної спадщини у після воєнний період, що сприятиме інтеграції України у міжнародний культур-ний простір. Проаналізувати зруйновані історичні пам’ятки культури, які були пошкоджені в період війн у контексті філософсько-культурологічного аналізу. Роз-крити значимість у збереженні культурної спадщини діючих норм Конвенцій ЮНЕСКО та Закону України “Про охорону культурної спадщини”. Зробити переосмислення вартості втрачених культурних надбань, які були занесенні до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та незаконно вивезенні російськими окупантами.

Виклад основного матеріалу. В статті описуються статистичні дані пам’яток культурної спадщини України, які внесені до списку ЮНЕСКО і під час збройної агресії російських військ були знищені, зруйновані та пошкодженні. Глобальною проблемою сучасності, яка виникла в наслідок російсько–української війни 2014-2022 рр. є втрата культурної спадщини і їх художніх стилів в яких відображено історичне життя держави через мову мистецтва. Культурна спадщина - це не тільки архітектурні сакральні храми, монастирі, театри, кінотеатри, музеї, виставкові зали, бібліотеки, громадські будівлі, парки, площі але й рухомі пам’ятки культового походження: духовні книги, посуд (потир), ікони, фрески, мозаїка, прикраси які належать до декоративно-прикладного мистецтва, кінофільми, літературні твори, музейній колекції, експонати, твори образотворчого мистецтва, артефакти археологічних знахідок, що відтворюють один із напрямів художньої культури - мистецтво. Історико-культурна та духовно-мистецька спадщина є основним ресурсом стратегічного розвитку держави та важливою складовою української культури, яка визначає цивілізацію і культурологічний потенціал нації. Існує влучна думка, що порятунок культури є одночасно порятунком людини, а це може свідчити, що рятуючи культурну спадщину українці відстоюють свою власну національну ідентичність.

Висновки. Культурна спадщина України є фундаментальним джерелом формування національної самосвідомості і зростання духовного розвитку народу. Вона впливає на самоідентифікацію нації в наступні періоди розвитку, виступає одним з домінуючих ціннісних надбань держави. Визначено, що ставлення народу до пам’яток культурної спадщини є показником рівня розвитку держави та духовної зрілості її громадян. Визнано, що окуповані Росією території з 2014 року (АР Крим, Донецька, Луганська області) та повномасштабна війна з 24 лютого 2022 року спричинили велику втрату та руйнування історичних пам’яток культурної спадщини України. Через бойові дії виникла неможливість доступу українських та міжнародних експертів на територію об’єктів для спостереження за їх станом. Звернуто увагу на цілеспрямовану діяльність державних органів охорони пам’яток культури та виконання приписів Конвенцій ЮНЕСКО, що сприятиме загально-му вдосконаленню збереження і відбудови  культурної спадщини із залученням міжнародних організацій як інтеграції України у ЄС. Використано філософсько-культурологічний аналіз на прикладі окремих зруйнованих історичних пам’яток культури, що спрямовує на подальшу розробку наукових досліджень. Вирішення культуротворчих питань, які гостро постали перед державою в умовах війни, передбачає диференційований підхід до аналізу проблеми й надання об’єктивної оцінки фахівців зруйнованим спорудам з врахування та використання кращих світових досягнень, нагромаджених міжнародним співтовариством в практиці охорони пам’яток історії та культури.  Проблема втрати культурної спадщини в Україні потребує перемоги України, участі свідомих українців у відбудові втрачених архітектурних споруд та інших культурних цінностей, співпраці з міжнародними партнерами над духовно-культурними проєктами щодо відродження культурної спадщини.

Ключові слова: культурна спадщина, філософсько–культурологічний аналіз, пам’яткоохоронна діяльність, законодавча база; артефакти, експонати, музеї, театри, мистецькі споруди.

Список використаних джерел

1. ‘Агресивна атака російських військ руйнує християнські храми та інші святині релігійних спільнот України’ 2022, “Укрінформ” мультимедійна платформа іномовлення України, 08 травня 2022. Доступно: <https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3477936-unaslidok-atak-rf-zaznali-rujnuvan-sonajmense-116-sporud-duhovnogo-znacenna-mkip.html>. [18 Травень 2022]
2. Бондарева, Ю 2020, ‘Шість пам`яток архітектури у Маріуполі з столітньою історією’, Маріуполь, 24 квітня 2020. Доступно: <https://mariupol-future.com.ua/uk/articles/3049-6-pamyatok-arkhitekturi-u-mariupoli-z-stolitnoyu-istorieyu>. [18 Травень 2022].
3. ‘Володимир Зеленський ініціює створення спеціального механізму, який допоможе притягнути до відповідальності осіб, причетних до злочинів проти українського народу’ 2022, Офіційне інтернет-представництво, 03 квітня 2022. Доступно: <https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-iniciyuye-stvorennya>. [18 Травень 2022].
4. ‘В Україні задокументували 242 епізоди воєнних злочинів рф проти культурної спадщини’ 2022, “Укрінформ” мультимедійна платформа іномовлення України, 05 травня 2022.. Доступно: <https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3475649-v-ukraini-zadokumentuvali-22-epizodi-voennih-zlociniv-rf-proti-kulturnoi-spadsini.html>. [18 Травень 2022].
5. ‘В Україні створили універсальну систему захисту пам'ятників в умовах війни’ 2022, Бюро спадщини ‑ координаційно-інформаційний центр з популяризації, збереження і відновлення спадщини Львова, 28 квітня 2022. Доступно: <https://spadshchyna.lviv.ua/v-ukrayini-stvoryly-universalnu>. [18 Травень 2022].
6. Денисяка, О 2022, ‘Окупанти спалили музей з роботами Марії Приймаченко’, Львівський портал, 28 лютого 2022. Доступно: <URL:ttps://portal.lviv.ua/news/2022/02/28/okupanty-spalyly-muzej-z-robotamy-marii-pryjmachenko>. [18 Травень 2022].
7. Закон України “Про затвердження загальнодержавної програми збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2004–2010 роки” 2006, Правова охорона культурної спадщини. Нормативна база: зб. документів, Київ, с. 202–203.
8. ‘Зеленський про прицільний обстріл РФ музею Сковороди: “Не кожен терорист додумається”’ Українська правда, 07 травня 2022. Доступно: <https://www.pravda.com.ua/news/2022/05/7/7344763/>. [18 Травень 2022].
9. ‘З українських бібліотек вилучать російські пропагандистські книжки – МКІП’ 2022, “Укрінформ” мультимедійна платформа іномовлення України, 05 травня 2022. Доступно: <https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3475683-z-ukrainskih-bibliotek-vilucat-rosijski-propagandistski-knizki-mkip.html>. [18 Травень 2022].
10. Карловський, Д 2022, ‘Окупанти на захоплених територіях борються з підручниками історії, Стусом і Бандерою’, Українська правда, 24 березня 2022. Доступно: <https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/24/7334252/>. [18 травень 2022].
11. Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 1988, Документ 995_089, ратифікація від 04.10.1988, підстава  6673-XI. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_089#Text>. [18 Травень 2022].
12. Кот, СІ 2018, ‘Про стан збереження культурної спадщини України’, Інформаційно-аналітичні матеріали до парламентських слухань “Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні”, 18 квітня 2018 р., Київ: Інститут історії України НАН України, 43 с.
13. ‘Країни Люблінського трикутника почали співпрацю з оцифрування культурної спадщини України’ 2022, “Укрінформ” мультимедійна платформа іномовлення України, 13 травня 2022. Доступно: <https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3482272-kraini-lublinskogo-trikutnika-pocali-spivpracu-z-ocifruvanna-kulturnoi-spadsini-ukraini.html>. [18 Травень 2022].
14. ‘Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко обговорив подальшу співпрацю та нові проєкти з нью-йоркським музеєм сучасного мистецтва (MoMA)’ 2022, “Укрінформ” мультимедійна платформа іномовлення України, 12 травня 2022. Доступно: <https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3481043-tkacenko-obgovoriv-spivpracu-z-nujorkskim-muzeem-sucasnogo-mistectva.html>. [18 Травень 2022].
15. ‘Міністерство культури та інформаційної політики розширило санкційний список пропутінських діячів’ 2022, Міністерство культури та інформаційної політики України, 28 березня 2022. Доступно: <https://mkip.gov.ua/news/7002.html>.  [18 Травень 2022].
16. Музей історії запорізького козацтва 2013-2021, Путівник національний заповідник Хортиця. Доступно: <https://hortica.zp.ua/ua/guide/north/91-museum/>. [18 Травень 2022].
17. ‘Росія викрала скіфське золото з музею в окупованому Мелітополі’ 2022, Інформаційне агентство ЛIГАБiзнесIнформ, 11 травня Доступно: <https://news.liga.net/ua/culture/news/rossiya-ukrala-skifskoe-zoloto-iz-muzeya-v-okkupirovannom-melitopole >. [18 Травень 2022].
18. Скленар, І 2022, ‘Нова статистика про втрачені і пошкоджені об’єкти культури внаслідок рашистських обстрілів і авіа ударів’, Фотографії старого Львова, 04 травня 2022. Доступно: <https://photo-lviv.in.ua/nova-statystyka-pro-vtracheni-i-poshkodzheni-ob-iekty-kultury-vnaslidok-rashystskykh-obstriliv-i-aviaudariv/>. [18 Травень 2022].
19. ‘Україна запозичить досвід та допомогу Хорватії з питань збереження/реставрації об'єктів культурної спадщини’ 2022, “Укрінформ” мультимедійна платформа іномовлення України, 05 травня 2022. Доступно: <https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3475986-ukraina-zapozicit-dosvid-horvatii-z-restavracii-kulturoi-spadsini-tkacenko.html>. [18 Травень 2022].
20. Україна здобула повну перемогу у справі проти Росії в Міжнародному суді ООН 2022. Доступно: <https://twitter.com/zelenskyyua/status/1504120045936463879>. [18 Травень 2022].
21. Чорна, І 2022, ‘В Одесі внаслідок ракетної атаки зазнав пошкоджень Воронцовський палац’, Суспільне мовлення України, АТ «НСТУ», 12 травня 2022. Доступно: <https://suspilne.media/238856-v-odesi-vnaslidok-raketnoi-ataki-zaznav-poskodzen-voroncovskij-palac/>. [18 Травень 2022].