Природа художньої творчості: історико-філософський огляд

автори: Богачев Р. М., Руденко Т. П., Костроміна Г. М., Бабіна С. І., Гайдук Ф. В. 

 Актуальність теми дослідження. У процесі художньої творчості створюються цінності, які мають вічний характер. Художня творчість відображає свободу людського духу. Завдяки творчості людина змінює не лише навколишній світ, але й своє оточення, побут. У художній діяльності вона набуває естетичного розвитку, сприймає світ за законами краси. Художня творчість є унікальною діяльністю, в якій розкривається багато психічних якостей людини, адже творчий процес відбувається на високому рівні свідомості. У процесі творчої діяльності розвивається інтелектуальна, емоційна, вольова сфера особистості.

Постановка проблеми. Проблема художньої творчості, її природа, роль у формуванні особистості завжди розглядалася філософами, і сьогодні, використання художньої творчості для розвитку всебічно гармонійної особистості є важливою і актуальною проблемою. Художню творчість досліджувало багато науковців. У творчості людина утверджує основні життєві цінності – добро, красу, істину.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню творчості присвячені праці Н. Барвіної, О. Босенка,  Б. Новікова, А. Канарського, Л. Левчук,  В. Моляки, О. Морщакової, В. Шинкарука. Особливості художнього освоєння дійсності, художня цінність мистецтва розглядається у працях І. Волкової,  С. Крамської, В. Моляки, О. Оніщенко. Естетичний розвиток особистості досліджували Т. Катаргіна, В. Панченко. У досліджені було розглянуто філософські ідеї Платона, Аристотеля, Плотіна, Леон-Баттіста Альберті, Дж. Піко делла Мірандоли, Ф. Бекона, Р. Декарта, Т. Гоббса, Д. Г’юма,   Б. Паскаля, І. Канта, Г. Гегеля, Ф. Шеллінга, представників романтизму як-от:  Дж. Г. Байрон, Г. Гейне, Ф. Шиллер, західноєвропейських дослідників ХІХ-ХХ століття: А. Бергсона, А. Шопенгауера,  З. Фройда, К. Юнга, Е. Гуссерля,   М. Гайдеггера, К. Ясперса, А. Камю,  Ж.-П. Сартра, праць українських дослідників Л. Губерського, А. Канарського,   М. Поповича. Духовно-моральні цінності особистості досліджували Г. Костюк, А. Маслоу, О. Леонтьєв, К. Роджерс та інші. Сучасні дослідники, такі як В. Андрущенко, І. Бех, Н. Вознюк, С. Гончаренко, С. Максименко, Л. Подоляк розглядають проблему виховання духовно-моральної особистості.

Постановка завдання. Мета дослідження полягає у розгляді художньої творчості в історії філософської думки, визначенні її особливостей, ролі у людській життєдіяльності. Для цього необхідно проаналізувати філософську спадщину мислителів Античності, визначити особливості естетичних поглядів філософів доби Середньовіччя, Відродження, Нового часу, німецької класичної філософії, ідеї некласичної філософії щодо осмислення художньої творчості та сучасні естетичні й мистецтвознавчі уявлення. Важливим є розуміння естетичного та мистецького досвіду минулого і сучасності, базисних цінностей, естетичних категорій, різних видів і жанрів мистецтва.

Виклад основного матеріалу. У процесі художнього осмислення світу людина пізнає та перетворює дійсність за законами краси. Розвиток сприймання, уяви, розуміння прекрасного в природі, розвиток творчих здібностей до художньої творчості, поцінування мистецтва є складовими естетичного розвитку особистості. Властивості творів мистецтва та їх вплив на людину розглядаються через поняття прекрасне. Основним засобом естетичного розвитку особистості є художня творчість, результатом якої є нові художні цінності. Кожна історична доба уособлює в собі характерні стильові особливості різних видів мистецтва. У художній творчості відбувається самовираження особистості. За допомогою художніх засобів, таких як колір, звук, форма, творчий задум митця втілюється у твір мистецтва. Художня творчість є найвищою формою естетичної діяльності людини. Вона сприяє естетичного розвитку та формуванню духовно-моральних цінностей особистості. Як продуктивна людська діяльність художня творчість завжди буде вимагати індивідуальності, адже саме у творах мистецтва розкривається індивідуальність автора-митця.

Висновки. У процесі художньої творчості митцем створюється естетична цінність у вигляді твору мистецтва. Практична діяльність митця поєднується з творчою розумовою діяльністю людини, яка опановує мистецький твір. Завдяки художній творчості відбувається вдосконалення духовного світу людини, у неї виникає інтерес до творчої діяльності, гармонізуються взаємини з іншими людьми. Художня творчість є інструментом пізнання та перетворення дійсності, результатом якої є витвори мистецтва. Мистецький твір як предмет сприйняття іншими людьми, втілює в собі не лише усвідомлений, узагальнений і відображений митцем художній матеріал, а й рівень естетичного розвитку художника, а також сприяє розвитку естетичного смаку, переживання, цінностей суб’єкта сприйняття. У художній творчості особистість не лише змінює навколишній світ, але й саморозвивається – вивчає види, жанри, стильові особливості мистецтва, усвідомлює естетичні та духовно-моральні цінності.

Ключові слова: художня творчість, естетичний розвиток, художня діяльність, людина, особистість, краса, мистецтво, гармонія, духовність, морально-духовні цінності, духовний світ особистості.

Список використаних джерел:

  1. Арістотель, 2018. Поетика. Перекладач Борис Тен. Київ : Вид-во Фоліо. 160 с.
  2. Барвіна, НО 2016. ‘Художньо-естетична потреба як духовна домінанта сучасної вищої освіти’. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. Зб. наук. пр. Східноукр. Національний ун-т ім. В. Даля, Луганськ, № 5 (74). с. 38-52.
  3. Блаженний Аврелій Августин (n.d.). Про град Божий. Доступно: <https://blagovist.info/vybrani-pratsi-sviatykh/pro-hrad-bozhyy-knyha-1>. [31 Березня 2025].
  4. Босенко, ОВ & Пучков АО 2013. ‘Статті з естетики та поетики у другому томі “Європейського словника філософій”’. Сучасні проблеми художньої освіти в Україні, Київ, № 8. с. 94-99.
  5. Бражнік, ОВ 2010. ‘Закономірності існування творчої особистості. Теорія і практика творчості’. Вісник Львівської національної академії мистецтв, Львів, № 21. с. 63-71.
  6. Ганаба, С & Пантєлєєв, К 2019. ‘Творчість як свобода: концептуальні ідеї та практичні стратегії’. Зб. наук. праць Національної академії державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки, Київ. с. 61-72.
  7. Гегель, Георг, Вільгельм, Фридрих 2004. Феноменологія духу. Пер. П. Таращук ; ред. пер. Ю. Кушаков. Київ : Видавництво Соломії Павличко “Основи”. 548 с.
  8. Іванова, ОА 2008. ‘Літературний твір: між літературознавством та соціальними комунікаціями’. Вісник Одеського національного університету. Філологія. Літературознавство, Одеса, № 7, Т.13. с. 64-70.
  9. Каблова, ТБ 2016. ‘Артур Шопенгауер про паралелі етосу музики та “волі до життя” у Всесвіті’. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Київ, № 4. с. 86-89.
  10. Кант, І 2022. Критика сили судження. Пер. : Віталій Терлецький. Київ : Темпора, 904 с.
  11. Кардашов, ВМ 2011. Художньо-творчий розвиток особистості : теоретичний та методичний виміри. Монографія. 3-тє вид., допов. Мелітополь. 257 с.
  12. Кремінь, Т & Кремняк, Ю 2008. ‘Художня рецепція філософії екзистенціалізму в прозі Івана Багряного’. Вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Ужгород, №19. с. 55-58.
  13. Ліпін, М 2019. ‘Творчість та креативність: способи людського існування’. Вісник КНТЕУ. Фiлософсько-культурні цінності особистості. Київ, № с. 79-91.
  14. Лимар ВБ, 2021. ‘Творчість як практичний прояв свободи (історико-теоретичний контекст)’. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, Київ, № 8. с. 10-17.
  15. Майстренко, ЛВ 2004. ‘Любов Земна і Любов Небесна у “Бенкеті” Платона’. Гуманітарний вісник : зб. наук. пр. ЧДТУ, Черкаси, № 8. с. 80-84.
  16. Макаренко, Г 2001. ‘Музика і філософія: Шопенгауер, Вагнер, Ніцше’, Київ : Факт, 52 с.
  17. Моляко, ВО 2004. ‘Психологія творчості – нова парадигма дослідження конструктивної діяльності людини’. Практична психологія та соціальна робота. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, № 8. с. 1-4.
  18. Морщакова, О 2006. ‘Єдність культури та особистості: феномен творчості’. Психологія і суспільство. Культура, методологія, наука, Київ, № 3, Т.1. с. 138-147.
  19. Оніщенко, ОІ 2011. Письменники як дослідники: потенціал теоретичних ідей (О. Уайльд, Т. Манн. А. Франс, І. Франко, С. Цвейг). Монографія. Київ. 299 с.
  20. Павлова, О 2018. ‘Мімезис і проблема способу сигніфікації: філософсько-естетичний аспект’. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Київ : Вид-во Київського нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. № 1 (3). с. 18-21.
  21. Платон 2018. Бенкет. Переклад з давньогрецької і коментарі Уляна Головач; вступна стаття Джованні Реале. Вид. 2-ге, випр. Львів : Видавництво Українського католицького університету, 220 c.
  22. Платон 2021. Держава. Пер. з давньогрец. Дзвінка Коваль. 2-ге вид., перероб. Львів : Апріорі, 457 с.
  23. Пономарьов, О & Черемський, М 2019. ‘Творчість як важлива умова становлення особистості’. Педагогіка і психологія професійної освіти, Київ, № 1, с. 56-67.
  24. Попович, ОВ. 2013 ‘Філософська еволюція змісту ідеї творчості’. Збірник наукових праць “Ґілея: науковий вісник”, Київ, № 79, c. 201-205.
  25. Саноцька, Н 2006. ‘Колективне несвідоме як джерело творчості у філософській концепції К. Юнґа’. Вісник Львівського університету. Філософські науки. Львів : № 9. с. 88-96.
  26. Шандрук, С 2015. ‘Творчість як употужнення здібностей особистості’. Психологія і суспільство, Київ, № 1. с. 86-91.
  27. Шевчук, С 2018. ‘Аристотель – засновник науки (соціокультурні та епістемологічні детермінанти наукової програми мислителя)’. Вісник Львівського ун-ту. Серія філос-політолог. Студії, Львів, № 20. с. 115-120.
  28. Alberti, LB 1970. On Painting. Translated with Introduction and Notes by John R. Spenser. New Haven: Yale University Press, 1970.
  29. Letters Upon The Aesthetic Education of Man J. C. Friedrich Von Schiller 2017. Available from : <https://openspaceofdemocracy.wordpress.com/wp-content/uploads/2017/03/letters-on-the-aesthetic-education-of-man.pdf>. [1 April 2025].
  30. The Enneads, by Mackenna, Stephen. ix. On the Good, or the One (n.d.). Available from : <https://archive.org/details/plotinustheennea033190mbp/page/n15/mode/2up>. [2 April 2025].
  31. Schelling, FWJ 1989. The Philosophy of Art. Edited, translated, and introduced by Douglas W. Stott. Foreword by David Simpson. First Edition. Minneapolis, University of Minnesota Press, 342 p.
  32. Schopenhauer, A 2017. The World as Will and Representation. Available from : <https://antilogicalism.com/wp-content/uploads/2017/07/schopenhauer-the-world-as-will-and-representation-v2.pdf>. [5 April 2025].
  33. Thomas Aquinas (n.d.). The Summa Theologica Translated by Fathers of the English Dominican Province. <https://www.documentacatholicaomnia.eu/03d/1225-1274,_Thomas_Aquinas,_Summa_Theologiae_%5B1%5D,_EN.pdf> [1 April 2025].