Актуальність теми дослідження. В постмодернову добу практики культури рішуче переосмислюють траєкторії свого розвитку та змісту. Негація раціональності як самодостатньої основи культури в цілому, і культури мислення зокрема, продукує якісно новий тип дискурсу і як описової практики, і як технології смислоутворення. Постмодернізм постулює глобальну світоглядну кризу, що має безпосереднє втілення в семіотичному полі сучасної культури.

Постановка проблеми. Постає нагальна потреба фундаментальної аналітики актуальних світоглядних детермінант відносно перспектив подальшого розвитку культури з огляду на її метафізичний зміст.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В сучасних світоглядних практиках тривають дискусії щодо змісту, значення та історичних рамок філософії пост-модернізму, особливо в контексті декларованої відмови від метафізичних принципів пізнання. П. Дж. Хієтт зазначає спільнe позицію щодо констатації неможливості знайти Абсолют в постмодернізмі, яка обмежується зорієнтованістю на кінцевих речах, утилітарно або іронічно. Н. Франжіпен переконує, що незважаючи на постулювання завершення постмодернізму, артикульовані ним ідеї мають місце в сучасній культурі, зокрема в художній літературі. І. Хассан стверджує, що пост-модернізм може бути визначений як безперервне вправляння у самовизначенні. Г. де Діжн обґрунтовує метафізику як метод пізнання не суперечить не тільки сучасним реаліям соціокультурного життя, але органічно єдина із наукою в найвищих формах її об’єктивації та прагматизму. Г. де Вріз переконаний, що критика метафізики є невід’ємним атрибутом самої метафізики. Про варіабельність застосування метафізики як методу переконливо зазначає Дж. Барріс. Він аргументує системно-формалізуючий зміст метафізичної думки. А. Шепперсона та К. Дж. Томаселлі стверджують, що дослідження культури та її світоглядних принципів є важливими у розв’язанні найбільш гострих гуманітарних проблем сучасності.

Постановка завдання. Апофеоз свободи (номінальної, звичайно), постульований філософією постмодернізму, небезпечний цілком реальними соціальними катаклізмами. Відповідно, існує необхідність концептуального аналізу “метафізичного ядра” постмодерністських cтудій.

Виклад основного матеріалу. Проблема дискретності та континуальності часу і простору корелює із проблемою цілого та загального. Якщо онтологія представлена як світ окремих речей, а системи метафізики описують світ як цілісність, то філософія постмодернізму піддає сумніву та критиці класичні зразки постулювання цілісності. Підсумком такої світоглядної диспозиції стає екзистенційно-горизонтальний вектор цілепокладання та доцільності як такої. Освоєння, або швидше, “обживання” простору в часі відбувається як його маркування - встановлення позначок, залишення слідів та картографія. Вся монументальність культури є, таким чином, знаково-символьною системою, яка переформатовує світ за людинорозмірним форматом. Темпоральність суб’єктивності - не тільки екзистенційна трагедія, але й сакральний дар сутнісного бачення речей та явищ. Навіть, якщо в постмодернізмі ця сакральність легітимізована соціумом та культурою, а не вічністю універсуму.

Висновки. Розгубленість та дезорієнтація людини на тлі семіотичного простору культури несвідомого потребує радикальних рішень. Опанувати реальність в її просторово-часових визначеннях як фізичного, так і соціального виміру, неможливо. Вірогідним рішенням цієї одвічної проблеми облаштування світу до людських потреб та запитів доречно запропонувати створення реальності віртуальної, або колективного свідомого як монументу техніко-цивілізаційного поступу людства.

Ключові слова: постмодернізм, деконструкція, симулякр, простір, час, культура, суб’єктивність, соціальність.

Список використаних джерел:

1. Barris, Jeremy 2015. ʻMetaphysics, Deep Pluralism, and Paradoxes of Informal Logicʼ, International Journal of Philosophical Studies, Volume 23, Issue 1, рр. 59-84. Available from: <https://doi.org/10.1080/09672559.2014.961506>. [21 August 2020].
2. Boghossian, P & Lindsay, J 2018. ʻWhat comes after postmodernism?ʼ, Journal Educational Philosophy and Theory, Volume 50, Issue 14: Special issue: What Comes After Postmodernism? pр. 1346-1347. Available from: <https://doi.org/10.1080/00131857.2018.1462520>. [20 August 2020].
3. De Dijn, Herman 1999. ʻThe vicissitudes of metaphysics in the Modern Ageʼ, South African Journal of Philosophy, Volume 18, Issue 1, рр. 61-73. Available from: <https://doi.org/10.1080/02580136.1999.10878178>. [21 August 2020].
4. De Vriese, Herbert 2008. ʻThe Myth of the Metaphysical Circle: An Analysis of the Contemporary Crisis of the Critique of Metaphysics. Inquiryʼ, An Interdisciplinary Journal of Philosophy, Volume 51, Issue 3, рр. 312-341. Available from: <https://doi.org/10.1080/00201740802120772>. [21 August 2020].
5. Frangipane, Nicholas 2016. ʻFreeways and Fog: The Shift in Attitude between Postmodernism and Post-Postmodernism from The Crying of Lot 49 to Inherent Viceʼ, Journal Critique: Studies in Contemporary Fiction, Volume 57, Issue 5, рр. 521-532. Available from: <https://doi.org/10.1080/00111619.2016.1138441>. [21 August 2020].
6. Fry, T 2006. ‘Object-Thing Philosophy’ and Design: Review of B. Latour and P. Weibel Making Things Public; G. Harman Tool-Being and Guerrilla Metaphysics; Peter-Paul Verbeek What Things Doʼ, Journal Design Philosophy Papers, Volume 4, Issue 1, рр. 21-39. Available from: <http://dx.doi.org/10.2752/144871306X13966268131316>. [21 August 2020].
7. Hassan, I 2003. ʻBeyond postmodernism. Angelakiʼ, Journal of the Theoretical Humanities, Volume 8, Issue 1, рр. 3-11. Available from: <https://doi.org/10.1080/09697250301198>. [21 August 2020].
8. Hiett, PJ 1995. ʻPostmodernism - A cross cultural perspectiveʼ, Asian Philosophy, Volume 5, Issue 2, рр. 197-208. Available from: <https://doi.org/10.1080/09552369508575420>. [21 August 2020].
9. Lăzăroiu, G 2018. ʻPostmodernism as an epistemological phenomenonʼ, Journal Educational Philosophy and Theory, Volume 50, Issue 14: Special issue: What Comes After Postmodernism? рр. 1390-1391. Available from: <https://doi.org/10.1080/00131857.2018.1461369>. [21 August 2020].
10. Linstead, S & Mullarkey, J 2003. ʻTime, Creativity and Culture: Introducing Bergsonʼ, Culture and Organization, Volume 9, Issue 1, рр. 3-13. Available from: <https://doi.org/10.1080/14759550302799>. [21 August 2020].
11. Lovlie, L 1990. ʻPostmodernism and Subjectivityʼ, The Humanistic Psychologist, Volume 18, Issue 1: Psychology and Postmodernity, рр. 105-119. Available from: <https://doi.org/10.1080/08873267.1990.9976880>. [21 August 2020].
12. Papastephanou, Marianna 1999. ʻProspects for thinking reconstruction postmetaphysically: Postmodernism minus the quote marksʼ, Cultural Values, Volume 3, Issue 3, рр. 291-303. Available from: <https://doi.org/10.1080/14797589909367168>. [21 August 2020].
13. Peters, MA, Tesar, M, Jackson, L & Besley, T 2019. ʻPostmodernism in the afterlifeʼ, Journal Educational Philosophy and Theory. Available from: <https://doi.org/10.1080/00131857.2019.1686947>. [21 August 2020].
14. Schulenberg, Ulf 2017. ʻResuscitating Georg Lukács: Form, Metaphysics and the Idea of a New Realismʼ, Culture, Theory and Critique, Volume 58, Issue 1, рр. 1-16. Available from: <https://doi.org/10.1080/14735784.2016.1185955>. [21 August 2020].
15. Shepperson, Arnold & Tomaselli, Keyan G 2010. ‘Culture’ is not benignʼ, South African Journal for Communication Theory and Research, Volume 36, Issue 1, рр. 58-70. Available from: <https://doi.org/10.1080/02500160903525031>. [21 August 2020].
16. Бодрийяр, Ж 2000. Символический обмен и смерть, Москва, 387 с
17. Делез, Ж 1998. Различие и повторение, пер. с фр. НБ Маньковской & ЭП Юровской, СПб.: Петрополис, 384 с..
18. Деррида, Ж 2007. Диссеминация, пер. с фр. Д Кралечкина, Екатеринбург: У-Фактория, 605 с.
19. Деррида, Ж 2012. Поля философии, Москва: Академический проект, 376 с.
20. Джеймисон, Ф 2019. Постмодернизм, или Культурная логика позднего капитализма, пер. с англ. Д Кралечкина, под ред. А Олейникова, Москва: Издательство Института Гайдара,  808 с.
21. Тульчинский, ГЛ (ред) &. Уваров, МС (ред) 2000. Перспективы метафизики: Классическая и неклассическая метафизика на рубеже веков, Санкт-Петербург: Алетейя, 401 с.
22. Эпштейн, М 2007. ʻСветлой памяти постмодерна посвящается...ʼ, Художественный журнал, Выпуск 64. Доступно: <http://moscowartmagazine.com/issue/27/article/472> [19 Август 2020].