автор: Триняк М. В.
Актуальність теми дослідження. Невербальна комунікація як культурно-детермінований компонент, специфічний для комунікативного простору кожної лінгвокультури, розкриває особливості національної мовної свідомості. Дослідження означеного компонента дає змогу пізнати національно-специфічні складові в комунікації, формувати необхідну для ефективної адаптації в інтеркультурному просторі комунікативну поведінку.
Постановка проблеми. У зв’язку із актуалізацією у другій половині XX століття вивчення паралінгвістичних (невербальних) чинників комунікації, особливо гостро постала проблема недостатньої кількості досліджень щодо національної специфіки спілкування, мовленнєвих і поведінкових стереотипів із позицій новоутворених наукових галузей: психолінгвістики, інтеркультурної комунікації, лінгвокультурології, філософії освіти. Щодо останньої затребуваність таких досліджень зумовлена необхідністю навчання підростаючого покоління нормам адекватної комунікативної поведінки у глобалізованому світі із фактично необмеженим потенціалом міжнаціональних контактів і, водночас, браком навчальних матеріалів, у яких би знайшли відображення взірці застосування культурних, ситуативних та індивідуальних норм спілкування.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика дослідження зумовила вибір для аналізу праць таких зарубіжних дослідників, як: Е. Холл, Р. Бердвістелл Х. Брінкман, М. Ремланд, М. Джус, П. Екман та ін.
Постановка завдання. Першочерговим завданням дослідження є концептуалізація феномену невербальної комунікації, зокрема, в аспекті просторового орієнтування (проксеміка), як адаптаційного фактору у процесі інтеркультурної взаємодії.
Виклад основного матеріалу. Міжкультурна комунікація, як науково-прикладна дисципліна, опікується питаннями: як зрозуміти чуже (інше), адекватно комунікувати із Іншим, правильно інтерпретувати автентичні культурні знаки, адаптуватися до умов взаємодії із представниками інших культур? Здатність до адаптації – одна із складових міжкультурної компетентності особистості. Під цим розуміється комплекс соціальних навичок і здібностей, за допомогою яких людина успішно здійснює спілкування з партнерами із інших культур як на побутовому, так і на професійному рівні. Згідно із комунікативною моделлю культури Е. Холла, здатність до адаптації в інтеркультурному просторі опосередкована основними параметрами або первинними інформаційними системами, серед яких дослідник значну увагу приділяє категорії простору. Згідно із концепцією Холла можна визначити щонайменше чотири аспекти використання людьми простору, і це використання варіюється, залежно від культури: особистий простір; орієнтація у просторі; міжособистісна дистанція; організація простору. У працях, дотичних до цієї проблематики, на основі емпіричних даних виокремлюються певні чинники, що сприяють або ускладнюють процес адаптації. Полегшують пристосування до нових культурних умов такі риси характеру, як: терпимість до неоднозначних міжкультурних ситуацій, відкритість, екстравертність, здатність до емпатії, допитливість, самокритичність. Негативно впливають на адаптацію ригідність характеру, несамостійність, схиляння перед авторитетами. Результати досліджень свідчать: чим легше й успішніше людина проходить стадію акультурації, тим кращі її досягнення у професійній сфері.
Висновки. Визначальною умовою успішності професійної та суспільної діяльності сучасної людини є уміння ефективно взаємодіяти із представниками інших культур. І якщо на вербальному рівні у такому спілкуванні система кодифікації є доволі прозорою і вимагає лише знання тієї чи іншої мови, то сприйняття і розуміння невербальних сигналів є складним і багатовекторним процесом. Саме від здатності правильно інтерпретувати паралінгвістичні сигнали інших залежить результат комунікації у випадку “зустрічі культур”. Удосконалюючи навчання та інтенсифікуючи дослідження в означеній галузі можливо досягти порозуміння між народами в умовах відкритості глобального культурного й освітнього просторів.
Ключові слова: невербальна комунікація, проксеміка, адаптація, інтеркультурний простір
References:
- 1. Argyle, M 1988, Bodily communication, 2nd ed. London: Methuen, 345 р.
- Bausinger, H 1985, ‘Alltag im Landeskundeunterrichtʼ, Deutsch lernen, 3, 3–14.
- Birdwhistell, RL 1982, ‘Introduction to Kinesicsʼ, Universiti of Louisville Press, Louisville, Kentucky, 118 p.
- Baudrillard, J & L’Yvonnet, F 2001, D’un fragment l’autre, Paris, Le Livre de Poche, 157 p.
- Cui, G & Awa, NE 1992, ‘Measuring Intercultural Effectiveness: An Integrative Approachʼ, International Journal of Intercultural Relations, 16, р 311–328.
- Ekman, Р & Friesen, WV 1969, ‘The Repertoire of Nonverbal Behavior: Categories, Origins, Usage and Codingʼ, Semiotica. Vol 1, № 1, рp. 49-98.
- Gudykunst, WB 1985, ‘A Model of Uncertainty Reduction in Intercultural Contexts’, Journal of Language and Social Psychology, 4, рp. 401- 413.
- Gudykunst, WB 1994, ‘Attributing Meaning for Strangers Behaviorʼ, In: Bridging Differences. Effective Intergroup Communication Thousand Oaks u.a, pp. 110 – 13.
- Gudykunst, WB 1985, ‘Intercultural Communication: Current Status and Proposed Directionsʼ, Dervin, B.; Voigt, M.J. (Hrsg.), Progress in Communication Sciences. Norwood, NJ, р1- 46.
- Gumperz, J & Hymes, Dell (Hrsg.) 1972, Directions in Sociolinguistics, New York, рp.35 – 71.
- Hall, E 1963, ‘A system for the notation of proxemic behaviorʼ, American anthropologist, 65 (5), р. 1003–1026
- Hall, ET 1968, ‘Proxemicsʼ, Current Anthropology, 9, рp. 83–95.
- Harrigan, JA 2005, ‘Proxemics, kinesics, and gaze’, In: The New Handbook of Methods in Nonverbal Behavior Research (Series in Affective Science), New York: Oxford University Press.
- Joos, M 1962, ‘The Five Clocksʼ, International Journal of American Linguistics, 28, № 2, pр. 7–62
- Kluckhohn, FR & Strodtbeck, FL 1961, Variations in Value Orientations, New York.
- Maletzke, G 1996, Interkulturelle Kommunikation, Westdeutscher Verlag, Opladen.
- Remland, MS, Jones, TS & Brinkman, H 1995, ‘Interpersonal distance, body orientation, and touch: Effects of culture, gender, and ageʼ, The Journal of social psychology, 135(3), pр.281–297.
- Rumpel, I 1988, A systematic analysis of the cultural content of introductory textbooks. Thesis presented to the Faculty of Western, Washington University, Bellingham, Washington.
- Vasser, M & Aru, J 2020, ‘Guidelines for immersive virtual reality in psychological research’, Current Opinion in Psychology.
- Zibrek, K, Niay, B, Olivier, AH, Hoyet, L, Pettre, J & McDonnell, R 2020, ‘Walk this way: Evaluating the effect of perceived gender and attractiveness of motion on proximity in virtual realityʼ, In: 2020 IEEE Conference on Virtual Reality and 3D User Interfaces Abstracts and Workshops (VRW). pp. 169–170.