Режинальд Ґарріґу-Лаґранж: полеміка проти Анрі Берґсона та Моріса Блонделя

автор: Шиманович Андрій Олександрович

Актуальність теми дослідження. У першій половині ХХ ст. знаний фахівець із томістського вчення Режинальд ҐарріґуЛаґранж став тим, хто кинув публічний інтелектуальний виклик найвиразнішим носіям модерністської філософської ментальності – Анрі Берґсону із його плинною метафізикою та Морісу Блонделю із його динамічною філософією дії. Сьогодні ж, коли все частіше доводиться чути про остаточне й незворотне настання постметафізичної доби, видається доречним нагадати те, з якою переконливістю менше ста років тому класична томістська метафізика спростувала найпотужніші й найпопулярніші філософські напрями, котрі нині втратили свою актуальність і переважно є лише об’єктом дослідження для істориків філософії.

Постановка проблеми. Аналіз сучасних українських студій в царині схоластики, неосхоластики та, зокрема, томістської традиції, унаочнив важко пояснювану проблему, яка полягає в тому, що зацікавлений український дослідник заледве має змогу віднайти бодай якусь інформацію про історію полеміки, метафізику та епістемологію Р. ҐарріґуЛаґранжа – однієї з найбільш непересічних постатей в царині неосхоластичної традиції попереднього століття. Тож заповнити цю лакуну видається справою нагальною і необхідною. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дана розвідка базується на огляді деяких праць Ґарріґу-Лаґранжа, трактатів розглядуваних у статті філософських опонентів томістадомініканця, а також на огляді досліджень наступних мислителів та науковців: Е. Жільсон, Ф. Коплстон, Дж. Маккул, Ф. Кер, Р. Педдікорд, Дж. Кьорвен та М. Майнерд.

Постановка завдання. Передовсім завдання статті полягає у висвітленні полемічних філософських ходів ҐарріґуЛаґранжа, а також в увиразненні ролі Аквінатової синтези як ефективної і неусувної теоретичної рамки, надійної для спростування й демонтажу метафізично слабких філософських концепцій.

Виклад основного матеріалу. А. Берґсон не асоціював себе із Церквою, а М. Блондель був відданим католиком, але вони обидва заледве зналися на томістській традиції в достатній мірі. Для Берґсона поняття дискурсивного інтелекту не були пов’язанні із буттям; їхня функція була суто практичною. Філософія Блонделя була сформована у відштовхуванні від (1) посткантіанського ідеалізму із його радикальною антиметафізичністю та скепсисом по відношенню до можливості пізнання зовнішніх, екстраментальних сутностей (“речей у собі”), а також (2) від песимізму Ф. Шляєрмахера щодо здатностей спекулятивного розуму до пізнання Бога та його наголосу на важливості суб’єктивної релігійної чуттєвості.

Висновки. З’ясовано, що щира відданість Ґарріґу-Лаґранжа томістським мислительним канонам не заважала теологу хай навіть непрямо, епізодично, імпліцитно спиратися на непритаманні для томістської традиції джерела. Заразом важко заперечувати, що філософсько-богословська концепція Ґарріґу-Лаґранжа є блискуче вивіреною, строго логічною, внутрішньо несуперечливою, і саме з огляду на всі згадані чинники, в раціональному плані вона є більш прийнятною, аніж будь які форми інтуїтивізму, феноменологічних редукцій та філософій життя із ревізією традиційного розуміння істини.

Ключові слова. Схоластика, неосхоластика, неотомізм, католицизм, модернізм, метафізика, істина.

 

Список використаних джерел:

  1. Лютий,Т 2019, Пригоди філософських ідей Західного світу (від давнини до сучасності), Київ: Темпора, 384 с.
  2. Bergson, H 1907, L’évolution créatrice, Paris : Félix Alcan, viii + 399 p.
  3. Blondel, M, Garrigou-Lagrange, R 2023, ‘Correspondence’, The Thomistic Response to the Nouvelle Théologie: Concerning the Truth of Dogma and the Nature of Theology, Washington, DC: The Catholic University of America Press, pp. 371-374.
  4. Blondel, M 1893, L’Action, essai d’une critique de la vie et d’une science de la pratique, Paris : Félix Alcan, xxv + 433 p.
  5. Blondel, M 1934, La Pensée. Tome 1 : la genèse de la pensée et les paliers de son ascension spontanée. Paris : Félix Alcan, xli + 421 p.
  6. Blondel, M 1934, La Pensée. Tome 2 : les responsabilités de la pensée et la possibilité de son achèvement. Paris : Félix Alcan, 558 p.
  7. Blondel, M 1906, ‘Le point de départ de la recherche philosophique’, Annales de Philosophie Chrétienne, vol. 151, pp. 337-360, vol. 152, pp. 225-249.
  8. Blondel, M 1896, ‘Lettre sur les exigences de la pensée contemporaine en matière d’apologétique et sur la méthode de la philosophie dans l’étude du problème’, Annales de Philosophie Chrétienne, Paris : A. Roger, F. Chernoviz, vol. 131, pp. 337–47, 467–82, 599–616, vol. 132, pp. 225–67, 337–50.
  9. Copleston,F 1994, History of Philosophy, vol. IX: Modern Philosophy: From the French Revolution to Sartre, Camus, and Lévi-Strauss, New York: Doubleday, xv + 480 p.
  10. Garrigou-Lagrange, R 1907, ‘Bulletin d’histoire de la philosophie’, Revue des sciences philosophiques et théologiques, vol. 1, no. 4, pp. 732-740.
  11. Garrigou-Lagrange, R 1946, ‘La nouvelle théologie où va-t-elle ?’, Angelicum, vol. 23, no. 3/4, pp. 126-145.
  12. Garrigou-Lagrange,R 1922, Le sens commun : la philosophie de l’être et les formules dogmatiques, 3e édition revue et corrigée, Paris : Nouvelle Librairie Nationale, 391 p.
  13. Gilson, É 1962, L’Être et l’Essence, 2e éd. rev. et augm., Paris : Vrin, 379 p.
  14. Kerr, F 2002, After Aquinas: Versions of Thomism. Oxford: Blackwell Publishing, viii + 254
  15. Kirwan, J (Ed) 2023, The Thomistic Response to the Nouvelle Théologie: Concerning the Truth of Dogma and the Nature of Theology, Washington, DC: The Catholic University of America Press, x + 395 p.
  16. McCool, GA 2021, The Neo-Thomists, Milwaukee, WI: Marquette University Press, 160p.
  17. Peddicord, R 2005, The Sacred Monster of Thomism: An Introduction to the Life and Legacy of Réginald Garrigou-Lagrange, O.P., South Bend, IN: St. Augustine’s Press, xii + 250 p.
  18. Spir, A 1896, Pensée et réalité ; essai d’une réforme de la philosophie critique. Lille : Au siège des Facultés, xvi + 566 p.