автори: Новіков Борис Володимирович, Руденко Тамара Петрівна, Потіщук Ольга Олегівна
Актуальність теми дослідження. В основі творчої діяльності є цілеспрямоване перетворення дійсності. Творчі ідеї не виникають на порожньому місці, вони з’являються тоді, коли людина хоче щось змінити на краще, вдосконалити. Стимулом до творчості можуть бути як соціальні мотиви, так і власні бажання, мрії, фантазії особистості. Особливо, це стосується художньої творчості. Художня творчість є своєрідною сферою духовного життя людини. Митець не тільки відтворює світ, але й вкладає в нього свої почуття, а сприйняття твору мистецтва іншими людьми сприяє їх емоційному збагаченню. Завдяки мистецтву формуються естетичні цінності. Вони мають і суспільне значення, тому що є необхідними для гармонійного розвитку особистості, а відповідно, і для суспільства в цілому. Правильне сприйняття краси світу є одним з головних завдань естетичного виховання.
Постановка проблеми. Проблема художньої творчості, осмислення її природи, специфіки функціонування займає важливе місце в філософії та естетиці. Вона має тривалу історію, що вплинуло на теоретичний рівень її осмислення. Естетичні погляди узагальнювались через еволюцію художнього процесу. Дослідження художньої творчості розпочалося з другої половини XX століття, відповідно, аналіз розвитку художньої творчості зумовлює потребу перегляду існуючих підходів до вивчення цього феномену. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Філософсько-естетичний аспект дослідження надав можливість звернутися до праць філософів минулого Платона, Арістотеля, Л.-Б. Альберті, Ф. Бекона, Т. Гоббса, Д. Локка, Ж.-Ж. Руссо, І. Канта, Ф. Шеллінга, Ф. Шиллера, Г. Гегеля, західноєвропейських дослідників кінця ХІХ та початку ХХ століття – А. Шопенгауера, А. Бергсона, Ф. Ніцше, К. Юнга, Е. Гуссерля, М. Гайдеггера, Ж.- П. Сартра та інших, а також праць українських мислителів І. Франка, О. Потебні, Л. Губерського, М. Євшана.
Постановка завдання. Мета дослідження полягає у визначенні природи, особливостей, механізмів функціонування художньої творчості, розгляді основних етапів розвитку естетичних поглядів. Для вирішення поставленого завдання необхідно розглянути філософську та естетичну думку минулого: філософські пошуки мислителів античності, середньовіччя, доби Відродження, Нового часу, естетичні погляди німецького класичного ідеалізму, некласичну філософію та роль ірраціональних мотивів у художній творчості ХІХ-ХХ століття, сучасні естетичні погляди. Детальний розгляд художньої творчості також сприятиме розумінню специфіки творчості митця в кожному конкретному виді мистецтва, естетично-виховної ролі художніх творів.
Виклад основного матеріалу. Естетична думка як і світова наука має глибоке коріння, з давніх-давен формувалися традиції естетичного аналізу. Існують різноманітні визначення художньої творчості, але властивості творів мистецтва та їх вплив на людину розглядаються через поняття прекрасне, яке є центральним в естетичній науці. Художня творчість спроможна викликати сильні відчуття, сприяє розвитку уяви, фантазії, стимулює та спрямовує саму творчу діяльність. В естетичній думці було зібрано величезний матеріал та висловлювалися різноманітні погляди з приводу природи та особливостей функціонування художньої творчості. Художня творчість завжди була у центрі уваги дослідників, й надалі, вона буде привертати увагу, сприяти новим творчим відкриттям, нею будуть захоплюватися.
Висновки. Художня творчість сприяє гармонізації відносин між людиною і навколишнім світом, через мистецтво людина примножує свій індивідуальний досвід. Вона сприяє розвитку творчого мислення, розумінню кольору, форми, симетрії, пропорції, умінню знаходити схожості у природі, поєднувати різні види діяльності та організовувати особистістю власний культурний простір так, щоб отримувати задоволення і насолоду. У процесі творчої діяльності людина змінює не лише навколишній світ, але й вдосконалюється сама як суб’єкт художньої діяльності.
Ключові слова: художня творчість, естетичні погляди, естетика, прекрасне, мистецтво, художнє сприйняття, творча уява, художній твір, творча діяльність, естетичне виховання.
Список використаних джерел:
- Андрущенко, ТІ 2010, ‘Проблема виховання естетичного в українському культурному дискурсі в період глобалізації та інформаційної революції’, Філософські науки, Київ: Гілея, № 42, с. 305-311.
- Барвіна, НО 2016, ‘Художньо-естетична потреба як духовна домінанта сучасної вищої освіти’, Духовність особистості: методологія, теорія і практика. Збірник. наук. пр. Східноукр. Національний ун-т ім. В. Даля, № 5 (74), с. 38-52.
- Босенко, ОВ & Пучков АО 2013, ‘Статті з естетики та поетики у другому томі “Європейського словника філософій’, Сучасні проблеми художньої освіти в Україні, № 8, с. 94-99.
- Бражнік, ОВ 2010, ‘Закономірності існування творчої особистості. Теорія і практика творчості’, Львів: Вісник Львівської національної академії мистецтв, № 21, с. 63-71.
- Вернудіна, ІВ 2011, Естетико-психологічний дискурс в Україні на межі ХІХ - ХХ століть, Київ: Атіка, 492 с.
- Гук, ОФ 2013, ‘Теоретичні передумови формування естетичної культури’, Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Збірник наук. пр. Національний. ун-т ім. Тараса Шевченка, Київ: Фенікс, № 18, с. 193-199.
- Ігошкіна, НГ 2005, Культурологія мистецтва, Київ: МАУП, 208 с.
- Медведева, НВ 2008, ‘Проблема творчого художнього сприймання’, Актуальні проблеми психології: Проблеми психології творчості. Збірник наук. пр. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, Т.12, № 5, Ч.І, с. 68-76.
- Моляко, ВО 2004, Психологія творчості – нова парадигма дослідження конструктивної діяльності людини. Практична психологія та соціальна робота. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, № 8, с. 1-4.
- Піхорович, ВД & Самарський АЮ 2022, ‘Категорія байдужого як логічне начало теорії естетичного процесу у А.С. Канарського’, Культурологічний альманах. Український державний ун-т імені Михайла Драгоманова, Київ: Гельветика, № 3, с. 164-168.