автор: Іващенко Тетяна Володимирівна
Актуальність теми дослідження. Зростання обсягу, швидкості, інтенсивності та різноманіття комунікаційних потоків в інформаційному суспільстві зумовлює необхідність пошуку нових способів генерації, впорядкування, зберігання та трансляції знання в освітньому просторі. І візуалізація освіти відіграє все більш вагому роль у цих процесах, адже відповідає запиту нового “цифрового” покоління на динамічність, структурованість, інформативну щільність, доступність навчального контенту.
Постановка проблеми. Динамічний розвиток інформаційно-мережевого комунікативного простору вимагає нового формату освітньої діяльності, акцентованого на розвитку візуального мислення, здатного до інтенсивного між семіотичного перекодування інформації. Освітньо-виховна практика поки що слабко і повільно реагує на ці нові виклики, що створює перепони для формування комунікативної особистості, компетенції якої відповідали б вимогам інформаційного суспільства. Створення і запровадження в освітньому просторі принципово нових “візуально-орієнтованих” засобів навчання – об’єктивна потреба часу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика дослідження зумовила вибір для аналізу праць зарубіжних (Ж. Бодріяр, Х. Гумбрехт, Дж. Ділі та І. Семетські, У. Еко, М. Фуко, Р. Штомпка) і українських (Н. Барна, Є. Бистрицький, І. Єрьоменко, Р. Зимовець, Н. Майструк, О. Павлова, С. Пролеєв) дослідників.
Постановка завдання. Дослідити евристичний потенціал візуалізації освіти у контексті парадигмально нового осмислення природи візуального зображення в інформаційному суспільстві і активного формування інформаційно-мережевого педагогічного семіозизу; здійснити пошук адекватної освітньо-філософської методології використання візуальних засобів невербальної комунікації як чинника самоідентифікації особистості у сучасному освітньому просторі.
Виклад основного матеріалу. В інформаційну епоху, з характерною для неї інтенсифікацією комунікаційних потоків, людина постійно стикається із проблемою збереження і відтворення ідентичності. Оформлення нової інформаційно-мережевої культурної реальності вимагає перегляду цілей освіти, форм, методів їх досягнення, відповідно до тих змін у суспільстві, які на сьогодні мають виражений антропологічний характер. Візуалізація навчального контенту, як один із невербальних засобів освітньої комунікації, відповідає запитам нового “цифрового” покоління. За допомогою візуальної невербаліки створюються сприятливі умови для гармонійного розвитку усіх когнітивних структур особистості. Засоби візуальної невербаліки перебувають у дослідницькому “фарватері” науки семіотики, об’єктом вивчення якої є комунікативні процеси, предметом – знаки й знакові форми реалізації комунікації. У семіотичній традиції “семіозис” – це операція, у ході якої відбувається встановлення взаємної пресупозиції між формою вираження і формою змісту, внаслідок чого продукуються знаки. Педагогічний семіозис – усвідомлений процес означування, декодування інформації, що цілеспрямовано здійснюється суб’єктами освітньої діяльності. Гетерогенність сприйняття візуальних образів та необхідність їх декодування стимулює розвиток рефлексивного мислення, яке нівелює спроби інших маніпулювати свідомістю та поведінкою, допомагає усвідомлювати та відстоювати свої власні інтереси, аналізувати та контролювати свої вчинки, шукати та знаходити нестандартні рішення у складних життєвих ситуаціях. Візуальні образи викликають почуття причетності, співпереживання, активізують прагнення до дієвої співучасті, до самоідентифікації. Роз-робка й використання методологічного інструментарію семіотики освіти в якості теоретичної основи візуалізації освітнього процесу й використання його сучасному педагогічному семіозисі є дієвим чинником для самовизначення і самоідентифікації нової комунікативної особистості в освітньому просторі цифрової епохи.
Висновки. Візуалізація, як один із невербальних засобів організації освітнього процесу, в умовах зростаючого впливу медіареальності на цифрове покоління має значний розвиваючий потенціал і є дієвим чинником самовизначення і самоідентифікації особистості у сучасному просторі освіти.
Ключові слова: візуалізація як невербальний засіб комунікації, семіотика освіти, педагогічний семіозис, комунікативна особистість, самоідентифікація особистості
Список використаних джерел:
- Барна, НВ 2019, ‘Антропологічний поворот як феномен рефлексії у моді ХХ-ХХІ століття’, Теорія та історія культури. Питання культурології, Вип. 35, с.11-20.
- Бистрицький, Є, Зимовець, Р & Пролеєв, С 2020, Комунікація і культура в глобальному світі, Київ: Дух і Літера, 416 с.
- Майструк, НО 2011, ‘Глобальні комунікації та їх вплив на формування сучасних транскультурних феноменів’, Вісник НТУУ “КПІ”. Політологія. Соціологія. Право: збірник наукових праць, № 1 (9), с. 83–88
- Павлова, ОВ & Єрьоменко, ІВ 2020, ‘Соціокультурні особливості комунікативної особистості’, Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, № 73, Т. 2, с.137-142.
- Barthes, R 1981, Camera Lucida, New York: Hill and Wang, 119 р.
- Baudrillard, J & L’Yvonnet, F 2006, D’un fragment l’autre, Paris: Le Livre de Poche, 157 р.
- Danesi, M 2010, Foreword: ‘Edusemiotics’ In Semetsky, I (Ed.), ‘Semiotics education experience’, Rotterdam: Sense Publishers, р.VII-XI.
- Eco, U 1979, ‘The Role of the Reader: Explorations in the Semiotics of Texts’, Indiana University Press, 273 р.
- Foucault, М 1975, Discipline and Punish, New York, 349 р. Available from: <https://architecturalnetworks.research.mcgill.ca/assets/disciplineandpunish-min.pdf>. [24 December 2023].
- Giddens, A 1991, Modernity and Self-Identity: Self and Society in the Late Modern Age, Cambridge: Polity, 214 р.
- Gumbrecht, HU, 2006, ‘Presence Achieved in Language (With Special Attention Given to the Presence of the Past)’, History and Theory, 45, no.3, р. 317-327.
- Lu, D, George, A, Cossins, & Liverpool, L 2020, ‘What you experience may not exist. Inside the strange truth of reality’, New Scientist, 29 January 2020.
- Luhmann N, 1997, Die Gesellschaft der Gesellschafit, Frankfurt: Suhrkamp. рр.105–109.
- Naim, М 2020,‘The End of Power: From Boardrooms to Battlefields and Churches to States, Why Being In Charge Isn't What It Used to Be’, Basic Books.
- Sztompka P 2008, ‘The Focus on Everyday Life: a New Turn in Sociology’, European Review, 16(1), р. 23-37.