автори: А. А.Кравченко, А. Ю. Морозов
Актуальність теми дослідження. Небезпека обмеження свободи особистості - загроза людськості, запобігання якої потребує постійної духовної роботи по моральному самовдосконаленню.
Постановка проблеми. Тоталітаризм в своїй основі передбачає ситуацію тотальності - домінування метанаративів (всезагального та універсального) над одиничним та особливим. Але за яких умов культура, побудована на метанаративах, стає саме тоталітарною?
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Літературу, що стосується тоталітаризму, варто поділити на три блоки. По-перше, це - апологети тоталітарного мислення: Платон, Г. Ф. Гегель, К. Маркс, Ф. Ніцше, Т. Карлайл, Х. Чемберлен. По-друге, це мислителі, що заклали фундаментальні основи вивчення феномену тоталітаризму – Х. Арендт, К. Поппер, Е. Фромм, Т. Адорно, З. Бауман тощо. По-третє, це науковці, що піднімають питання тоталітарного потенціалу західної культури: Х. Ортега-і-Гассет, М. Бердяєв, Ю. Габермас, П. П. Гайденко, Е. Саркісянц.
Постановка завдання. Метою статті є осмислення інструментальної раціональності на предмет виявлення в ній тоталітарного й нігілістичного потенціалу.
Виклад основного матеріалу. У статті аналізується феномен інструментальної раціональності, що лежить в основі процесів дегуманізації, анонімності, безвідповідальності, конформізму. Зазначається, що просвітницький нігілізм як викривлене розуміння свободи, заперечуючи кордоцентричну духовну традицію, призводить до розпаду субстантивної єдності розуму, породжуючи релятивізацію моралі та естетизацію зла. Позитивістська програма, що оперує з ціннісно нейтральними науковими “фактами”, виносить за межі логічної структури світу його смисл та верховні цінності. Очищений від моралі, “евклідовий розум” стає бездушною і безсердечною технікою підбору та розрахунку оптимальних засобів для вирішення цілей “по той бік добра і зла”, а “інженерний” підхід до вивчення природи і суспільства у поєднанні з суб’єкт-об’єктною орієнтованою “стратегічною дією” та “технічним мисленням” створює передумови для виникнення специфічної ситуації Тотальності, в якій унеможливлюється все одиничне та індивідуальне.
Висновки. Антигуманістичний потенціал цінностей інструментальної (“технічної”, “економічної”) раціональності може бути “знятий” чи принаймні компенсований у просторі діалогічної суб’єкт-суб’єктної “комунікативної дії” (Ю. Габермас), в якій на засадах рівності і толерантності до Іншого всім учасникам дискурсу буде надано право голосу і можливість бути почутим.
Ключові слова: нігілізм, свобода, відповідальність, інструментальна раціональність, Голокост, тоталітаризм.
Список використаних джерел:
1. Адорно, Т 2003. Негативная діалектика, пер. на русск. ЕЛ Петренко, Москва. Доступно: <https://gtmarket.ru/library/basis/5512>. [23 Березень 2021].
2. Арендт, Х 2005. Джерела тоталітаризму, пер. з англ. В. Верлоки, Дм Горчакова, Київ, Дух і Літера, 584 с.
3. Арендт, Х 2013. Банальність зла. Суд над Айхманом в Єрусалимі, пер. з англ. А Котенка, Київ, Дух і Літера, 367 с.
4. Бауман, З 2010. Актуальность Холокоста, Москва: Европа, 316 с.
5. Бердяев, Н 1933. ‘Человек и машина. Проблемы социологии и метафизики техники’, Путь, № 38, с. 3–37.
6. Вітгенштейн, Л 1995. Tractatus logico-filosoficus. Філософські дослідження, Київ: Основи, 145 с.
7. Гайденко, ПП 2003. Научная рациональность и философский разум, Москва: Прогресс-Традиция, 528 с.
8. Головин, Е 2002. ‘Ради триумфа ложного идеала роз’, Волшебная гора. Альманах, Вып. 8, с. 24–26.
9. Гусейнов, А 2000. ‘Этика доброй воли’, в кн. Кант И. Лекции по этике, Москва: Изд-во МГУ, с. 5–36.
10. Достоевский, ФМ 1982. Бесы, Москва: Правда, Библиотека Огонек, собр. соч. в 12 т., Т. 9.
11. Левинас, Э 2000. Избранное: тотальность и бесконечное, СПб: Университетская книга, 416 с.
12. Лосев, АФ 1993. Очерки античного символизма и мифологии, Москва: Мысль, 650 с.
13. Поппер, К 1994. Відкрите суспільство та його вороги, пер. з англ. О. Коваленко & К. Поппер, Київ: Основи, 444 с.
14. Радзинский, Э 2015. Берегитесь, боги жаждут, Москва: АСТ, 315 с.
15. Саркисянц, Мануэль 2003. Английские корни немецкого фашизма: от британской к австро-баварской “расе господ”, пер. с нем, Мануэль Саркисянц, СПб.: Академический проект, 600 с.
16. Тиллих, П 1995. ‘Мужество быть’, в кн. Избранное, Москва: Юрист, с. 7-131.
17. Фромм, Е 2019. Втеча від свободи, Київ: Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля”, 288 с.
18. Хабермас, Ю 2000. Моральное сознание и коммуникативное действие, СПб: Университетская книга, 410 с.
