автор: Горянський С. В.
Актуальність теми дослідження. Актуальність теми дослідження полягає в необхідності глибокого розуміння складних взаємодій між різноманітними агентами, які формують сучасний ландшафт IT-освіти, включаючи не лише людських акторів, як-от викладачів, студентів, освітніх адміністраторів та політиків, але й нелюдських акторів, таких як технології, навчальні платформи, цифрові ресурси та інфраструктурні елементи. Застосування акторно-мережевої теорії дозволяє розкрити багатовимірні взаємозв’язки між цими агентами, розглядаючи їх не як ізольовані одиниці, але як елементи гетерогенної мережі, де кожен актор, через свої взаємодії, впливає на формування та трансформацію освітнього середовища.
Постановка проблеми. Необхідно розкрити, як технології впливають на педагогічні практики, які нові ролі виникають у викладачів і студентів у цифровому середовищі, які інфраструктурні та інституційні зміни відбуваються, і як ці процеси взаємодії сприяють або перешкоджають створенню ефективного, інклюзивного та етичного освітнього середовища. У контексті акторно-мережевої теорії (Бруно Латур) ця проблема включає аналіз мережевих взаємодій, де кожен актор, незалежно від його природи, розглядається як активний учасник мережі, що впливає на її структуру та динаміку.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальні засади дослідження взаємодії технологій і освіти розробляють такі вчені, як Л. Сушанік, яка у своїх роботах аналізує взаємодію людини і комп’ютера та соціальні аспекти технологій у навчанні. Б. Латур, один із засновників акторно-мережевої теорії, у своїх роботах детально досліджує мережеві взаємодії між різноманітними акторами, включаючи як людських, так і нелюдських агентів. П. Верібек у своїх дослідженнях зосереджується на етичних аспектах технологій та їхньому впливі на людське життя, зокрема у сфері освіти. Ш. Джасаноф досліджує взаємозв’язок науки, технологій і суспільства, приділяючи особливу увагу тому, як науково-технічні інновації впливають на соціальні структури та освітні процеси. Серед вітчизняних дослідників у цій ділянці окремо відмітимо В. Андрущенка, В. Кременя, В. Бикова, В. Воронкову, О. Кивлюк, О. Скубашевську та ін. Водночас масив зарубіжних і вітчизняних джерел недостатньо повно висвітлює особливості завдань ІТ-освіти в сучасних умовах.
Постановка завдання. Завданням статті є дослідження складних взаємодій між різноманітними акторами, що впливають на розвиток IT-освіти в Україні, використовуючи акторно-мережеву теорію.
Виклад основного матеріалу. Розвиток IT-освіти в Україні є важливим аспектом сучасної освітньої політики, оскільки інтеграція інформаційних технологій у навчальний процес сприяє підвищенню якості освіти, забезпечує доступ до новітніх знань та технологій, а також готує студентів до викликів цифрової ери. Проте, цей процес є складним і багатогранним, що потребує врахування не лише технічних, але й філософських, соціологічних та етичних аспектів. Акторно-мережева теорія, розроблена Бруно Латуром та його колегами, пропонує підхід до аналізу соціальних феноменів через взаємодію між людськими та нелюдськими акторами, розглядаючи їх як елементи гетерогенної мережі. Важливо, щоб розвиток IT-освіти в Україні здійснювався з дотриманням принципів етичності та інклюзивності.
Висновки. На основі досліджень та публікацій, можна виділити кілька ключових прикладів успішної інтеграції IT-технологій в освітній процес в Україні. Впровадження онлайн-платформ для дистанційного навчання під час пандемії COVID-19 та війни дозволило забезпечити неперервність навчального процесу. Іншим прикладом є розвиток проєктів, таких як освітні платформи “Дія. Освіта” та “Мрія”, МООК “Прометеус” та ін. спрямованих на підвищення цифрової грамотності серед викладачів та студентів, що сприяє підвищенню якості освіти та її доступності.
Ключові слова: акторно-мережева теорія, IT-освіта, Україна, соціокультурний контекст, етика технологій, цифрова трансформація, педагогічні практики
Список використаних джерел:
- Андрущенко, ВП, Андрущенко, ТІ & Савельєв, ВЛ, 2017, Цивілізація культури, Київ: “МП Леся”, 580 с.
- Воронкова, В & Кивлюк, О 2022, ‘Концепція активного відповідального громадянства для розвитку демократії та громадянського суспільства’, Humanities Studies, № 11 (88), c. 110-119.
- Кивлюк, ОП 2014, ‘Глобалізація та інформатизація освіти в предметному полі філософії освіти’, Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, №57, c.192-200.
- Кремень, ВГ & Биков, ВЮ 2014, ‘Інноваційні завдання сучасного етапу інформатизації освіти’, Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми, № 37, c. 3-15.
- Пожуєв, ВІ 2009, ‘Інформатизація як ресурс розвитку сучасного українського суспільства’, Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, № 38, c. 4-12.
- Скубашевська, ОС 2019, ‘Масова відкрита онлайн освіта як можливість навчання протягом життя’, Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди “Філософія”, 1(46), c. 140-150.
- Jasanoff, S 2005, ‘Technologies of humility: Citizen participation in governing science’, Verlag für Sozialwissenschaften, c. 370-389.
- Latour, Bruno 1987, Science in action: How to follow scientists and engineers through society, Harvard university press.
- Latour, Bruno 2012, We have never been modern, Harvard university press.
- Suchman, Lucille Alice 2007, Human-machine reconfigurations: Plans and situated actions, Cambridge university press.
- Valentina, V & Kyvliuk, O 2017, ‘Philosophical reflection smart-society as a new model of the information society and its impact on the education of the 21st century’, Future human image, 7, c. 154-162.
- Verbeek, Peter-Paul 2006, ‘Materializing morality: Design ethics and technological mediation’, Science, Technology & Human Values,3, c. 361-380.