Еволюція концепції сталого розвитку: соціально-філософські аспекти

автор: В. І. Поліщук

Актуальність теми дослідження. Концепція сталого розвитку є однією з ключових парадигм сучасної наукової думки, яка об’єднує економічні, екологічні та соціальні аспекти. В умовах прискореного технологічного розвитку, зростання населення та інтенсивного використання природних ресурсів питання збалансованого розвитку набуває критичного значення. В умовах глобальних екологічних і соціальних криз, таких як пандемія COVID-19 та війна в Україні, яка почалася у 2022 році. Ці події посилили соціальні та економічні нерівності, погіршили стан глобальної екосистеми та підкреслили важливість міжнародної співпраці у вирішенні глобальних проблем. У сучасних умовах концепція сталого розвитку отримує новий імпульс у контексті необхідності комплексної інтеграції екологічних, соціальних та економічних аспектів розвитку, що стає головною передумовою для довготривалого збереження людської цивілізації та природних ресурсів.

Постановка проблеми. Сучасна концепція сталого розвитку постає як відповідь на низку глобальних викликів, зокрема економічних, соціальних та екологічних. Традиційні моделі економічного зростання, орієнтовані на максимальне використання ресурсів, призводять до погіршення стану навколишнього середовища, соціальних нерівностей і економічної нестабільності. Основна проблема сталого розвитку полягає в необхідності знайти баланс між задоволенням потреб сучасного покоління та збереженням ресурсів для майбутніх поколінь. Глобальні виклики, як-от пандемія COVID-19 та війна в Україні, посилили ці проблеми, підкресливши важливість інтеграції екологічних, соціальних та економічних аспектів розвитку. Вирішення цих проблем потребує міждисциплінарного підходу та розробки нових стратегій, здатних забезпечити тривалий та гармонійний розвиток людства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концепція сталого розвитку широко досліджувалась багатьма науковцями. Звіт “Межі зростання” (1972) Донелли й Денніса Медоуз, Йоргена Рандерса та Вільяма Беренса вперше наголосив на обмеженості ресурсів планети. Ерлех Шумахер у “Мале – це прекрасно” (1973) запропонував людоцентричний підхід до економіки, а Елвін Тофлер у “Третій хвилі” (1980) розглянув адаптацію до швидких змін у суспільстві. Звіт Брундтланд “Наше спільне майбутнє” (1987) закріпив поняття сталого розвитку на міжнародному рівні. Р. Костанца, Г.  Дейлі та Дж. Лавлок висвітлили екологічну економіку й збереження ресурсів, а З. Халл і Г. Йонас дослідили етичну відповідальність перед майбутніми поколіннями. А. Папудзинський систематизував філософські парадигми сталого розвитку, виділивши прагматичний, консервативний та системний підходи. А. Фергус, Дж. Роуні, Ю. Габермас і М. Фуко підкреслили важливість дискурсу в сталому розвитку. Внесок Г. Нерсесян і С. Гордіджина акцентує на регулюванні корпоративної соціальної відповідальності..

Постановка завдання. Дослідити еволюцію концепції сталого розвитку з філософської точки зору, зокрема, її соціально-філософські аспекти, та визначити їхнє значення для забезпечення гармонійного розвитку суспільства.

Виклад основного матеріалу. Розглянуто еволюцію концепції сталого розвитку від її історичних витоків до сучасних парадигм. Проаналізовано вплив глобальних криз на досягнення цілей сталого розвитку та інтеграцію екологічних, економічних і соціальних вимірів у процес прийняття рішень. Значна увага приділяється корпоративній соціальній відповідальності (КСВ) як етичному компоненту бізнесу та її ролі у сталому розвитку.

Висновки. Концепція сталого розвитку є ключовою для забезпечення довгострокового розвитку людства. Її інтеграція в соціальну філософію дозволяє забезпечити гармонійний розвиток, що враховує економічні, соціальні та екологічні аспекти. Міжнародні ініціативи, такі як Конференція ООН 1992 року та Хартія Землі, сприяли утвердженню концепції сталого розвитку на глобальному рівні, акцентуючи на інтеграції всіх аспектів розвитку. Філософські підходи до сталого розвитку, представлені в працях сучасних дослідників, варіюються від прагматичних до системних, пропонуючи різні шляхи досягнення гармонійного розвитку. Концепція сталого розвитку підкреслює важливість соціальної рівності та справедливого розподілу ресурсів, що є ключовими для довготривалого розвитку людства. Її інтеграція в економічні та екологічні аспекти забезпечує стійкість розвитку, а філософська рефлексія сприяє подальшому теоретичному та практичному осмисленню цієї концепції як соціального та етичного імперативу. Філософський аналіз сталого розвитку є важливим елементом для подальших досліджень і практичної реалізації цієї концепції.

Ключові слова: сталий розвиток, соціально-філософські аспекти, глобальні виклики, корпоративна соціальна відповідальність, гармонійний розвиток.

 

Список використаних джерел:

  1. Гриньків, АП 2019, ‘Соціокультурна vs соціально-культурна діяльність’, Гілея: Філософські науки, Вип. 146 (7), с. 53-56.
  2. Нерсесян, ГА 2013, ‘Сталий розвиток починається в головах людей: соціально-філософські аспекти інтерпретації’, Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Політологія. Соціологія. Право, Вип. 4, с. 68-75.
  3. Bekh, Y et al. 2019, Corporate social responsibility as an ethical composition of business management: Regulation on the state level, Journal of Legal, Ethical and Regulatory, Issue 22, pp. 1-5.
  4. Berg, C 2019, Sustainable action: Overcoming the barriers, New York: Routledge.
  5. Borshchuk, E & Lysachok, A 2022, ‘Theoretical and applied principles of formation of sustainable development investment policy’, Scientific Perspectives, 10 (16). Available from : <https://doi.org/10.52058/2708-7530-2021-10>. [21 August 2024].
  6. Deloitte 2023 CxO Sustainability Report 2023, Global CSR trends, Deloitte. Available from : <https://www.deloitte.com/global/en/issues/climate/content/deloitte-cxo-sustainability-report.html>.
  7. Fergus, A & Rowney, J 2005, ‘Sustainable development: Epistemological frameworks & an ethic of choice’, Journal of Business Ethics, 57, pp. 197-207. Available from : <https://doi.org/10.1007/s10551-004-5093-6>.
  8. Hull, Z 2008, ‘Sustainable development: Premises, understanding and prospects’, Sustainable Development, 16(2), pp. 73-80. Available from : <https://doi.org/10.1002/sd.337.
  9. Martens, E & Schnädelbach, H 1995, ‘O aktualnej sytuacji filozofii’, In: Podstawowe pytania, Warsaw: WP, pp. 33-56.
  10. Meadows, DH, Meadows, DL, Randers, J & Behrens III, WW 1972, The limits to growth: A report for the Club of Rome's project on the predicament of mankind, New York: Universe Books.
  11. Papuziński, A 2008, ‘The philosophical dimension to the principle of sustainable development in the Polish scientific literature’, Sustainable Development, 16(2), pp. 109-116. Available from : <https://doi.org/1002/sd.338>.
  12. Płachciak, A & Mukarutesi, D 2020, ‘The deontological perspective of sustainable development’, Ethics in Economic Life, 23 (1), pp. 83-96. Available from : <https://doi.org/10.18778/1899-2226.23.1.05>.
  13. Schumacher, EF 1993, Small is beautiful: A study of economics as if people mattered, London: Vintage.
  14. Toffler, A 1980, The third wave, New York: Morrow.
  15. UNESCO, Education for sustainable development. Education and science at the threshold of the third millennium: Theses of the International Congress (for 50th aniv. of UNESCO). Available from : <http://www.unesco.org/education/desd>.
  16. United Nations 2021, The Sustainable Development Goals Report 2021. Available from : <https://unstats.un.org/sdgs/report/2021/The-Sustainable-Development-Goals-Report-2021.pdf>. [21 August 2024].
  17. Will, A (n/d/), Learning for sustainability: Sustainable development. Available from : <https://learningforsustainability.net/susdev/>.
  18. World Commission on Environment and Development (WCED) 1987, Our common future, Vol. 17(1), pp. 1-91.