автор: Бірюк Максим Ігорович
Актуальність теми дослідження. Інтеграція у західне правове поле, де рівність є найфундаментальнішою цінністю, є одним з важливих кроків наближення нашої країни до повноправного членства у Європейському Cоюзі.
Постановка проблеми. Фокусування виключно на юридичному аспекті проблеми, на дотриманні норми закони не повинно приховувати те, що насправ-ді ідея рівності – це більш глибинна світоглядно-філософська проблема. Рівність як моральна цінність культурно обумовлена, залежить від світоглядного та ідеологічного каркасу (framework), від тієї чи іншої парадигми суспільно-політичної думки. Боротьба проти нерівності як несправедливості задля утвердження людської гідності носить екзистенційний характер.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У аналізі ідей соціальної рівності, нерівності та справедливості крізь призму основних ідеологічних парадигм політичної філософії ми спираємося як на ідеї класиків філософської думки (Платон, Аристотель, Ж. де Местр, К. Маркс, А. Камю), так і на сучасних теоретиків егалітаризму (Дж. Роулз, Дж. Поул, Х. Фелпс Браун, Ф. Хаєк, Р. Дворкін та ін.).
Постановка завдання. Спершу розглянемо різні градації соціальної рівності, та подивимося на основні аргументи на користь рівності з точки зору егалітаризму. Далі проаналізуємо, як ідея рівності тлумачиться в трьох ключових ідеологічних традиціях (парадигмах) західної суспільно-політичної думки: лібералізмі, соціалізмі та консерватизмі.
Виклад основного матеріалу. Розглядаються основні градації соціальної рівності, зокрема формальна рівність, рівність ставлення, рівність можливостей, рівність розгляду. Зазначається, що філософія консерватизму, як ностальгія за становою системою ancient regime, заперечує рівність та виступає апологією соціальної нерівності, вираженою в ідеї природної аристократії. Філософія лібералізму фокусує увагу на формальних аспектах рівності перед законом та політичної рівності. Лібералізм спирається на ідеї меритократії, де рівність стартових можливостей дозволяє виявити нерівність людських потенціалів. Якщо для традиції лібералізму характерне поєднання ідей рівності та індивідуалізму, то для соціалізму рівність неодмінно йде у зв’язці з ідеєю домінування колективного над індивідуальним. Вищою позаідеологічною градацією рівності є рівність розгляду, що також можна назвати онтологічною рівністю всіх людей.
Висновки. Встановлено певні градації соціальної рівності, які є стадіями поступового подолання нерівності. Розглянуто формальну “рівність перед законом”, засновану на принципі like for like, рівність можливостей та рівність розгляду. Зазначається, що філософія консерватизму характеризується нульовим ступенем рівності, для філософії лібералізму притаманне опора на формальну рівність та рівність можливостей, а для філософії соціалізму характерне розуміння соціальної рівності як рівності здобутків. Що ж до рівності розгляду, то можна вважати її позаідеологічною характеристикою.
Ключові слова: егалітаризм, рівність як моральна цінність, соціальна рівність, справедливість, ідеологічна парадигма, лібералізм, соціалізм, консерватизм.
Список використаних джерел:
- Bradley, O 1999, A Modern Maistre: The Social and Political Thought of Joseph de Maistre. Lincoln and London: University of Nebraska Press.
- Burgess, G 1992, ‘The Divine Right of Kings Reconsidered’. The English Historical Review, 107 (425), 837-861.
- Camus, A 2018, The Myth of Sisyphus. Vintage International, Knopf Doubleday Publishing Group.
- Dworkin, R 2000, Sovereign Virtue: The Theory and Practice of Equality. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press.
- Eliade, M 1982, A History of Religious Ideas, vol. II, From Gautama Buddha to the Triumph of Christianity, translated: W. Trask, Chicago, IL: University of Chicago Press.
- Handbook on European non-discrimination law, 2018. Available from: <https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/Handbook_non_discri_law_ENG)> [6 December, 2023]
- Hayek, F 1980, Individualism and economic order (Reprint ed.). Chicago: The University of Chicago press.
- Heywood, A 1992, Political Ideologies: An Introduction, Palgrave MacMillan.
- Marx, K, Engels, F 1970, The German Ideology. London: Lawrence & Wishart (ed. C. J. Arthur).
- Milanovic, B 2016, Global Inequality: A New Approach for the Age of Globalization. Harvard University Press.
- Morozov, A, Shust, N, Rohozha, M & Kulagin, Y 2022, ‘Socio-Economic Dimensions of the Pandemic: a Philosophical Analysis’. Postmodern Openings, 13(1), 450-467. Available from: <https://doi.org/10.18662/po/13.1/407>. [6 December, 2023]
- Phelps Brown, H 1977, The Inequality of Pay. Oxford University Press.
- Phelps Brown, H 1988, Egalitarianism and the Generation of Inequality. Oxford, Clarendon Press.
- Pole, JR 1978, The Pursuit of Equality in American History. Berkeley, California
- Rawls, J 1971, A Theory of Justice. Belknap Press.
- Wilkinson, R, Pickett, K 2010, The Spirit Level: Why Equality is Better for Everyone. Harmondsworth: Penguin.