Оберіть свою мову

автори: Панченко Л. M., Радіонова Н. В. 


Актуальність теми дослідження. Інформаційний світ, представляє собою динамічну комбінацію інформаційно-комунікативних та цифрових технологій, опанування яких вимагає від людини нових “образів дії”. Філософська комунікація, синтетично поєднуючи вербальну та невербальну комунікацію, визначає алгоритм та селекцію смислів, визначає вектор самоствердженню людини у соціокультурному просторі.

Постановка проблеми. Філософська комунікація задає світоглядні орієнтири, виконує терапевтичну і просвітницьку функції. Особливо важливим є звернення до функціонального потенціалу філософської комунікації тоді, коли мова йде про визначення та збереження національних смислів в контексті сучасних завдань національно-патріотичного виховання в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Практичні репрезентації невербальної комунікації в культурному й освітньому просторі розроблені у працях Т. Космеди, Т. Осіпової, В. Сліпецької. Філософська комунікація на теоретичному рівні розглядалася у зарубіжних та вітчизняних дослідженнях К.-О. Апеля, Ю. Габермаса, В. Гьосле, А. Єрмоленка, Л. Ситниченко К. Ясперса.

Постановка завдання. Виявлення функціонального діапазону філософської комунікації, з урахуванням можливості її ретрансляції засобами вербальної і невербальної комунікації, національних смислів у соціокультурних синтезах.

Виклад основного матеріалу. Історична фактичність та історичні семантики, політично і адміністративно оформленої, так званої “великої імперської культури”, маркуючи політичні кордони, наче єдиного соціокультурного простору царської Росії, у парадоксальний спосіб спричинили патріотичний флешмоб у конструктах історичної пам’яті українського народу. Велику роль у духовному пробудженні української нації. відіграла філософська комунікація. Специфіка тогочасних комунікативних процесів у просторі повсякденного буття визначалося  як етнічною, національною та конфесійною строкатістю місцевого населення, так і накладанням освітніх і культурних смислів Просвітництва. Трансляцію національних смислів у соціокультурних синтазах, до яких належать інновації спричиненні “Книжковим світом” - громадянські осередки, місцевий театр, публіцистика та ін., здійснювала філософська комунікація засобами вербальної і невербальної комунікації.

Висновки. У часи екзистенційних викликів і загроз існуванню національної держави, філософська комунікація генерує трансісторичні смисли національно-патріотичного виховання. Локальний досвід збереження національної ідентичності та боротьби за свободу, в умовах жорсткого контролю з боку царського уряду, набутий на Слобожанщині ХІХ ст. проявився в ідентах сучасного українця.

Ключові слова: освіта, культура, життєтворчість, вербальна і невербальна комунікація, політичні і культурні кордони, ідентичність, патріотизм.


Список використаних джерел:

  1. Андрущенко, В 2023, У пошуках свободи. Історіософія української культури від найдавніших часів до наших днів, Київ: Видавництво Людмила, 736 с.
  2. Гілен, П & Ляйстер, Т 2023, Культура в підмурках громадянського суспільства: зб. статей, пер. з англ. Я. Стріха, Харків: ist publishsng, 123 с.
  3. Клочовський, ЯА 2013, Філософія діалогу, пер. з пол. К. Рассудіної, Київ: Дух і літера, 224 с.
  4. Крюгер, В 2019, Коли я чую слово “культура”, Київ: Laurus, 128 с.
  5. Култаєва, М & Радіонова, Н 2023, Просвітницька мобільність і романтичне прискорення: Г. Сковорода та М. Гоголь (філософсько-освітні та культурно-антропологічні розвідки). Монографія, за наук. ред. Н. Радіонової, Київ: Видавництво Людмила, 226 с.
  6. Мортімер, І 2021, Століття змін. Яке століття бачило найбільше змін і чому це важливо для нас, пер з англ. Я. Машико, Харків : Видавництво Ранок: Фабула, 448 с.
  7. Нариси новітньої історії України, 1991 – 2021; зб. ст. 2021, ред. М. Мінаков, Г. Касьянов та М. Роджанскі, Київ: Laurus, 344 с.
  8. Нора, П 2014, Теперішнє, нація, пам’ять, пер. із фр. А. Репи, Київ: ТОВ Видавництво КЛІО, 272 с.
  9. Осіпова, Т 2019, Невербальна комунікація та своєрідність її омовлення в українському дискурсі: феномен вербалізації невербалики: монографія, наук. ред. проф. Т.А. Космеда. Харків: Видавництво Іванченка І.С., 388 с.
  10. Радіонова, НВ 2008, Репрезентації філософії в освітньому просторі Слобожанщини у ХІХ столітті, Суми: ВАТ СОД, Козацький вал, 320 с.
  11. Фуллан, М 2000, Сили змін, пер. з англ. Г. Шиян та Р. Шиян, Львів, 270 с.
  12. Штомпка, П 2022. Соціальний капітал. Теорія міжособистісного простору, пер. з пол. М. Яковина, Київ: Дух і літера, 400 с.