Досвід тілесності у невербальних освітніх практиках: когнітивно-феноменологічний ракурс

автор: Іващенко Т. В. 

Актуальність теми дослідження. Провідним принципом сучасної гуманітарної парадигми у педагогіці визнається особистісно-смислова спрямованість освіти. Відповідно, дослідження фундаментальної ролі тіла та його рухових установок в організації та забезпеченні пізнавальних процесів людини є актуальним напрямом розвитку філософії освіти.

Постановка проблеми. Свідомість і мова, в якості головних джерел людської смислотворчості, традиційно перебувають у центрі уваги філософів освіти, тоді як  проблематика трансляції смислів невербальними засобами все ще недостатньо досліджена. Притаманні традиційній репрезентатистській епістемологічній парадигмі уявлення про пізнання як процес продукування мисленнєвих репрезентацій, про дихотомію ментального та тілесного й про ціннісний пріоритет першого над другим, у контексті вищеозначеної гуманітарної парадигми, підлягають спростуванню. Це дозволить відкрити нові – когнітивно-феноменологічні – стратегії використання в освітньому процесі таких компонентів емоційно-чуттєвого буття людини, як музика, драматургія, танець, фізична культура тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика дослідження зумовила вибір для аналізу праць таких  дослідників, як М. Мерло-Понті, А. Кларк, М. Фуко, К. Шюес, М. Кімбалл, С. МакВільямс, Т. Рохолт, Р. Шустерман та ін.

Постановка завдання. Спираючись на феноменологію М. Мерло-Понті, а також на сучасні дослідження когнітивної сфери, з’ясувати роль і довести важливе значення “мови тіла” для теорії та практики освіти.

Виклад основного матеріалу. У статі акцентовано увагу на розробленій Мерло-Понті своєрідній онтології, що може узагальнено у тезі: сприйняття укорінюється через тіло, тому а тому тілесність – найбільш важлива складова життєвого світу. Саме тіло надає смисл не лише природному об'єкту, але й таким культурним об'єктам, як слова. Тобто первинне сприйняття, дане через тіло, є основою всіх смислів та значень. Доведено, що першочергове значення феноменологічної концепції тіла для освітньої галузі полягає в її виховному потенціалі. Людина переважно оцінює свою ідентичність, своє тіло як “природне” та “нормальне”, а “протиприродне” та “ненормальне” закріплює за ідентичністю Іншого. Проте за оцінкою чогось як природного та нормального часто стоїть сформований та підтримуваний соціокультурними відносинами стереотип, адже і саме тіло – не природна даність, а продукт цих відносин. Звідси відкривається можливість усвідомлення відносності своєї ідентичності, стримування егоцентичності.

Висновки. До формування життєвого світу людини залучене все тіло як сукупність рухових звичок, що являє собою своєрідну синергетичну систему, в якій когнітивні дані і здібності взаємозумовлені: зрозуміти щось – означає інтегрувати його у свій тілесний простір, зробити частиною свого габітусу. Дієва система  “свідомість-тіло”, або досвід втіленої присутності, є тією підставою, що дозволяє забезпечити цілісність людської істоти, закладаючи при цьому фундамент для формування несуперечливого образу світу.

Ключові слова: невербальні освітні практики, тілесність, феноменологія тіла, “втілена присутність”, кінестетична свідомість

References:

  1. About Dance & Dance Education. National Dance Education Organization (NDEO). Available from : <https://www.ndeo.org/About/Dance-Education>. [13 April 2024].
  2. Bowman, W 2004, ‘Cognition and the Body: Perspectives from Music Education in Elementary Schools’, In: L. Bresler (ed.). Knowing Bodies, Moving Minds: Towards Embodied Teaching and Learning, Dordrecht, Boston, London: Kluwer Academic Publishers, p. 29-51.

  3. Blumenfeld-Jones, D 2015, ‘The Artistic Process and Arts-Based Research: A Phenomenological Account of the Practice’, Qualitative Inquiry. 22 (5), рр. 322-333. Available from : <https://doi.org/1177/1077800415620212>. [13 April 2024].

  4. Blumenfeld-Jones D 2009, ‘Bodily-Kinesthetic Intelligence and Dance Education: Critique, Revision, and Potentials for the Democratic Ideal’, Journal of Aesthetic Education. 43. No 1. P. 59–76

  5. Bresler, L (ed.) 2004, Knowing bodies, moving minds: Towards embodied teaching and learning, Dordrecht, Boston, London: Kluwer Academic Publishers.

  6. Carroll-Phelan, B., Hampson, P.J 1996, ‘Multiple Components of the Perception of Musical Sequences: A Cognitive Neuroscience Analysis and Some Implications for Auditory Imagery’. Music Perception: An Interdisciplinary Journal. No. 13 (4), pp. 517-562.

  7. Clark, A 2008, ‘Pressing the Flesh: A Tension in the Study of the Embodied, Embedded Mind?’ Philosophy and Phenomenological Research, 76 (1), pp. 37–59. Available from : <http://www.jstor.org/stable/40041151>. [13 April 2024].

  8. DeNora, T 2000, Music in Everyday Life, Cambridge: Cambridge University Press, 181 p.

  9. Dorе, І, O'Loughlin, J, Schnitzer, M et al 2018, ‘The longitudinal association between the context of physical activity and mental health in early adulthood’, Mental Health and Physical Activity, Volume 14, pp. 121-130.

  10. Foucault, M 2008, ‘The birth of biopolitics’: lectures at the Collège de France, 1978-79. New York: Palgrave Macmillan.

  11. Kimball M 1994, ‘Writing Standards for Dance. The Vision for Arts Education in the 21stCentury: The Ideas and Ideals Behind the Development of the National Standards for Education in the Arts’, Reston, VA: Music Educators National Conference, pp. 32–35.

  1. McWilliams, SA 2003, ‘Belief, attachment, and awareness’, In F. Fransella (Ed.) Personal construct psychology: A handbook, London: Wiley. pp. 75-82.

  2. Merleau-Ponty, M 2002, ‘Phenomenology of Perception’, Colin Smith, Trans.; 2nd ed., Routledge. Available from : <https://doi.org/10.4324/9780203994610>. [13 April 2024].

  3. O’Loughlin, M 2006, ‘Embodiment and Education: Exploring Creatural Existence’, Dordrecht: Springer Netherlands, 180 p.

  4. Roholt T. C 2014, Groove: A Phenomenology of Rhythmic Nuance. New York: Bloomsbury Academic.

  1. Shapiro, L & Shannon S 2021, ‘Embodied Cognition’, The Stanford Encyclopedia of Philosophy, Winter 2021 Edition, Edward N. Zalta (ed.), Available from : <https://plato.stanford.edu/archives/win2021/entries/embodied-cognition>. [13 April 2024].

  2. Shusterman, R 2008, Body Consciousness: A Philosophy of Mindfulness and Somaesthetics, Cambridge University Press, p. 57.

  3. Shyues, K 1994, ‘Anonymous Powers of the Habitus’, The Study Project in the Phenomenology of the Body, Newsletter. No. 7, pp.12-25.

  4. The Best UK Universities to Study Drama and Theatre. SI-UK, 2 February 2024. Available from : <https://www.studyin-uk.com/india/study-guide/best-uk-universities-study-drama-and-theatre/>. [13 April 2024].

  1. Varela, FJ, Rosch, E & Thompson, E 1992, ‘The Embodied Mind. Cognitive Science and Human Experience’, Publisher: The MIT Press, 328 p.