автор: Кравченко А. А.
Актуальність теми дослідження. Збільшення використання візуального контенту в повсякденній, освітній, науковій діяльності вимагає більш детального наукового осмислення питань епістемології візуального. Актуальність способів пізнання нової, інформаційно-цифрової реальності обумовлена появою візуальності, або сфери бачення. Відео, фотографії, графіка та інші візуальні елементи використовуються як основний спосіб комунікації та навчання. Розуміння та аналіз візуальної інформації стає ключовим навичкою для інтелектуального і соціального розвитку. Тому набуває актуальності науковий аналіз проблем формування візуальної культури.
Постановка проблеми. Пізнавальна діяльність розширює інструментарій власних практик та поряд з аналітичною, герменевтичною і феноменологічною, когнітивною практиками продуктивного пізнання світу ставить завдання включення в нього візуальної парадигми. Виникає необхідність наукового осмислення питань включення та застосування візуальних практик в освітньому та науковому процесі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Візуальну культуру досліджують Н. Брайтон, А. Бойлен, К. Дженкс, М. Штуркен, Л. Картрайтс. Теоретичну теорію «візуальні студії» презентують дослідження Т. Мітчелла, Н. Мірзоєва, М. Диковіцької, Д. Елкінса. Соціальну візуалістику досліджує К.В. Батаєва. Культуру візуального мислення аналізує Г.В. Ільїна.
Постановка завдання. Здійснити аналіз епістемологічного змісту візуальної культури та візуальних практик та їх вплив на формування сприйняття і розуміння світу сучасною людиною.
Виклад основного матеріалу. Сучасна людина є активним споживачем візуальних образів, через які вона формує свій світогляд і дискурси. Це зумовлює пошуки нових підходів до подачі та засвоєння знань. В результаті залучення візуалізації в пізнання та чи інша проблемна ситуація вирішувалася більш продуктивно. На формування візуального сприйняття безпосередній вплив має соціальне середовище, яке зумовлює відповідні умови існування, впливає через дію культурних та мовних традицій, враховує інтелектуальні, емоційні, ментальні особливості. Інформаційний бум, спричинений розвитком технологій та доступністю інтернету, призводить до перевантаження людини величезним обсягом інформації, яку вона повинна обробляти. Пізнавальна сфера невід’ємна від технічного прогресу та підвладна всім новаціям епохи як у використанні цих новацій так і в їх творенні. Таким чином ми переходимо до нового епістемологічного трактування науки, освіти, навчального процесу. Тому слід закцентувати увагу на питаннях формування цифрової гуманітаристики, мозаїчності та іконічності в представленні візуальної інформації, аналізу сприйняття та обробки візуальної інформації, формуванню візуальної грамотності, візуального мислення та візуальної культури.
Висновки. В контексті «візуального повороту» в культурі відбувається розширення способів передачі знання – від мови текстів до екранної, медійновізуальної мови. У дослідженні проблеми візуальності набуває розвитку комплекс наукових розвідок стосовно обробки візуальної інформації, способів використання свідомого візуального сприйняття у процесах комунікації, застосування різноманітних технік аргументації на основі візуальної інформації тощо. Епістемологічний поворот діджіталізованого суспільства передбачає пошук нових методів подачі, опрацювання та засвоєння інформації. Основу нової освіти складає мультимедійна екранна комунікація, яка формує візуальну грамотність і візуальне мислення, потребує засвоєння візуальної культури.
Ключові слова: візуальна культура, візуальна грамотність, візуальне мислення, епістемологія, освіта, наука, сприйняття, інформація, знання.
Список використаних джерел:
- Atamanchuk, V & Atamanchuk, P 2023, ‘Digital Humanities Projects in Educational Process’, Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, № 15(1), 45-57. Available from: <https://doi.org/10.18662/rrem/15.1/685>. [20 September 2023].
- Bryson, N 1988, ‘The Gaze in the Expanded Field’, Vision and Visuality, edited by Hal Foster, Seattle: Bay Press, pp. 87-108.
- Burdick, A, Drucker, J, Lunenfeld, P, Presner, T & Schnapp, J 2012, Digital Humanities, MIT Press.
- Didi-Huberman, G 1997, What We See Looks Back at Us, Paris: Les Editions de Minuit.
- Dyak, T, Halchenko, M, Ilina, A, Ilina, G, Ivanova, N & Levchenko, O 2022, ‘Some Peculiarities of Integrating Visual Literacy into the System of Modern Education’, Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala, № 14 (1), 322-338. Available from: <https://doi.org/10.18662/rrem/14.1/521>. [20 September 2023].
- Elkins, J (e) 2008, Visual Literacy, New York: Routledge.
- Gibson, JJ 1959, ‘Perception as a function of stimulation’, Psychology: a study of a science, I, pp. 456–501.
- Lakoff, G & Johnson, M 1980, Metaphors we lived by, Chicago: The University of Chicago Press, 192 р.
- Marshall Mcluhan 1964, Understanding Media, The Extensions of Man, London: Routledge.
- Mitchell, WJT 1986, Image, Text, Ideology, Chicago: The University of Chicago Press, 226 p.
- Prensky, M 2001, ‘Digital Natives, Digital Immigrants’, On the Horizon, № 9(5), 1-6. Available from: <https://www.marcprensky.com/writing/Prensky%20-%20Digital%20Natives,%20Digital%20Immigrants%20-%20Part1.pdf>. [20 September 2023].
- Rorty, R 1981, Philosophy and the Mirror of the Nature, Princeton: Princeton University Press, p. 9.
- Батаєва, ЄВ 2013, Видиме суспільство. Теорія та практика соціальної візуалістики, Харків: ФОП Лисенко І.Б., 349 с.
- Бешлей, ОВ & Батринчук, ЗР 2021, ‘Розвиток навичок візуальної грамотності студентів зво через застосування мультимодальних текстів’, Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, № 77, Т. 1, c. 119-124.
- Бойлен, А 2021, Візуальна культура, Київ: ArtHuss, 208 с.
- Гальченко, МС, Борінштейн, ЄР, Іванова, НВ & Ільїна, ГВ 2021, ‘Візуальні метафори в цифровому освітньому просторі’, Інформаційні технології та засоби навчання, Том 81, № 1, c. 1–14.
- Дротенко, В 2021, ‘Візуальне мислення як методологія освоєння художньої культури’, InterConf, c. 260-265. Доступно: <https://doi.org/10.51582/interconf.7-8.06.2021.027>. [20 Вересень 2023].
- Ільїна, ГВ 2018, Генеза культури мислення: логос, раціо, візіо. Монографія, Київ; Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 368 с.
- Кремень, ВГ & Ільїн, ВВ 2012, ‘Презентація візуальної грамотності в освітньому процесі та її експлікація в культурі мислення’, Інформаційні технології і засоби навчання: електронне наукове фахове видання, Том 75, № 1, c. 1-12. Доступно: <http://journal.iitta.gov.ua>. [20 Вересень 2023].
- Козак, Т 2012, ‘Інтенсифікація лекції у вищій школі в процесі застосування мультимедіа’, Інформаційні технології і засоби навчання, № 2 (28). Доступно: <https://journal.iita.gov.ua/index.php/itlе/article/view/651>. [20 Вересень 2023].
- Симоненко, СМ 2005, Психологія візуального мислення. Автореферат дисертації доктора наук, Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, Харків, 38 с.
- Череповська, Н 2014, Візуальна медіакультура: розвиток критичного мислення і творчого сприймання, Київ: Міленіум, с. 6-7.
- Шевченко, ВЄ 2012, ‘Візуалізація інформації в ЗМІ’, СВІТ соціальних комунікацій : науковий журнал, гол.ред. Холод, ОМ, Т. 7, Київ:КИМУ, ДонНУ, с.79-81