Від етики Гіппократа до глобальної біоетики В. Р. Поттера: освітні аспекти

автори: Пустовіт Світлана Віталіївна, Палєй Людмила Адамівна

Актуальність теми дослідження. Останнє століття позначене процесами глобалізації, всеохопної інтеграції різноманітних систем людської діяльності, формуванням єдиних просторів – інформаційного, комунікаційного, економічного та ін. В умовах цивілізаційних викликів людство набуває ознак глобального морального суб’єкта. Глобальна біоетика як система моральних цінностей та принципів, як науковий міждисциплінарний напрямок, який поєднує природничі та гуманітарні науки і прагне до розв’язання глобальних проблем людства, виступає найважливішим елементом світогляду сучасного лікаря і, відповідно, необхідною складовою сьогоденного освітнього середовища. Обраний Україною європейській вектор трансформації системи вищої освіти вимагає розробки нових ціннісно-етичних вимірів, світоглядно-філософських та епістемологічних засад сучасного університету, однією з яких є біоетичний світогляд.

Постановка проблеми. У 70-их роках 20-го століття на межі природничих та гуманітарних наук починає формуватися новий міждисциплінарний напрям знань – глобальна біоетика, спрямований на розгляд та вирішення складних етичних дилем збереження здоров’я і благополуччя людини, людства та довкілля насамперед в умовах інтенсивного застосування біомедичних технологій.  З появою глобальних для існування людської цивілізації викликів виникає потреба у підвищенні ролі біоетичної освіти, розвитку глобальних вимірів медичної освіти. Сучасна модель біоетики як наукового напряму та академічної дисципліни не може обмежуватися розглядом суто медичної проблематики та спиратися виключно на цінності автономії та свободи вибору споживача медичних послуг без урахування глобальних етичних проблем людства. Глобальна біоетика постає як новий моральний дискурс, який артикулює цінності солідарності, справедливості, вразливості, захист біорізноманіття в умовах глобальних викликів для сучасної цивілізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концептуальні засади глобальної біоетики розглянуто в доробках таких науковців: С. В. Пустовіт, М. М. Кисельов, Т. В. Гардашук, Т. В. Мішаткіна, Т. М. Цирдя, В. Р. Поттер, Т. Бочамп і Дж. Чілдрес, Х. тен Хаффе, М. Галле-Нікодімов, Д. С. Занелла, А. Сганзерлiа та Л. Пессіні. Освітні аспекти глобальної біоетики, особливості сучасного освітнього середовища та виклики до нього висвітлені у дослідженнях: В. П. Андрущенка, А. В. Горпенко, О. П. Кивлюк, С. В. Пустовіт, Т. В. Мішаткіної, О. Й. Кубарь, Т. П. Артімонова, Н. Д. Ковальчук, Л. А. Овсянкіної, Н. Іваненко і Х. тен Хаффе. Обґрунтуванню ролі глобальної біоетики, як необхідної світоглядної, аксіологічної та епістемологічної складової медичної освіти, присвячені праці С. Бенатара, Х. тен Хаффе, Б. Гордіджина, Є. Д. Пелегріно і T. K. МакЕліні, К. Двайєра, Л. Грюєна і В. Руддика, А. Лангло, А. Маюмдара, П. Мішри і Р. Каура, А. Моралес-Гонсалеса та ін.

Постановка завдання. Дослідити освітні аспекти глобальної біоетики (від традиційної етики Гiппократа до глобальної біоетики В. Р. Поттера) - наукового напряму та академічної дисципліни як необхідної світоглядної, аксіологічної та епістемологічної засади функціонування системи сучасної медичної освіти.

Виклад основного матеріалу. Розглянуто освітні та соціокультурні аспекти глобальної біоетики як світоглядного та наукового феномену. Проведений порівняльний аналіз двох моделей біоетики: біомедичної етики Т. Бочампа і Дж. Чілдреса та глобальної біоетики В. Р. Поттера з точки зору цілей та завдань системи сучасної медичної освіти.

Висновки. Проаналізований еволюційний розвиток медичної етики як академічної дисципліни та практики від етики Гіппократа до глобальної біоетики В.Р. Поттера. Зроблений висновок, що сучасна модель біоетики не може обмежуватися принципами біомедичної етики, розглядом суто медичної проблематики та спиратися виключно на цінності автономії і свободи вибору особистості як споживача медичних послуг без урахування глобальних біоетичних проблем людства. Глобальна біоетика як етика шанобливого ставлення до автономії, гідності та життя усіх живих істот, як науковий міждисциплінарний напрямок, який поєднує природничі та гуманітарні науки і прагне до розв’язання глобальних проблем людства, постає найважливішим елементом світогляду сучасного лікаря і, відповідно, необхідною складовою сучасного освітнього середовища. Показано, що глобальний вимір біоетичної освіти зумовлений розвитком всесвітньої академічної мобільності, міжнародною міграцією медичних працівників, оздоровчим туризмом, глобалізацією клінічних досліджень та біомедичних технологій, розширенням самого проблемного поля біоетики.

Ключові слова: біоетика, біомедична етика, глобальна біоетика, біоетична освіта.

Список використаних джерел:

  1. Андрущенко, В, Кивлюк, О & Скубашевська, О 2017, Інформаційний вимір сучасної освіти, Київ: “МП Леся”, 596 с.
  2. Артімонова, ТП 2021, ‘Феномен полікультурності освітнього середовища в умовах дистанційного навчання’, Освітній дискурс: збірник наукових праць, № 30 (1), с. 7-17.
  3. Бєланова, РА 2001, Гуманізація та гуманітаризація освіти в класичних університетах (Україна-США), Київ: Центр практичної філософії, 216 с.
  4. Горпенко, АВ 2008, ‘Биоэтические проблемы современной образовательной парадигмы’. Наука и образование: современные трансформации. Монография. Київ: Изд ПАРАПАН, 328с.
  5. Екологічне громадське здоров’я: від теорії до практики 2002, ред. К. Чу, Р. Симпсон, Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 290 с.
  6. Іваненко, Н 2020, ‘Виклики для української медичної освіти’, Молодий вчений, № 3 (79).
  7. Кивлюк, ОП, Губська, ГВ & Франц, ЙС 2021, ‘Еклектизм віртуалізації освітнього середовища: eправлінський контекст’, Освітній дискурс: збірник наукових праць, № 38 (11-12), с.7-16.
  8. Ковальчук, НД & Овсянкіна, ЛА 2020, ‘Проблема діалогу у контексті глобальних процесів сучасності’, Освітній дискурс: збірник наукових праць, № 27 (10), с.7-16.
  9. ‘Програма “Основи біоетики та біобезпеки” для вищих медичних закла­дів освіти України III-IV рівнів акредитації для спеці­альностей “Лікувальна справа”12010001, “Педіатрія” 7.12010002, “Медико-профілактична справа” 7.12010003’ 2011, Київ, 19с.
  10. Пустовит, СВ 2009, Глобальная биоэтика: становление теории и практики (философский анализ), Київ: Арктур-А, 324 с.
  11. Пустовит, СВ 2013, ‘Европейская биоэтика: теория и практика’, Інтегративна антропологія, №2, c. 9-15.
  12. Спринчан, С 2010, ‘Социо-политические аспекты выживания человечества в контексте эколого- и биоэтической проблематики’, Экологическая этика: сила этики для устойчивого развития. Монография, ред. Н. Васильевене, А. Юрчуконите. Вильнюс: Изд Университет Миколаса Ромериса, с. 264-270.
  13. Basic documents: forty-ninth edition (including amendments adopted up to 31 May 2019) 2020, Женева: Всемирная организация здравоохранения, P.1.
  14. Beauchamp, TL, Childress, JF 1994, Principles of biomedical ethics, N.-Y., Oxford: Oxford university press, 546 р.
  15. Benatar, S 2018, ‘Global Bioethics and Global Education’, In Henk ten Have (ed.), Global Education in Bioethics, Springer Verlag, pp. 23-36. 
  16. Bhandarkar, S 2020, ‘The Hypocrisy of Hippocrates: Ethics from Medical Oaths’, Yale Global Healthcare Review, November 21.
  17. Chrisafis, A 2013, ‘PIP breast implant victims express fury at “catastrophic” fraud trial’, The Guardian, 17 April.
  18. Claudot, F, Alla, F, Ducrocq, X & Coudane, H 2007, ‘Teaching ethics in Europe’, Journal of Medical Ethics, № 33, pp. 491-495.
  19. Fox, DM 1993, ‘View the Second’, Special supplement. Hastings Center Report. Nov.-Dec. S1–S4.
  20. Jones, FAE, Knights DPH, Sinclair VFE & Baraitser P 2013, ‘Do health partnerships with organizations in lower income countries benefit the UK partner? A review of the literature’, Globalization and Health 9, 38 p.
  21. Have ten, H& Gordijn, B 2013, ‘The diversity of bioethics’, Medicine, Health Care and Philosophy.16 (4), pp. 635-637.
  22. Have ten, H 2014, ‘Bioethics Education’, Handbook of Global Bioethics, ed by Have ten, H & Gordijn, B, Springer Science+Business Media Dordrecht, pp. 447-466.
  23. Have ten, H 2013, ‘Bioethics education in a global perspective’, Challenges in Global Bioethics, by H. ten Have.
  24. Gaille-Nikodimov, M 2011, ‘L’idée de “bioéthique globale”: un combat à reprendre? Le travail de la philosophie et l’histoire tronquée de l’éthique médicale’, Cahiers philosophiques, № 2 (125), pp. 131-
  25. Gruen, L & Ruddick, W 2009, ‘Biomedical and Environmental Ethics Alliance: Common Causes and Grounds’, Journal of Bioethical Inquiry, № 6(4), pp. 457-466.
  26. Macer, D 1999, ‘University of Tsukuba, Japan Bioethics in and from Asia’, Journal of Medical Ethics, № 25, pp. 293-295.
  27. Majumdar, A, Mishra, P&  Ravinder, K 2021, ‘Social Sciences, Bioethics, and the Question of Population’, Asian Bioethics Review, № 13 (1), pp. 1-5.
  28. Morales-González, Á, Tirado-Lule, JM, González-Cisneros A, López-De-León EO, Sanchez-Morales, A & Manzanilla-Granados, HM 2017, Chapter 5. Bioethics in Education. Reflections on Bioethics, ed. by Morales-González, JA & Aguilar Nájera, ME.
  29. Myser, C 2011, Bioethics around the globe, New York: Oxford University Press.
  30. Pellegrino, ED & McElhinney, TK 1982, Teaching ethics, the humanities, and human values in medical schools: A ten-year overview, Washington, DC: Institute of Human Values in Medicine/Society for Health and Human Values, 20 p.
  31. Potter, VR 1971, Bioethics: bridge to the future, New Jersey: Prentice-Hall, 120 p.
  32. Potter, VR 1988, Global bioethics. Building on the Leopold Legacy, Michigan: Michigan State University Press, 121
  33. Ratankul, P 1999, ‘Love in Buddhist bioethics’, Eubios J. of Asian International bioethics, № 9, pp. 45-46.
  34. Thornton, T 2006, Judgement and the role of the metaphysics of values in medical ethics. J. of Medical Ethics. 2006. N 32. P. 365-370.
  35. Tsai,-C 1999, ‘Ancient Chinese medical ethics and the four principles of biomedical ethics’, J. Med. Ethics. № 25, pp. 315-336.
  36. Veatch, RM 2000, The basics of bioethics, New Jersey: Prentice Hall, 180 p.
  37. Zanella, DC, Sganzerla, A & Pessini, L 2019, ‘Potter’s global bioethics’, Ambiente & Sociedade, Vol 22, pp. 2-8.