автор: Вовк А. С.
Актуальність теми дослідження. Володимир Шинкарук та його соратники добре усвідомлювали реальність небезпеки технократичного бачення майбутнього, де людство живе у технократичній утопії як у дійсності, мінімізувавши дію власних переконань, власної свободи, і намагалися з цією небезпекою постійно боротися. Сьогодні гуманістичні ідеї Володимира Шинкарука є актуальними та їх застосування робить можливим збереження і розвиток особистого та універсального життєсвітів.
Постановка проблеми. Поява різноманітних інтерпретацій філо-софії Володимира Шинкарука спричинена не лише текстами класика сучасної української філософії та фактами з історії розвитку філософської думки в України у другій половині XX століття, а й боротьбою різних наративів, що вже існують або пропонуються філософами для розповіді про долю філософії у Києві за радянських та пострадянських часів. Різні інтерпретації історії філософії в Україні у другій половині XX століття спричинюють до появи різного бачення перспектив розвитку філософської думки сьогодні.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дискусія про ідентичність філософії Володимира Шинкарука та його “персоналістичний гуманізм” виникла на початку 2000-х років у зв’язку з публікацією В. Г. Табачковським ряду статей та розділів у книгах, що були присвячені інтерпретації постаті В. Шинкарука як основоположника київської світоглядно-антропологічної школи. У дискусії, що постала у 2003 році та фактично не завершена до сьогодні, виявилися різні підходи до самого феномену філософії, що існувала за умов радянського режиму, до смислу та значення філософських ідей В. Шинкарука. Багато у чому такі суперечності зумовлені відсутністю комплексного аналізу філософських ідей В. Шинкарука у їх окремішності та специфічності.
Постановка завдання. Метою статті є критичний аналіз особ-ливостей гуманізму Володимира Шинкарука.
Виклад основного матеріалу. У межах марксизму антропологізація та гуманізація відбувалася або під впливом ідей раннього Маркса або з огляду на соціальні зміни. Для філософії Володимира Шинкарука було характерне останнє. Запропонована філософська концепція творчої науково-технічної праці виявилася плідною в часи постіндустріального суспільства. Доведено, що Володимир Шинкарук бачив антропологічні засади гуманізму в особистому прагненні до майбутнього. Це прагнення забезпечувало прийняття цінностей та пришвидшувало прогрес у науці, але також могло стати причиною для утопізму.
Висновки. Науково-технічна революція сприяла підвищенню об’єктивних вимог до гуманістичності особистого світогляду. Засновуючись на цьому, Володимир Шинкарук запропонував концепцію гуманізму, що базувалася на ідеї швидкого торжества науково-технічної творчості як основного різновиду праці у суспільстві знань та високих технологій. Додатковою основою для гуманізму була спрямованість екзистенції до майбутнього та залежність діяльності особистості від світоглядного образу майбутнього.
Ключові слова: історія філософії в Україні, сучасна українська філософія, філософія Володимира Шинкарука, Київська антропологічна школа.
Список використаних джерел:
1. Верлока, В 2003. ‘У тіні філософів квітів’, Критика, Випуск 10 (72), с. 17–18.
2. Верлока, В 2004. ‘Антропологія антропології’, Критика, Випуск 3 (77), с. 15.
3. Ємець-Доброносова, Я 2003. ‘Пошук антропології’, Критика, Випуск 10 (72), с. 19–22.
4. Лісовий, В 2004. ‘Риторика замість аргументації’, Критика, Випуск 3 (77), с. 17–18.
5. Пономарьов, В 2003. ‘Проектування школи’, Критика, Випуск 12 (74), с. 28.
6. Табачковський, В 2002. У пошуках втраченого часу: нариси про творчу спадщину українських філософів 60-х років, Київ: Парапан.
7. Табачковський, В 2003. ‘Концептуальні ландшафти Гегеля та вітчизняна неомарксистська феноменологія’, в: Шинкарук В. І. Вибрані твори у 3-х томах, Київ: Український центр духовної культури, Вип. 2, с. 5-25.
8. Табачковський, В 2004. ‘Український персоналізм В. Шинкарука’, в: Шинкарук В. І. Вибрані твори у 3-х томах, Київ: Український центр духовної культури, Вип. 3, Частина. 1, с. 5–55.
9. Хома, О 2004. ‘Посттоталітарне філософствування’, Критика, Випуск 3 (77), с. 18-20.
10. Шинкарук, В 2003. Вибрані твори, у 3-х томах, Київ: Український центр духовної культури, Вип. 1.
11. Шинкарук, В 2003. Вибрані твори, у 3 -х томах, Київ: Український центр духовної культури, Вип. 2.
12. Шинкарук, В 2004. Вибрані твори, у 3-х томах, Київ: Український центр духовної культури, Вип. 3, Частина 1.
13. Шинкарук, В 2004. Вибрані твори, у 3-х томах, Київ: Український центр духовної культури, Вип. 3, Частина 2.
14. Ярошовець, В 2010. Філософія як історія філософії, Київ: Центр навчальної літератури.
{pdf=http://journal-discourse.com/files/pdf/2021_34(6)-3.pdf|100%|800|native}