автор: О. Ю. Верещагін
Актуальність теми дослідження. У сучасну добу відбуваються радикальні зміни у життєвому просторі людини, зокрема, посилюється плюралізація стилів життя та їх концептуалізація у модусах мистецтва жити. Визначення функціонального потенціалу цього стилю потребує виходу за межі історії декоративного мистецтва, моди та естетики і розгляду його у проблемному полі філософської антропології.
Постановка проблеми. Дизайн у стилі military займає особливе місце у сучасній культурі. Формуючи естетику повсякденного простору сучасної української людини, сприяє консолідації та згуртуванню суспільства задля захисту Батьківщини. Патріотична складова дизайну в стилі military має великий виховний потенціал. Волонтерський сектор використовує дизайн у стилі для демонстрації відданості, солідарності та професіоналізму в гуманітарних і соціальних ініціативах.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження дизайну як культурного феномену набуло свого висвітлення у площині філософського, та культурологічного аналізу, зокрема у дослідженнях Ю. Легенького, В. Дани-ленка, І. Рижової. Дослідження елементів мілітарної культури представлене Ж. Бодрійяром, О. Штоквиш. Разом з тим треба зазначити, що розгляд дизайну у проблемному полі філософської антропології не набуло достатнього висвітлення.
Постановка завдання. Дослідити функціональні можливості та виховний потенціал стилю military у стратегіях та практиках самореалізації сучасної української людини.
Виклад основного матеріалу. Дизайн у стилі military може викликати почуття сили, влади та дисципліни, а також відстороненості, конформізму та насильства. В цьому контексті обґрунтовується роль мілітарної складової у сучасному українському суспільстві. Нагальним є дослідження критичного та етичного осмислення використання дизайну у військовому стилі та його потенційних наслідків для людської ідентичності та добробуту, беручи до уваги історичні та сучасні приклади, а також різноманітні контексти, в яких він застосовується.
Висновки. Соціокультурні аспекти військового стилю висвітлюють складний взаємозв'язок між військовими інституціями та соціумом , виразно демонструють як мода і стиль стають засобом вираження та узгодження цих взаємозв'язків. Філософсько-антропологічна концептуалізація дизайну у стилі military дозволяє виявити комплементарність процесів культурної інтеграції та культурної адаптації людини у просторах життєвого світу.
Ключові слова: людина, самореалізація, дизайн, стиль military, патріотичне виховання, війна
Список використаних джерел:
- Бережинський, ВГ 2014, Мілітарія Київської Русі, Київ: Вид-во: “Стародавній світ”, 370 с.
- Горгаймер, М 2006, Критика інструментального розуму, Київ: ППС-2002, 282 с.
- Денисюк, ЖЗ 2001, ‘Уваги про мілітарну культуру давньої України’, Військово-історичний альманах, Ч. 1 (2), с. 4–12.
- Лук'янченко, М & Проць, Р 2019, ‘Взаємозв'язок “військово-патріотичного виховання” із мілітарною культурою українського народу’, Молодь і ринок, № 2, с. 36-40.
- Cмолянюк, ВФ 2015, ‘Мілітарна культура українського суспільства: історія і сучасність’, Історико-політичні студії, № 2, с. 88-97.
- Штоквиш, О 1997, ‘Мілітарна складова етнічної культури’, Життя етносу: соціокультурні нариси : навчальний посібник, Київ: Либідь, с. 153 – 168.
- Baudrillard, J 1994, Simulacra and Simulation, translated by Sheila Faria Glaser, University of Michigan Press
- Baudrillard, J 2003, ‘The Spirit of Terrorism’, in The Spirit of Terrorism and Other Essays Verso.