автор: В. М. Вашкевич
Актуальність теми дослідження. Міфологія залишається невичерпним джерелом для філософського аналізу, оскільки поєднує у собі архетипові структури мислення, які формують колективну та індивідуальну свідомість, з сучасними викликами культури й ідеології. В епоху глобалізації та цифрових технологій міфи не лише адаптуються до нових умов, але й стають важливими інструментами для відтворення соціальних норм і символічних значень. Аналіз філософських аспектів міфології дозволяє розкрити їхню універсальність і водночас виявити сучасні трансформації, що відображають глибокі культурні й соціальні зміни. У цьому контексті міфологія не лише пояснює, але й активно формує уявлення про культурну ідентичність, моральні цінності та світоглядні парадигми. Особливого значення дослідження набуває у світлі сучасних філософських дискусій про інтеграцію раціонального й ірраціонального у пізнанні, де міф постає як метафізичний інструмент структурування реальності. Міфи, з їхньою глибинною символікою та багаторівневою структурою, надають людині універсальні моделі для осмислення буття, які залишаються актуальними у контексті сучасних ідеологічних, етичних і екологічних викликів.
Постановка проблеми. У сучасному філософському дискурсі міфологія постає складним і багатовимірним феноменом, який поєднує архетипові уявлення, метафори й символічні структури, що впливають на формування світоглядних моделей, культурної ідентичності та суспільної свідомості. Проблема полягає в розумінні взаємодії між міфологічними ідеями та раціональними основами філософії, а також у дослідженні того, як міфологічні архетипи, сакральні виміри й структура міфів продовжують впливати на сучасну культуру, політику й масову свідомість. У епоху глобалізації та цифрових технологій міфи трансформуються, набуваючи нових форм і значень, що вимагає переосмислення їхньої ролі у сучасних ідеологічних, етичних і світоглядних процесах.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Міфологія як предмет філософського дослідження привертає значну увагу сучасних науковців, які підходять до цього феномену з різних дисциплінарних перспектив. Класичні роботи К. Г. Юнга та Мірчі Еліаде заклали основи для вивчення архетипів і сакрального виміру міфу, які досі є ключовими в аналізі його впливу на культуру і колективне несвідоме. Юнг підкреслював універсальність архетипів, які структурно об’єднують досвід людства, тоді як Еліаде акцентував увагу на ролі міфу у створенні сакрального часу і простору, що визначають культурну ідентичність. Сучасні дослідження зосереджуються на аналізі трансформації міфів у контексті глобалізації та цифрової епохи. Зокрема, науковці досліджують, як міфологічні мотиви адаптуються в масовій культурі, політичних ідеологіях і медіа. Роботи таких дослідників, як К. Армстронг і К. Леві-Стросс, висвітлюють структуральну природу міфів та їхню здатність відображати основні бінарні опозиції людської свідомості. У філософському контексті дослідження акцентуються на взаємозв’язку між міфом і раціональним пізнанням, де міф виступає не лише як культурний артефакт, але і як основа для осмислення буття (Гегель).
Постановка завдання. Основним завданням дослідження є комплексний аналіз філософського виміру міфології, зокрема її архетипів, структури та сакральних вимірів, з метою виявлення її ролі у формуванні світоглядних моделей, культури та сучасної філософської думки.
Виклад основного матеріалу. Стаття присвячена дослідженню філософського виміру міфології як фундаментального явища, що відіграє ключову роль у формуванні світоглядних структур, культурної ідентичності та упорядкуванні реальності. Особливий акцент зроблено на архетиповій природі міфу, його сакральному вимірі та значущості у сучасному філософському дискурсі. Автор аналізує міф як спосіб інтеграції раціонального та ірраціонального у процесі пізнання буття, розкриваючи його функцію як універсального механізму структурування людського досвіду. Використання структуралістського підходу, а також юнгіанської концепції колективного несвідомого, дозволяє висвітлити природу міфу як джерела універсальних смислів, що формують етичні, онтологічні та культурні моделі. Стаття також розглядає трансформацію міфологічних мотивів у контексті глобалізації, масової культури та політичних ідеологій. У висновках підкреслюється невичерпний потенціал міфології як джерела філософського осмислення, що залишається актуальним для сучасного світу.
Висновки. Міфологія залишається актуальним і багатовимірним феноменом, який глибоко впливає на сучасну культуру, філософію та суспільну свідомість, забезпечуючи інтеграцію раціонального й ірраціонального у пізнанні світу. Вона слугує універсальним інструментом структурування реальності, пропонуючи архетипові моделі мислення та культурні наративи, що відображають як індивідуальний, так і колективний досвід. Міфічні архетипи та структура, побудована на бінарних опозиціях, формують основи світоглядних моделей і продовжують зберігати свою символічну значущість у масовій культурі, політиці й ідеології. У філософському контексті міфологія виступає не лише як історичний феномен, але й як живий механізм, здатний сприяти глибокому осмисленню буття, моральних і екзистенційних викликів сучасного світу.
Ключові слова: міфологія, архетип, сакральне, структуралізм, колективне несвідоме, культурна ідентичність, філософський дискурс, глобалізація, масова культура
Список використаних джерел:
- Armstrong, K 2010, The case for God, 1st Anchor Books ed. New York: Anchor Books.
- Бурковський, M 2013, ‘Філософські дослідження міфології Ф. фон Шеллінга’, Епістемологічні дослідження в філософії, соціальних і політичних науках, № 2 (23), pp. 41–45. Available from : <https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/481>.
- Dege, CL 2023, ‘On the political and normative implications of myth as philosophical discourse’, Critical Review of International Social and Political Philosophy, pp. 1–8. Available from : <https://doi.org/10.1080/13698230.2023.2248810>.
- Eliade, M 1963, Myth and reality, New York: Harper & Row.
- Hoekstra, K 2023, ‘Philosophical discourse and myth’, Critical Review of International Social and Political Philosophy, pp. 1–6. Available from : <https://doi.org/10.1080/13698230.2023.2248812>.
- Jung, CG 1969, The archetypes and the collective unconscious, Princeton, NJ: Princeton University Press.
- Keum, T 2020, Plato and the mythic tradition in political thought. Cambridge, MA: Harvard University Press.
- Lévi-Strauss, C 1963, Structural anthropology, New York: Basic Books.
- Makieshyna, Y 2018, ‘Mythologemes and Myth-Images of Motherhood in the Discourses and Narratives of Modern Philosophy and Culture’, Humanities Bulletin of Zaporizhzhia State Engineering Academy. Available from : <https://doi.org/10.30839/2072-7941.2018.143886>.
- Rui, Zhu 2005, ‘Myth and Philosophy: From a Problem in Phaedo’, Journal of the American Academy of Religion, 73(2), pp. 453–473. Available from : <https://doi.org/10.1093/jaarel/lfi043>.
- Schilbrack, K (ed.) 2002, Thinking Through Myths: Philosophical Perspectives, 1st ed. London: Routledge. Available from : <https://doi.org/10.4324/9780203398449>.
- Segal, RA 2015, Myth: A concise introduction, Oxford: Oxford University Press.
- Vladimirovich, KK 2022, ‘Mythological Thinking and Philosophy’, International Journal of Criminology and Sociology, 9, pp. 2554–2558. Available from : <https://doi.org/10.6000/1929-4409.2020.09.313>.