автор: Вашкевич В. М.
Актуальність теми дослідження. У дослідженні розглядається фундаментальна роль античної міфології як наріжного каменю культурної спадщини та інтелектуальної традиції. Стародавні міфи сформували філософські, етичні та суспільні основи цивілізацій і продовжують резонувати в сучасних філософських і культурних дискурсах. Дослідження підкреслює міждисциплінарний інтерес до міфології в етнології, філософії, культурології та соціальній психології, наголошуючи на важливості міфу в розшифровці колективної людської свідомості та екзистенціальних запитах. Його актуальність виходить за межі історичної оповіді, надаючи суттєве розуміння людського стану, що виходить за межі часових меж.
Постановка проблеми. Стаття ґрунтується на філософському дослідженні стародавньої міфології, зосереджуючись на тому, як міфи функціонували як глибокі культурні наративи, які не лише конструювали суспільні ідентичності, але й артикулювали універсальний людський досвід, етику та космологічні рамки. Автор прагне продемонструвати, що ці міфологічні основи все ще мають значну актуальність у сучасній думці, слугуючи основоположною структурою для сучасних етичних, філософських і культурних дебатів. Це включає дослідження того, як міфи діють як символічні та метафізичні системи, які продовжують інформувати сучасний інтелектуальний дискурс.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження об’єднує різноманітні наукові точки зору, вивчаючи внесок ключових діячів, таких як Ж.-П. Вернана, К. Кереньї та Е. Кассірера, які розглядають міф як структурну, космологічну та філософську сутність. Ці дослідження підкреслюють функцію міфу як символічного середовища для артикуляції суспільних норм і метафізичних реалій. Робота Кассірера, наприклад, наголошує на міфі як способі розуміння, що діє незалежно від наукового раціоналізму, забезпечуючи культурну та інтелектуальну основу метафізичної думки. Аналіз Леві-Стросса розкриває міф як символічну систему, яка артикулює глибоко вкорінені культурні напруження та протиріччя, тоді як підходи М. Еліаде та Г.-Г. Гадамера розкривають сакральний та екзистенціальний виміри міфу.
Постановка завдання. Метою цього дослідження є залучення до глибокого філософського аналізу стародавньої міфології, вивчення її впливу на побудову як історичної, так і сучасної культурної ідентичності, суспільних структур і філософської думки. Він прагне прояснити, як міфи функціонують як складне вираження людської свідомості, пропонуючи розуміння етичних, метафізичних та екзистенціальних питань. Таким чином, дослідження підкреслює роль міфів як стійких культурних та інтелектуальних механізмів, які вирішують фундаментальні людські проблеми впродовж часу.
Виклад основного матеріалу. Дослідження використовує герменевтичний підхід, аналізуючи первинні тексти, такі як “Іліада”, “Одіссея” та “Теогонія” Гесіода. Замість того, щоб зосереджуватися виключно на наративному змісті цих текстів, дослідження заглиблюється в їхні символічні значення та філософські наслідки. Встановлюючи ці міфи в їхній ширший культурний та історичний контекст, дослідження досліджує, як вони передавали етичні цінності, пояснювали природні явища та забезпечували космологічну структуру для стародавніх суспільств. Вторинна література з галузей філософії, антропології та літературознавства доповнює первинний аналіз, пропонуючи теоретичні основи, які покращують розуміння глибших філософських вимірів міфології.
Висновки. У статті робиться висновок, що міфи служать не просто історичними чи культурними історіями; вони є глибокими філософськими інструментами, які продовжують формувати людське розуміння існування, моралі та космосу. Міфи забезпечують наративну структуру, за допомогою якої суспільства артикулюють етичні та екзистенційні проблеми, і їхній вплив поширюється на сучасні культурні, інтелектуальні та філософські дискусії. Незмінна актуальність міфу полягає в його здатності з’єднувати давні традиції з сучасними екзистенціальними запитами, функціонуючи як символічний і філософський міст між минулим і сьогоденням. Аналіз далі припускає, що міф діє як універсальний інтелектуальний ресурс, який стосується фундаментальних питань про людське життя, суспільний порядок і метафізичні основи існування. Ця актуальність зберігається в сучасних етичних і філософських дебатах, демонструючи, що символічна сила стародавньої міфології продовжує формувати сучасне мислення та культурну ідентичність.
Ключові слова: міф, антична міфологія, філософія, світова культура, культурна ідентичність
References:
- Armstrong, K 2010, ‘The case for God’, 1st Anchor Books ed., New York: Anchor Books.
- Buxton, R 2017, ‘Myths and tragedies in their ancient Greek contexts’, Oxford: Oxford University Press.
- Calasso, R 2014, ‘The unnamable present’, New York: Farrar, Straus and Giroux.
- Campbell, J 1949, ‘The hero with a thousand faces’, Princeton: Princeton University Press.
- Cassirer, E 1946, ‘Language and myth’, New York: Dover Publications.
- Cassirer, E 1955, ‘The philosophy of symbolic forms: Volume 2: Mythical thought’, New Haven: Yale University Press.
- Csapo, E 2020, ‘Theories of mythology’, Blackwell Publishing.
- Eliade, M 1957, ‘The sacred and the profane: The nature of religion’, New York: Harcourt.
- Eliade, M 1963, ‘Myth and reality’, New York: Harper & Row.
- Evans, RE 2018, ‘The mythological perspective of modern media: Cross-cultural consciousness and modern myths’, Senior Honors Projects, 2010-2019, 620. Available at: https://commons.lib.jmu.edu/honors201019/620 [Accessed 7 Oct. 2024].
- Gardner, SS 2000, ‘Always the same old story: How urban legends develop and spread in modern America’, Available at: https://core.ac.uk/download/228733121.pdf [Accessed 7 Oct. 2024].
- Gadamer, H-G 1975, ‘Truth and method’, New York: Crossroad.
- Hans Jörg Sandkühler & Detlev Pätzold (Hrsg.) 2003, ‘Kultur und symbol: Ein handbuch zur philosophie ernst cassirers’, Stuttgart: Metzler.
- Heidegger, M 1971, ‘Poetry, language, thought’, New York: Harper & Row.
- Hesiod 2004, ‘Theogony works, and days’, M. et al. (eds.), Oxford: Oxford University Press.
- Jung, CG 1969, ‘The archetypes and the collective unconscious’, Princeton: Princeton University Press.
- Kerényi, K 1951, ‘The gods of the Greeks’, London: Thames and Hudson.
- Lakoff, G & Johnson, M 1980, ‘Metaphors we live by’, Chicago: University of Chicago Press.
- Leeming, D 2018, ‘The Oxford companion to world mythology’, Oxford: Oxford University Press.
- Lévi-Strauss, C 1963, ‘Structural anthropology’, New York: Basic Books.
- Plato 2007, ‘The Republic’, London: Penguin Classics.
- Ricoeur, P 1969, ‘The symbolism of evil’, Boston: Beacon Press.
- Segal, RA 2015, ‘Myth: A concise introduction’, Oxford: Oxford University Press.
- Vernant, J-P 1980, ‘Myth and thought among the Greeks’, New York: Zone Books.
- Żywczok, A 2016, ‘Projekcje natury i kultury w mitycznym pojmowaniu świata: W kierunku edukacji inspirowanej wybranymi aspektami filozofii kultury i naturalizmu’, Chowanna, vol. 2, pp. 29-45.