автор: Барабаш Р. Я.
Актуальність теми дослідження. У статті обґрунтовується, що ксенофобія та расизм мають свій виток у філософії нігілізму. Остання характеризується домінуванням монологічної суб’єкто-центричної парадигми мислення, де Інший постає завжди як Чужий. Відповідно деструктивна енергія нігілізму спрямована на анігіляцію Чужого. Ці та подібні ним негативні явища, які відбуваються у сучасному суспільстві, завжди знаходять соціальний ґрунт для свого розвитку. Тенденції злочинності на підставі дискримінації стрімко зростають, тому ксенофобія та расизм постають однією із найважливіших та найгостріших проблем не лише на прикладному політичному, але й на теоретично-філософському рівні.
Постановка проблеми. Сьогодні проблема ксенофобіï та расизмy є не лише соціально-політичною, але й світоглядною проблемою відносин Я-Інший. Із кожним роком все більше зростає кількість проживання іноземців у різних країнах. Причини цих явищ полягають y збільшенні економічних та соціальних проблем y суспільстві, неефективній політиці стосовно профілактики подібного роду явищ y молодіжному середовищі, яке схильне до нігілістичних тенденцій.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Феномен нігілізму, який зачіпає різноманітні сфери життя людини, розглядається у роботах А. Пігалєва, Т. Лютого, А. Михайлова, Е. Северіно, В. Савчука, М. Сірука, П. Смирнова. Дослідженням проблеми розповсюдження расизму та ксенофобії займались такі вчені, як О. М. Бандурка, М. В. Кроз, А. А. Габіані, Н. А. Ратинова, Я. І. Гілінський, О. М. Джужа, П. Слотердайк, А. П. Закалюк, Д. О. Кобзін та інші.
Постановка завдання. Метою даної статті є комплексний теоретичний аналіз питання ксенофобії та расизму у світлі філософії нігілізму, дослідження проблематики у контексті пошуку ефективних та реальних шляхів попередження та запобігання даного явища.
Виклад основного матеріалу. У центрі нігілізму - проблема взаємовідносин Я-Інший, монологічність автономного, замкненого в собі, нарцистичного Я-суб’єкта, який об’єктивізує світ та інших людей навколо себе, не сприймає відмінність, “інакшість” у будь-яких її проявах. Нігілістична установка налаштована на сприйняття Іншого як ворожого Чужого, знищення всього, що несхоже на Я.
Висновки. Викладені у статті положення щодо культурно-психологічних причин расизму та ксенофобії лише частково окреслюють широкий і глибинний пласт девіантогенних соціальних проблем. Подальші напрями досліджень вбачаються у розширенні розуміння про криміногенно детермінаційну роль різних форм суспільної свідомості, їх станів і конфігурацій, співвідношення з культурними, політико-правовими змінами, змінами в дискурсі тощо.
Ключові слова. Ксенофобія, расизм, Інший, Чужий, нігілізм, монологічність, діалогічність.
Список використаних джерел:
1. Бродель, Ф 2006. ‘Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV-XVІІІ’, в 3 т., Т.1. “Структуры повседневности: возможное и невозможное”, 2-е изд., Москва: Весь Мир, 592 с.
2. Бэрон, Р & Ричардсон, Д 2001. Агрессия, Питер, 352 с.
3. Бердяєв, Н 1989. Философия свободы. Смысл Творчества, Москва: Правда, 690 с.
4. Вальдентфельс, Б 1995. ‘Своя культура и чужая культура. Парадокс науки о “Чужом”’, пер. с нем. О. Кубановой, Логос: филос.-лит. Журнал, № 6, 109 с.
5. Історія філософії. Словник 2012. Київ: Знання України, 2-ге вид., перероб., за заг. ред. д. ф. н., проф. В. І. Ярошовця, 1087 с.
6. Кроз, МВ & Ратинова, НА 2005. ‘Социально-психологические и правовые аспекты ксенофобии’, Асаdеmіа, 52 с.
7. Лютий, ТВ 2002. Нігілізм: анатомія Ніщо, Київ: Парапан, 296 с.
8. Лютий, ТВ 2021. “Двійник”. Про природу дублювання і множинності, Віхола, 272 с.
9. Левинас, Э 2000. Избранное: Тотальность и бесконечное, пер. Вдовина, ИС & Дубин, БВ, Москва; СПб.: Культурная инициатива: Университетская книга, 344 с.
10. Мартин Бубер 2012. Я і ти. Шлях людини за хасидським вченням, пер. з нім., Київ: Дух і літера, 272 с.
11. Новиков, АИ 1972. Нигилизм и нигилисты. Опыт критической характеристики, Ленинград: Лениздат, 296 с.
12. Рорти, Р 1998. Обретая нашу страну: политика левых в Америке XX века, пер. с англ. Хестанова, ИВ & Хестанов, РЗ, Москва: Дом интеллектуальной книги, 354 с.
13. Слотердайк, П 2002. Критика цинічного розуму, переклад з німецької Андрія Богачова, Київ: Тандем, 544с.
14. Філософський енциклопедичний словник 2002. Київ: Абрис, 742 с.
15. Хайдеггер, М 1993. ‘Европейский нигилизм’, в кн. Хайдеггер М. Время и бытие, Москва: Республика, с. 63-176.
16. Хабермас, Ю 2000. Моральное сознание и коммуникативное действие, пер. с нем. под ред. Д. В. Скляднева, послесл. Б. В. Маркова, Москва: Наука, 380 с.
