автор: Чепєгін І. В.
Актуальність теми дослідження визначається нагальною потребою здійснення комплексного філософсько-антропологічного аналізу ролі кордонів у житті людини, соціумів та держав. Особливо актуальною ця тема є для українського суспільства, яке пройшло надзвичайно тяжкий шлях боротьби за власну свободу і незалежність, має колоніальне минуле та трагічний досвід перебування за залізною завісою. Негативна онтологія пострадянського минулого криє в собі острахи втрати національної ідентичності в світі, який стрімкими темпами глобалізується.
Постановка проблеми. У добу глобалізації відбувається розмивання культурних і соціальних кордонів, але сучасні етнічні конфлікти та політична закритість деяких країн гальмують процес формування єдиного глобального соціуму. Ретроспективний аналіз антропологічних наслідків від ізоляції та розділення світу залізною завісою висвітлить причини як локальних так і глобальних конфліктів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій теми. Осмислення антропологічних наслідків залізної завіси потребує звернення до праць В. Андрущенка, Є. Бистрицького, М. Бойченка, М. Голька, Р. Зимовця, П. Нора, Н. Масловськи, А. Шептицького, а також Г. Корж, С. Корнієнко, Н. Радіонової та ін.
Постановка завдання. Метою є філософсько-антропологічна концептуалізація наслідків перебування за залізною завісою з урахуванням пережитого Україною досвіду політичної, суспільної та культурної ізоляції і асиміляції.
Виклад основного матеріалу. Становлення сучасної демократичної нації в Україні відбувається в опціях історичної пам’яті, яка наскрізь пронизана негативними споминами про тоталітарне минуле. Досвід трагічної антропології, набутий протягом історичного минулого, водночас гальмує і прискорює повернення нашої країни в загальнолюдський цивілізаційний простір. Політика ізоляції суттєво обмежила свободу і право людини на вільне самоствердження. Україна, яка тривалий час перебувала під колоніальним режимом радянського союзу, має трагічний досвід ізоляції. Це призвело до призупинення власного етно-національного та культурного розвитку. Систематично і послідовно здійснювалася ідеологічна асиміляція через освітній процес та пропаганду нав’язувала марксизм-ленінізм, що формувало однорідність мислення та громадську думку відповідно до вимог режиму. Це обмежувало критичне мислення та різноманітність думок, що негативно впливало на культурний і інтелектуальний розвиток суспільства. Свобода думки і творчість зазнали значних обмежень, що ускладнювало культурний прогрес і соціальні зміни.
Висновки. Політика ізоляції, яка систематично здійснюється на всіх рівнях суспільного буття має важкі культурні, соціальні та антропологічні наслідки для суспільств, які тривалий час перебувають за залізною завісою. Ці наслідки даються в знаки не тільки на поколінні яке перебувало в ізоляції, не тільки гальмують розвиток країни, усуваючи її з світових інформаційних та комунікативних потоків, ізолюючи від загальносвітового економічного, політичного та соціокультурного життя, але й проступають крізь пласти колективної пам’яті в майбутніх поколіннях..
Ключові слова: людина, держава, політика ізоляції, залізна завіса, адаптація, культурні і політичні кордони
Список використаних джерел:
- Андрущенко, В 2023, У пошуках свободи. Історіософія української культури від найдавніших часів до наших днів, Київ: Видавництво Людмила, 736 с.
- Баланьє, Ж 2002, Політична антропологія, пер з фр О. Фоми, Київ «Альтерпрес», 252 с.
- Байме К, 2024, Політичні теорії сучасності. Пер з нім. М. Култаєвої та М. Бойченка. – Київ: Стилос, 396 с.
- Бистрицький, Є, Пролеєв, С, Білий, О, Лозниця, С, Зимовець, Р & Кобець, Р 2018, Національна ідентичність і громадянське суспільство, 2-ге вид., доповн., Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 464 с.
- Бойченко, М 2022, ‘Пошуки глобальної справедливості у полікультурному суспільстві (філософська концептуалізація)’, Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (67), c. 15–23.
- Голька, М 2022, Суспільна пам’ять та її імпланти, пер. з польськ. ВФ Саган, наук. ред. укр. видання АМ Киридон, СС Троян, Київ: Ніка-Центр, 216 с.
- Колективна пам’ять, примирення і міжнародні відносини 2023, наук. ред. Н. Масловскі, А. Шептицький, наук. ред. укр. видання АМ Киридон, СС Троян, пер. з польськ. ВФ Саган, Київ: Ніка-Центр, 200 с.
- Нариси новітньої історії України, 1991–2021; зб. ст. 2021, ред. М Мінаков, Г Касьянов & М Роджанскі, Київ: Laurus, 344 с.
- Нора, П 2014, Теперішнє, нація, пам’ять, пер. із фр. А Репи, Київ: ТОВ Видавництво КЛІО, 272 с.
- Радіонова Н, 2023, ‘Комунікативні практики ХІХ століття, або дещо про їхню користь і шкідливість для постіндустріальної доби’, Освітній дискурс, 44 (4–6), с. 22 – 29.
- Радіонова Н, Швидун Л, 2023, ‘Освітня мобільність як комунікація: глокальний український досвід у темпоральних рамках модерну’. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії, (49), с. 111–117
- Штомпка, П 2022. Соціальний капітал. Теорія міжособистісного простору, пер. з пол. М. Яковина, Київ: Дух і літера, 400 с.