автор: В. П. Заблоцький
Актуальність теми дослідження. Міф репрезентує одну з найбільш очевидних і ефективних форм духовного впливу. Міфологія є надзвичайно складною формою когнітивного та емоціонального досвіду, не тільки частиною стародавньої спадщини, а критично важливою зброєю у сучасному світі.
Постановка проблеми. Дискурсивна стратегія репрезентує шлях сучасної інтерпретації міфологічного світогляду як когнітивного «пакування» сенсів та відповідного експресивного розгортання ключових соціальних цінностей.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні дослідження міфологічного Всесвіту мають глибоке коріння – від Стародавнього світу і досьогодні. Сучасна думка виражає важливий висновок щодо того, що міф є невмирущою («вічнозеленою») формою світогляду, джерелом мистецтв, творчої думки тощо. Помітний внесок у дослідження міфу зробили Р. Барт, Ж. Бодрійяр, М. Еліаде, О. Лосєв, В. Топоров, М. Попович, В. Скуратівський, С. Кримський та ін.
Постановка завдання. Дискурсивна міфологія є певною програмою послідовної реконструкції міфологічного дизайну – де міфологія є великою сукупністю (депозитарієм) соціального досвіду. Розгортання цього досвіду здійснює себе через посередництво ключових функцій. Таким чином, основний шлях для адекватного розуміння природи міфології та її місії це (відносно) вичерпна) характеристика функцій міфу.
Виклад основного матеріалу. Пропонована стаття присвячена дискурсивному аналізу природи і сутності міфу, який розуміється як інваріантна форма організації свідомості, як існує з прадавніх часів і до сьогодні. Її існування пов’язано із потребою вичерпного пояснення усього суттєвого, від чого залежить збереження й існування спільноти. Така “добудова” до повноти здійснюється в тому числі за допомогою уяви, нелінійного мислення, формою якої є міф. Свою сутність міф реалізує через низку взаємопов’язаних функцій, кожна з яких сама містить низку відповідних “дочірніх” функцій. Найважливішими з них є соціотворчі (соціальні), когнітивні (світоглядні), та експресивні.
Висновки. Міф є втіленням глибинних вимірів людської натури. Кожна стадія історії має відповідну ключову версію міфології. Вона є необхідним елементом (та каталізатором) усіх інших спеціалізованих форм суспільної та індивідуальної свідомості.
Ключові слова: міф, міфологія, дискурсивна міфологія, світогляд, функції.
Список використаних джерел:
- Нечуй-Левицький, І 2023, Світогляд українського народу: ескіз української міфології, Київ : Velorum publishing, 160 с.
- Войтович, В 2002, Українська міфологія, Київ : Либідь, 664 с.
- Балушок, В 1993, Світ середньовіччя в обрядовості українських цехових ремісників, Київ : Наукова думка, 119 с.
- Попович, М 2003, ‘Поняття “дискурс” у метафоричному та логіко-лінгвістичному розумінні’, Філософська думка, №1, c.27–36.