автор: Кубальський О. Н.
Актуальність теми дослідження. Оскільки інформаційне суспільства здійснює істотний сукупний приріст знань, то оперування ними в повному обсязі виявляється завданням недосяжним. За цих обставин актуалізується потреба вибіркового засвоєння знань на підставі певних критеріальних, тематичних та аргументаційних пріоритетів.
Постановка проблеми. Епоха інформаційного суспільства супроводжується не підвищенням, а зниженням загального рівня інформаційної компетентності у форматі неефективного оперування знаннями. Це є наслідком як розгубленості перед безпрецедентним зростанням обсягів інформації, так і ерозії культури наукового мислення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Упродовж попереднього десятиліття до різних аспектів епістемологічної компетентності була прикута думка таких дослідників, як П. Бурдьє, М. Нусбаум, К. О’Коннор, Дж. Везерол, Дж. Хохшильд, К. Ейнштейн, А. Рутерфорд. Серед вітчизняних науковців найбільш комплексно окреслену тематику в своїх працях висвітлює В. Левкулич.
Постановка завдання. Метою статті є окреслення як значущості епістемологічної компетентності для науки епохи соціальної турбулентності, так і засобів її поступального культивування. Завдання полягають в осмисленні причинно-наслідкових зв’язків, що лежать в основі окресленої мети.
Виклад основного матеріалу. Розглянуто основні тематичні, концептуальні та аргументаційні підходи до проблематики епістемологічної компетентності в епоху інформаційного суспільства і глобальної турбулентності.
Висновки. Підвищення рівня епістемологічної компетентності набуває ознак стратегічного завдання для потреб ефективного функціонування науки сучасного формату. Досягнення такої мети можливе насамперед унаслідок культивування критичного мислення і аналітичних навичок, вміння здійснювати демаркацію епістемологічного масиву на підставі принципів об’єктивності, неупередженості, коректності та відповідності буттєвим реаліям.
Ключові слова: інформаційна епоха, епістемологічна компетентність, епоха глобальної турбулентності, культура наукового мислення, епістемологічні пріоритети, вибіркове засвоєння знань.
Список використаних джерел:
- Горбунова, Л 2011, ‘Складнісне мислення як відповідь на виклик епохи’. Філософія і методологія розвитку вищої освіти України в контексті євроінтеграційних процесів, авт. кол.: В.Андрущенко (керівник), М. Бойченко, Л. Горбунова, В. Лутай, та ін., Київ: Педагогічна думка, с. 35–49.
- Гумплович Л 1996, ‘Основания социологии’. Западноевропейсеая социология ХХ – начала ХХ веков: Тексты, Москва: Издание Международного Университета бизнеса и управления, с. 88–105.
- Левкулич, В 2021, ‘Вища освіта сучасності крізь призму концептуальних пріоритетів’. International Scientific Journal of Universities and Leadership, № 12, с.100–116. Доступно: <https://doi.org/10.31874/2520-6702-2021-12-2-100-116>. [23 Червень 2022].
- Мельниченко, АА 2006, ‘Метаморфози сучасного виховання в суспільстві, що трансформується: філософський вимір’. Мультиверсум. Філософський альманах, Київ: Центр духовної культури, №55, с.233–243.
- Ясперс, К 1994, Смысл и назначение истории, пер. с нем.. Москва: Политиздат, 527с.
- Bourdieu, P 1990, Homo Academicus. Stanford University Press, 344р.
- Fake news in the U.S. - statistics & facts 2022. Aviable from: <https://www.statista.com/topics/3251/fake-news>. [22 June 2022].
- Hochschild, JL & Einstein, KL 2016, Do Facts Matter?: Information and Misinformation in American Politics. University of Oklahoma Press, 248р.
- Nussbaum, M 2010, Not for Profit: Why Democracy Needs the Humanities. Princeton, NJ: Princeton University Press, 178 р.
- O’Connor, C & Weatherall, JO 2020, The Misinformation Age: How False Beliefs Spread. Yale University Press, 280р.
- Rose, J 2001, The Intellectual Life of the British Working Classes. New Haven: Yale University Press, 544р.
- Rutherford, A 2018, Elements of Critical Thinking: A Fundamental Guide to Effective Decision Making, Deep Analysis, Intelligent Reasoning, and Independent Thinking. Independently published, 154р.
- Zimdars, M & Mcleod, K 2020, Fake News: Understanding Media and Misinformation in the Digital Age. The MIT Press, 416р.