Оберіть свою мову

автори: Соляник С. Ф., Невмержицька О. М.


 Анотація.

Актуальність теми дослідження. Феномен війни є однією з найглибших та найтрагічніших тем у філософському осмисленні людського буття. Сучасні збройні конфлікти охоплюють не лише воєнні фронти, але й культурний простір, ставлячи під загрозу ідентичність та колективну пам’ять. Це зумовлює актуальність дослідження того, як війна впливає на систему культурних цінностей суспільства.

Постановка проблеми. Стаття присвячена аналізу того, яким чином війна стає каталізатором глибинних зрушень у культурних цінностях та переосмислення базових понять у суспільстві в умовах збройного протистояння. Необхідність такого дослідження зумовлена як історичною традицією філософського осмислення війни, так і новітнім досвідом війни в Україні, що висвітлює цю проблему в особливо гострому вигляді.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дана робота спирається на доробок класичних та сучасних мислителів. Ще від античності (Геракліт, Арістотель) до епохи Просвітництва (Т. Гоббс, І. Кант, Г. Гегель) закладено різні концепції природи війни. У ХХ столітті екзистенціалісти (А. Камю, Ж.-П. Сартр) розглядають війну як граничний досвід свободи та морального вибору. Сучасні дослідники, зокрема Ювал Ной Харарі, Ганна Арендт, Алейда та Ян Ассман, також вивчають вплив війни на культуру і мораль, наголошуючи, що війна глибоко трансформує норми та колективну ідентичність. Водночас недостатньо висвітленими залишаються питання трансформації саме українського культурного простору під час теперішньої війни, що й обумовлює потребу цього дослідження.

Постановка завдання. Метою статті є дослідити, яким чином війна впливає на культурну ідентичність суспільства, трансформує уявлення про гуманізм, героїзм, патріотизм, солідарність та змінює базові філософські категорії. Особливу увагу приділено сучасній війні в Україні як прикладу таких трансформацій.

Виклад основного матеріалу. Показано діалектичність трактувань війни від античності до модерну (між руйнуванням і історичною динамікою), екзистенційний вимір граничного вибору та відповідальності, медіатизацію війни як глобального наративу. На українському матеріалі простежено консолідацію ідентичності, актуалізацію культурної пам’яті (символи на кшталт “Азовсталі”), зрощення мистецтва і волонтерства в “культурний фронт”, прискорену дерусифікацію/декомунізацію, зсув молодіжних цінностей до дії й відповідальності. Артикульовано парадокси воєнної етики (jus ad bellum/jus in bello) та окреслено практичний вимір “воєнного гуманізму” як поєднання збройного захисту з утриманням моральних норм.

Висновки. Війна виступає “екзистенційним каталізатором” культурних трансформацій: вона оголює й переупорядковує цінності, водночас відкриваючи простір для етики солідарності, нових форм пам’яті та культурної суб’єктності. Для України це означає не лише травму й втрати, але й націєтворчу консолідацію, посилення культурного суверенітету та вироблення практик, здатних слугувати моральними орієнтирами після перемоги.

Ключові слова: філософія війни; культурні цінності; ідентичність; культурна пам’ять; символи; воєнний гуманізм; солідарність; волонтерство.


Список використаних джерел:

  1. Arendt, H 1968, Men in Dark Times, New York : Harcourt, 272 p.
  2. Assmann, A 2011, Cultural Memory and Western Civilization: Functions, Media, Archives, Cambridge : Cambridge University Press, 384 p.
  3. Harari, YN 2015, Sapiens: A Brief History of Humankind, Harper, 498 p.
  4. Said, E 1993, Culture and Imperialism,New York : Vintage Books, 380 p.
  5. Ассман, Я 2021, Культурна пам’ять: письмо, пам’ять і політична ідентичність у ранніх високих культурах світу, Львів : Видавництво УКУ, 456 с.
  6. Бодрійяр, Ж 2004, Символічний обмін і смерть, пер. з фр. О. Коваль, Київ : Основи, 303 с.
  7. Бауман, З 2006, Модерність і Голокост, Київ : Центр європейських гуманітарних досліджень, 320 с.
  8. Грицак, Я 1996, Нарис України. Формування модерної української нації ХІХ–ХХ століття, Київ : Генеза, 360 с.
  9. Гундорова, ТІ 2023, Культурна травма: тоталітаризм і посттоталітарне українське літературне поле, 2-ге вид., доп., Київ : Книги-ХХІ; Чернівці : Meridian Czernowitz, 304 с.
  10. Дембіцький, СІ & Злобіна, ІГ 2023, Українське суспільство в умовах війни: соціологічний та психологічний аспекти. Монографія, Київ : Наукова думка, 312 с.
  11. Джадт, Т 2010, Після війни: Історія Європи від 1945 року, Київ : Темпора, 832 с.
  12. Забужко, О 2021, Планета Полин: статті та есе, 2015–2021, Київ : Комора, 464 с.
  13. Зайцева, Т 2023, ‘Громадянське суспільство в умовах війни: соціокультурний зсув’, Гуманітарний вісник, № 4, c. 58–65.
  14. Ілляшенко, Т 2022, ‘Цінності українців в умовах війни: соціологічний зріз 2022 року’, Соціологія: теорія, методи, маркетинг, №3, c. 102–113.
  15. Кант, І 2001, До вічного миру. Філософічний нарис, пер. з нім. В. Цимбала, Київ : Юніверс, 96 с. (Kant, I 1795. Zum ewigen Frieden. Ein philosophischer Entwurf.).
  16. Кебуладзе, В 2016, Чарунки долі, Київ : Темпора, 160 с.
  17. Попович, М 1998, Нариси з історії культури України, Київ : АртЕк, 728 с.
  18. Сартр, Ж.-П 2007, Буття і ніщо: Досвід феноменологічної онтології, пер.з фр.Г. Кременець, Київ : Основи, 648 с.

 P1