автор: Кивлюк І. М.
Актуальність теми дослідження. Традиційне розуміння університету як “храму знань”, що уособлює духовно-гуманістичні цінності, академічну автономію та класичну модель освіти, поступово змінюється. Університет переходить до нового типу функціонування — мережевого центру інновацій, де знання не лише передаються, а й активно творяться у взаємодії з цифровими платформами, бізнесом, технологічними кластерами та глобальними науковими спільнотами. Актуальність теми зумовлена тим, що освіта та наука стають ключовими чинниками розвитку суспільства знань, а університет — центральним елементом цієї системи. Проте його класична парадигма, заснована на лекційно-аудиторній моделі, дедалі менше відповідає викликам цифрової епохи. Виникає потреба у філософському переосмисленні місії університету як інтелектуального, соціального та інноваційного вузла мережевого суспільства, що забезпечує сталий розвиток, продукує креативний капітал і формує нові етичні орієнтири.
Постановка проблеми. В умовах інформаційного суспільства знання перестає бути виключно цінністю, що зберігається, і стає ресурсом інноваційного розвитку, який постійно генерується, оновлюється і поширюється в мережевих взаємодіях між університетом, бізнесом, державою та суспільством. Виникає потреба у філософському осмисленні того, як змінюється місія університету — від осередку духовно-інтелектуальної еліти до багатофункціонального інноваційного хабу, що поєднує наукові дослідження, підприємництво та суспільну комунікацію.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливий внесок у розвиток університетської ідеї зробив Генрі Ньюман, який виступав апологетом університету насамперед як навчальної інституції. Осмислити місію університету, його специфіку та призначення у ХХ столітті намагалися такі провідні філософи — зокрема, Хосе Ортеґа-і-Ґассет, Карл Ясперс, Ганс-Ґеорг Ґадамер, Ярослав Пелікан. Вагомий внесок у дослідження проблем розвитку сучасного університету зробили такі українські науковці, як В. Г. Кремень, В. П. Андрущенко, М. І. Бойченко, О. Є. Гомілко, Л. С. Горбунова, В. В. Зінченко, С. А. Калашнікова, В. І. Луговий, Л. М. Панченко, С. В. Пролєєв, З. Ф. Самчук, О. М. Слюсаренко, І. В. Степаненко, Ж. В. Талановa.
Постановка завдання. Здійснити комплексний філософсько-освітній аналіз трансформації соціальної ролі університету — від класичної моделі “храму знань” до сучасної парадигми університету як мережевого центру інновацій.
Виклад основного матеріалу. Здійснено історичний аналіз еволюції університетської моделі — від Болонського університету, який став символом європейської освітньої традиції Середньовіччя, до університету сучасності, що функціонує як інтегрований елемент глобальної інноваційної мережі. Простежено, як університет поступово переходив від ролі хранителя класичних знань і духовних цінностей до статусу активного суб’єкта науково-технологічного розвитку та соціальних перетворень.
Висновок. Трансформація університету від “храму знань” до “мережевого центру інновацій” відображає глибокі зміни в культурній, соціальній та технологічній структурах сучасного суспільства. Якщо класичний університет уособлював традиції академічної автономії, духовності й збереження знань, то сучасний — функціонує як динамічний комунікативний вузол, інтегрований у глобальні мережі науки, бізнесу та цифрових технологій. Сьогодні університет виступає не лише осередком освіти й досліджень, а й каталізатором інновацій, рушієм соціально-економічного розвитку, простором співпраці та міждисциплінарного діалогу. Водночас він має зберігати свою гуманістичну місію — виховання критичного мислення, формування етичної відповідальності та культурної ідентичності.
Ключові слова: університет; храм знань; інновації; мережеве суспільство; цифровізація; освітня еволюція; наука; знання; глобалізація.
Список використаних джерел:
- Жижко, ТА 2013, Філософія академічної освіти. Київ : Видавництво НПУ імені М.П.Драгоманова.
- Поляков, МВ & Савчук, ВС 2004, Класичний університет: еволюція, сучасний стан, перспективи, Київ : Генеза.
- Пролєєв, С 2005, ‘Культурно-історичне покликання університету’, у: Покликання університету: збірник наукових праць [ред. Гомілко, О], Київ : Янко, с. 31–38.
- Baudrillard, J 2000, Available from: <https://dokumen.pub/passwords-9781859844632-1859844634-9781859845974-1859845975.html>. [27 September 2025].
- De Ridder-Symoens, H 1992, A History of the University in Europe. Volume I: Universities in the Middle Ages. Cambridge: Cambridge University Press.
- Jaspers, K 1949, The Origin and Goal of History. Available from : <https://mercaba.org/SANLUIS/Filosofia/autores/Contempor%C3%A1nea/Jaspers/The%20origin%20and%20goal%20of%20History.pdf>. [28 September 2025].
- Rothblatt, S & Wittrock, B 1993, The European and American University since 1800: Historical and Sociological Essays. Cambridge : Cambridge University Press.
- Scott, JC 2006, ‘The Mission of the University: Medieval to Postmodern Transformations’, The Journal of Higher Education. Special Issue : Moving into the Next 75 Years, 77 (1), pp. 1–39.
- Wittrock, B 2001, ‘Social Theory and Global History : The Three Cultural Crystallizations’, Thesis Eleven, 65, pp. 27–50.
