автор: Лагодич М. М.
Актуальність теми дослідження. Ікону слід трактувати не тільки як нерухомий об’єкт декору у церкві, але як живий образ літургійного простору, що об'єднує у собі культурний, художній, символічний та богословський виміри.
Постановка проблеми. Під літургійним простором слід розуміти систему, до якої входять і архітектура, й іконопис, і богослужбова дія, а також декоративне оздоблення. Вони завжди перебувають у постійній взаємодії між собою. Вбачаємо, що суттєвою проблемою все ж залишається основна роль ікони у літургійному просторі та її структуроутворююча функція.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. М. Балицька чітко інформує, що сьогоднішні українські живописці та іконографи дотримуючись важливих основних принципів активно працюють над перетворенням традиційних засобів художнього вираж͏ення в іконографії. Цитуючи думки О. Цугорка можна зрозуміти, що сучасний український іконопис влучно поєднує у собі традиційну канонічність із оригінальними естетичними підходами. Суттєвого значення, в даному випадку, набувають зміни у використанні світлотіньових ефектів, кольорової гами, текстури та пластичності образів.
Постановка завдання. Метою дослідження визначено системоутворюючу роль ікони у літургійному просторі храму, характеристика взаємозв’язку між композицією іконостасу, колористикою, архітектурою церкви та духовним досвідом віруючої особистості.
Виклад основного матеріалу. У процесі дослідження було встановлено, що яскравим прикладом органічного поєднання традиції та сучасного мистецького підходу є дерев’яна церква “Покрова Пресвятої Богородиці” (1997–1999 рр.) у Києві. Шестиярусний іконостас є провідним елементом храмі. Його було створено за зразками козацьких іконостасів доби мазепинського бароко (2001–2003 рр.).
Цокольний ярус має символ райських садів; намісний ярус вирізняється формотворчою новизною та колоритом; святковий та апостольський яруси показують різноманіття авторських манер у межах єдиної стилістики. Водночас, образ “Богородиця слобідська Цариця Козацька” (О. Цугорка, 2004 р.) привертає до себе чільну увагу, адже містить в собі декілька сюжетів Богородиці, а житійні ікони новітніх святих формують наративний простір, де з вічністю поєднується історія людини.
Висновки. У статті було підсумовано, що ікона являє собою не просте сакральне значення, є поєднує у собі художній образ, просторову функцію та богословський ґрунтовний зміст. Завдяки іконі формується духовне бачення віруючого, структурується богослужіння, а зароджується спосіб переживання сакрального. У сфері літургії український іконопис показує поєднання художніх рішень і традиційних канонів, при цьому забезпечуючи гармонійний синтез символіки, мистецтвознавства, художнього бачення та історичних витоків пам’яті.
Ключові слова: антропологія, богослов'я, ікона, літургіка, релігія, служіння, цінності, церква.
Список використаних джерел:
- Баліцька, М 2019, ‘Тенденції та перспективи розвитку української ікони в контексті сучасних релігійних процесів в Україні’, Вісник Львівського університету. Серія “Філософсько-політологічні студії”, вип. 22, с. 23–30.
- Ікона Христова як центральний предмет богословських суперечокd., Hram. Available from : <http://hram.in.ua/biblioteka/istoriia/151-book151/2061-title2476>. [21 October 2025].
- Ковцуняк, С & Заставецький, М 2010, ‘Ідейно-змістові акценти іконопису періоду українського бароко’, Мистецтвознавство, № 54, с. 16–23. Available from : <http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/44065/2010_54_16.pdf>. [8 May 2019].
- Криворучко, Ю 2019, ‘Якій бути архітектурі української церкви після Томосу’, Zbruč, 5 січня. Available from : <https://zbruc.eu/node/85965>. [11 May 2019].
- Ломачинська, І & Малецька, М 2020, ‘Становлення сакрального змісту іконопису у східнохристиянській духовній традиції’, Social Function of Science, Teaching and Learning, с. 430–434. Available from: <https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/34218/1/I_Lomachinska_M_Maletska_SFSTL_2020_SSZISDT.pdf>. [21 October 2025].
- Міляєва, Л & Гелитович, М 2007, ‘Українська ікона XI–XVIII століть’, Духовна спадщина України, Київ.
- Степовик, Д n.d., ‘Духовні та мистецькі виміри українських ікон’, Київська православна богословська академія. Available from :<https://kpba.edu.ua/statti/915-dukhovni-vymiry-ukrainckykh-ikon.html>. [11 May 2019].
- Цугорка, О 2019, ‘Естетичні традиції українського барокового іконопису в сучасному сакральному мистецтві’, Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, № 2, с. 475–479. Available from : <https://journals.uran.ua/visnyknakkkim/article/view/177802>. [21 October 2025].
- Цугорка, О 2025, ‘Естетика та новаторство в образах святих у сучасній українській бароковій іконографії’, Українська барокова культура: збірник наукових праць, с. 551–574. Available from : <https://doi.org/10.30525/978-9934-588-72-3.31>. [21 October 2025].
- Neigum, E 2025, ‘The icon as silent theology: preserving the Byzantine canon in contemporary liturgical art’, Liturgical Arts Journal, 21 October. Available from : <https://www.liturgicalartsjournal.com/2025/10/elena-neigum-on-icon-as-silent-theology.html>. [21 October 2025].
