автори: Кушнірук Світлана Анатоліївна, Матвієнко Олена Валеріївна, Олефіренко Тарас Олексійович
Актуальність теми дослідження. Зміни в економічній, соціокультурній і духовній сферах життєдіяльності українського суспільства, обумовлюють підвищення вимог до підготовки студентів, формування у них професійних знань і умінь, якостей та компетентностей, необхідних для соціальної взаємодії у професійній і громадській діяльності. Студенти вищих навчальних закладів повинні бути компетентними фахівцями, які вміють пристосуватися в житті, бути готовими прийняти відповідальне рішення, готові до реалізації, до продуктивної взаємодії з громадським середовищем і постійно особистісно-професійно самовдосконалюватись.
Постановка проблеми. Підвищення вимог до підготовки студентів потребує пошуку нових підходів і методичних шляхів формування наукового світогляду. Важливого значення набуває соціальна проєкція як передумова досягнення громадянської і професійної зрілості, самореалізації в суспільстві. Аналіз останніх досліджень і публікацій вивчали ролі соціального середовища в розвитку особистості такі діячі, як : Н. Селіванова, М. Боритко, Ю. Мануйлов, А. Мудрик, В. Петрищев, Л. Новікова, В. Ясвін та ін.; досліджували психолого-педагогічні проблеми управління і комунікації в галузі професійної освіти: Г. Шпак, І. Біочинський, О. Беркович, А. Іваницький, В. Лоскот, С. Кузьменко, П. Решетніков, А. Шестаков, та ін.
Постановка завдання. Створити і впровадити в освітній процес методики реалізації умов формування наукового світогляду студентів під правильним впливом соціальної проєкції студентів.
Виклад основного матеріалу. На сучасному етапі розвитку нашого суспільства формування наукового світогляду студентів є надзвичайно важливою темою. Її важливість полягає в тому, що система вищої освіти має забезпечити майбутніх фахівців знаннями, правильними орієнтирами, стійкими поглядами. Важливим ефективним інструментарієм є соціальна проєкція, яка дає розвиток особистісних якостей і комунікативних умінь, необхідних для продуктивної громадської взаємодії та самореалізації. У її структурі виділяємо чотири взаємопов’язані компоненти: мотиваційно-ціннісний (участь в соціальних відносинах, взаємодії); пізнавальноінформаційний (знання про соціальну дійсність, норми і цінності сучасного суспільства); особистісно-рефлексивний (необхідний для конструктивної взаємодії та самореалізації в сучасному соціумі); комунікативно-діяльнісний (сформувати уміння конструктивної соціальної взаємодії).
Висновки. Розглянувши суспільну свідомість як сторону суспільного буття можна зробити висновки. Наукове розуміння сутності суспільної свідомості є обов'язковою умовою формування наукового світогляду. Основним напрямом в роботі для зміцнення сучасного наукового світогляду є популяризація наукових знань, а також вплив соціальної проєкції на професійну сторону студента.
Ключові слова: соціальна проєкція, науковий світогляд студента, компоненти соціальної проєкції, педагогічні умови формування соціальної проєкції.
Список використаних джерел:
- Івановська, НВ, Шульгіна, ВД & Яковлев, ОВ 2011, Соціокультурне проєктування в мистецтві: теорія та практика, Київ, с. 195.
- Максименко, СД & Соловієнко, ВО 2000, Загальна психологія. Навчальний посібник, Київ: МАУП, 256 с.
- Молодиченко, В & Сердюк, А 2018, ‘Наука як соціальне явище пізнання і освоєння дійсності’, Versus, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Мелітополь, № 1-2 (11-12), с. 47-51.
- Руденко, ОВ 2003, ‘Погляд на науку як соціокультурний феномен’, Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Серія: Філософія. Політологія, Київ, Вип. 49, с. 21-24.
- Турчина, ТВ 2012, ‘Формування наукового світогляду студентів вищих навчальних закладів’, Педагогічні науки, Т.13, с. 29 - 33.
- Parsons, T 1971, The system of modern societies, Englewood Cliffs: Prentice-Hall (Foundations of Modern Sociology Series), 152 р.