автор: А. О. Шиманович
Актуальність теми дослідження. У першій половині ХХ ст. католицька теологія стикнулася із інтелектуальними викликами та хвилею модернізаційних процесів, що потребувало ретельно вивіреної богословської відповіді з боку провідних католицьких мислителів. В час нинішнього панування постметафізичного та постмодерністського мислення, коли традиційні положення християнської онтології зазнають релятивізації та перегляду, напрацювання неотомістів ХХ ст. видаються наново актуальними у якості вагомих спроб сконструювати цілісну, концептуальну та несуперечливу філософську візію реальності.
Постановка проблеми. Панівний ліберально-богословський дискурс щоразу таврує будь-які спроби масштабної богословської систематизації й концептуалізації як нібито заскнілий традиціоналізм та нерелевантний палеоконсерватизм. Е. Жільсон і його напрацювання варті нового ретельного переосмислення з огляду на схильність сучасної теології до ідейної фрагментації, декомпозиції та маргіналізації єдиної системи доктринальних положень християнства.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Стаття ґрунтується на аналізі низки авторських першоджерел із урахуванням напрацювань таких дослідників базових ідейних засновків Жільсонового неотомізму як Ф. Мерфі, Б. Шенлі, Ж. Грізе, А. Маурер, Д. Кир’янов та А. Дахній.
Постановка завдання. Першорядним завданням статті є виявлення базових системотворчих ідей, покладених Е. Жільсоном в осердя його концепції християнської філософії.
Виклад основного матеріалу. Жільсону вдалося творчо презентувати, оновити та розкрити евристичний потенціал томізму як парадигмальної системи метафізичного та епістемологічного реалізму, яка мала історичну тяглість та вплив навіть на засновників раціонального дискурсу доби Просвітництва. Заслуга Жільсона також полягає в увиразненні ним фундаментальної конститутивної ролі людського розуму у конструюванні християнської філософії, а також у відсутності з його боку спроб маскувати можливий брак аргументації через апелювання до доктрини про Боже одкровення. Дослідник обстоював необхідність творчого переосмислення томізму як діалогічної системи ідей і акцентував недостатність некритичного повторення Аквінатового вчення у застиглій історичній формі в контексті нових викликів.
Висновки. Жільсон не здійснював спроб синтезувати середньовічні філософські ідеї із модерними інтелектуальними побудовами та створити власну складено-еклектичну систему. Ключовою метою Жільсона було переутвердження комплексної томістської візії реальності на тлі демонтованих ідейних програм вихолощеного гіперраціоналізму (з ухилом у крайній сцієнтизм) та громіздких форм ідеалізму. Дослідник спромігся спростувати усталений стереотип щодо удаваної деградації та примітивізації філософії впродовж Середньовіччя, продемонстрував вагомі аргументи на користь наявності невпинного філософського поступу й геніальних самобутніх прозрінь у згаданий період, а також майстерно обґрунтував та легітимізував саму принципову можливість християнської філософії.
Ключові слова. Схоластика, неосхоластика, неотомізм, католицизм, модерн, Середньовіччя, Аквінат.
Список використаних джерел:
- Дахній, АЙ 2015, Нариси історії західної філософії ХІХ-ХХ ст., Навчальний посібник, Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 488 с.
- Кирьянов, ДВ 2009, Томистская философия ХХ века, Санкт-Петербург: Алетейя, 168 с.
- Gilson, E 1960, Elements of Christian Philosophy, Garden City, NY: Doubleday & Company, 358 p.
- Gilson, E 1960, The Christian Philosophy of Saint Augustine, New York: Random House, xii + 398 p.
- Gilson, E 1962, The Philosopher and Theology, New York: Random House, 236 p.
- Gilson, E 1965, The Philosophy of St. Bonaventure, Paterson, NJ: Anthony Guild Press, xv + 499 p.
- Gilson, E 1940, The Spirit of Mediaeval Philosophy (Gifford Lectures 1931-1932), New York: Charles Scribner’s Sons, ix + 485 p.
- Gilson, E 2002, Thomism: The Philosophy of Thomas Aquinas, Toronto: Pontifical Institute of Mediaeval Studies, xiv + 454 p.
- Grisez, GG 1960, ‘Etienne Gilson: Elements of Christian Philosophy’, The Thomist, Vol. XXIII, № 3, pp. 448-476.
- Heidegger, M 2000, Introduction to Metaphysics, New Haven: Yale University Press, xxx + 254 p.
- Maurer, AA 1981, ‘The Legacy of Etienne Gilson’, One Hundred Years of Thomism: Aeterni Patris and Afterwards, a Symposium, Houston, TX: Centre for Thomistic Studies, University of St. Thomas, pp. 28-44.
- Murphy, FA 2004, Art and Intellect in the Philosophy of Étienne Gilson, Columbia, Missouri: University of Missouri Press, ix + 363 p.
- Shanley, BJ 2002, The Thomist Tradition. Handbook of Contemporary Philosophy of Religion. Vol. 2, Dordrecht: Kluwer, xiv + 238 p.