автор: Корнієнко С. Г.
Актуальність теми дослідження. Сучасна глобалізації, у просторі якої посилюються економічні, політичні, демографічні, соціально-культурні трансформації, визначається всеосяжним, всеохопним характером, що дозволяє говорити про її тотальність. Історія людства розуміється як історія вдосконалення засобів комунікації, які унаочнюють знаки, символи, образи, міксуючи останні (М. Маклюен), що остаточно долає матрицю лінійного розгортання цивілізації. Сучасні медіа є символом сьогодення і потужним чинником змін, трансформують об’єктивну реальність та світоглядні моделі буття людини ХХІ століття.
Постановка проблеми. Трансформації, які переживає сучасний світ, змінюють конфігурацію взаємин спільнот у просторі Землі. Постає новий проєкт – “Земля без кордонів”, який став можливим завдяки інформаційним та комунікаційним технологіям. Відтепер система “природа – людина – суспільство” доповнилася таким складником, як медіа, що уможливило використання поняття “медійний простір” Землі, посилюючи осмислення тих змін, які відбуваються.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання щодо природи медіа артикульовано у працях Ж. Бодріяра, М. Кастельса, К. Келлі, М. Маклюена, С. Леша та інших, що дозволило розширити предметне поле дослідження на підставі концептуалізацій поняття “медіареальність” та “медіапростір”. Суперечності ущільнення простору Землі означені за допомогою поняття “електронне суспільство” (М. Маклюен), “мережеве суспільство”, “цифрове суспільство”, “цифрова людина” тощо. Природа / Земля постає об’єктом маніпуляції в медіареальності (М. Серр).
Постановка завдання. Медіареальність продукує власні цінності і виміри буття людини та буття Землі, провокуючи нові питання, по-перше, відкритості та закритості кордонів у просторі Землі, по-друге, ситуації формування медійного проєкту Землі, що вимагає етичного обґрунтування.
Виклад основного матеріалу дослідження. Медіареальність отримала онтологічний статус і стала основою нового культурного ландшафту, в тому числі і ландшафту Землі. Людина проєктує свої бажання, уникаючи осмислення глибинного сенсу феномена Землі, бо Земля виступає платформою для медіапрезентацій. Це споглядання поглиблює розрив між людиною і Землею. Земля набуває сенсу штучної реальності, що нівелює відчуття відповідальності. Простір Землі в контексті сучасної технології, яка створює новий вимір буття, набуває конфігурації, яку вже не можна точно зафіксувати на мапі, що усуває питання відкритості – закритості кордонів. Ідеться про виникнення віртуальних ландшафтів, які заміщують об’єктивну реальність існування Землі. Це артикулює питання щодо етичного ставлення до Землі в ситуації трансформаційних змін у контексті медіареальності, яка витісняє проєкти майбутнього Землі за лаштунки ілюзорного світу.
Висновки. Інструментальний розум набув нової конфігурації: Земля і природа відтепер є такими, щоб задовольняти потреби користувачів, як-от бути видовищними, що посилює розуміння Землі як об’єкту естетичної насолоди, витісняючи почуття відповідального ставлення до Землі, що поглиблює екологічні проблеми сучасності. Земля постає об’єктом естетичного споживання, усуваючи розуміння Землі як живої системи. Формується розрив між наявними віртуальними образами Землі та реальною екологічною ситуацією, що вимагає глибокого аналізу сучасним філософсько-етичним дискурсом.
Ключові слова: людина, Земля, медіа, медіапростір, медіареальність, закриті – відкриті кордони, етика
Список використаних джерел:
- Воронкова, В & Нікітенко, В 2022, Філософія цифрової людини і цифрового суспільства: теорія і практика, Львів-Торунь : Liha-Pres, 460 с.
- Кляйн, Н 2016, Змінюється все: Капіталізм проти клімату, пер. з англ. Д.Кожедуба, Київ : Наш Формат, 480 с.
- Фезерстоун, М & Леш, С 2008, ‘Глобалізація, модерність і опросторовлення суспільної теорії: вступ’, Глобальні модерності, редкол.: М.Фезерстоун, С. Леш, Р. Робертсон, Київ : Ніка-центр, 400 с.
- Харарі, ЮН 2018, Homo Deus. Людина божественна. За лаштунками майбутнього, пер. з англ. О. Дем’янчука, Київ : BookChef, 512 с.
- Haar, M 1993, Song of the Earth: Heidegger and the Foundations of the History of Being, Indiana : Indiana University Press, 212 р.
- Heidegger, M 2006, The Origin of The Work of Art, trans. R. Berkowitz & Ph Nonet, Draft, December. Available from : <https://www.academia.edu/2083177/The_Origin_of_the_Work_of_Art_by_Martin_Heidegger>. [29 August 2024].
- McLuhan, M 1994, Understanding Media: The Extensions of Man, London and New York : The MIT Press, Reprint edition, 389 р.
- Merleau-Ponty, M 1964, Eye and Mind, transl. C. Dallery, ed. J. Edie, Evanston : Northwestern University Press, рр. 159–190, Available from : <https://www.academia.edu/10572479/Merleau_Ponty_Eye_and_Mind_1961>. [29 August 2024].
- Oliver, K 2015, Philosophy After the Apollo Missions, Columbia : University Press, 312 p.
- Rushkoff, D 1996, Media Virus! Hidden Agendas in Popular Culture, New York : Ballantine Books, 368 р.
- Russell, P 2008, The Global Brain: The Awakening Earth in a New Century, Edinburgh : Floris Books, 288 p.
- Serres, M 1995, The Natural Contract, transl. E MacArthur & W. Paulson, Ann Arbor : University of Michigan Press, 124 p.