Оберіть свою мову

автори: Кивлюк О.П., Хлонь О.М.


 Актуальність теми дослідження. Вивчення внутрішньо-особистісного спілкування, зокрема конфлікту між альтер еґо та супер еґо суб’єкта, є надзвичайно актуальним у контексті сучасних суспільно-політичних і психосоціальних умов, що склалися в Україні. У часи війни, затяжної соціально-економічної нестабільності, загроз безпеці, масштабної міграції, втрат та колективної травматизації, психічне здоров’я нації стає одним із ключових ресурсів виживання та відновлення. Особливої ваги набуває розуміння механізмів саморегуляції, внутрішнього діалогу та особистісної інтеграції, де конфлікт між альтер еґо (як альтернативним образом “Я’) і супер еґо (як внутрішнім моральним цензором) відіграє визначальну роль. Аналіз цього внутрішнього конфлікту дозволяє глибше зрозуміти природу стресу, почуття провини, внутрішнього тиску чи невдоволення собою, а також окреслити шляхи досягнення особистісної цілісності. Отже, розгляд теоретико-методологічних проблем дослідження внутрішньо-особистісного спілкування через призму конфлікту альтер еґо і супер еґо є не лише науково обґрунтованим, але й соціально важливим кроком у напрямку розбудови системи психічного здоров’я в Україні.

Постановка проблеми. Проблема полягає в недостатній дослідженості цього феномена в науковому дискурсі, а також у відсутності цілісної методологічної моделі, що дозволила б глибше проаналізувати динаміку й наслідки такого конфлікту в сучасних умовах. Тобто у цьому контексті постає необхідність теоретичного осмислення та всебічного аналізу проблеми внутрішньо-особистісного спілкування та конфлікту між альтер еґо та супер еґо в рамках екзистенційної психології та діалогічної теорії Я.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. J. Rowan в своїх роботах вказував на важливу роль субперсоналітетів, як форм альтер еґо. А. Henry приділив значну увагу дослідженням автентичності в діалогічній особистості в рамках розвитку уявлень про діалогічну теорію Я. Серед вітчизняних дослідників феномену внутрішньо-особистісного спілкування слід відмітити О. Лазорко, Т.Комар, Т. Дуткевич.

Постановка завдання. Проаналізувати ключові концепти внутрішньо-особистісного спілкування в контексті діалогічної теорії; визначити, класифікувати та деталізувати механізми внутрішньо-особистісного конфлікту між альтер еґо (як контрпозицією) та супер еґо (як моральним інстансом), з урахуванням психоаналітичних і екзистенційних перспектив; дослідити роль інтроспекції як рефлексивного методу психологічного дослідження в процесі синтезу суперечливих бажань/прагнень та можливих терапій, як інструментарію вирішення складних психотерапевтичних проблем, що можуть виникати на цьому шляху.

Виклад основного матеріалу. Теоретико-методологічні проблеми внутрішнього спілкування кореняться в дисбалансі множинних Я-позицій, де конфлікт між альтер еґо та супер еґо посилює протиріччя бажань і прагнень, але систематична інтроспекція забезпечує ефективний синтез прагнень, перетворюючи конфлікт на ресурс зростання. На основі проаналізованих досліджень обґрунтовано механізми внутрішньо-особистісного конфлікту як онтологічного напруження суперечливих бажань та прагнень між свідомістю і підсвідомістю, з акцентом на роль супер еґо як бар’єру та альтер еґо як контрпозиції. Інтроспекція позиціонується як метод для синтезу прагнень. Екзистенційна психологія надає онтологічний фреймворк для розуміння цих процесів, з емпіричним ефектом на резильєнтність, особливо актуальним для травматичних контекстів. Загалом, інтегративна модель діалогічної теорії Я DST-екзистенції демонструє потенціал для подолання дуалізму свідомість/підсвідомість, з урахуванням культурних факторів.

Висновки. Дослідження підтверджує, що теоретико-методологічні проблеми внутрішнього спілкування кореняться в дисбалансі множинних Я-позицій, де конфлікт між альтер еґо та супер еґо посилює протиріччя бажань і прагнень, але систематична інтроспекція забезпечує ефективний синтез прагнень, перетворюючи конфлікт на ресурс зростання.

Ключові слова: альтер еґо, супер еґо, внутрішньо-особистісний конфлікт, інтроспекція, свідомість, підсвідомість.


Список використаних джерел:

  1. Дуткевич, ТВ 2005, Конфліктологія з основами психології управління. Навчальний посібник, Київ : Центр навчальної літератури, 456 с.
  2. Комар, ТО 2021, ‘Психологічна характеристика внутрішньоособистісних конфліктів учасників АТО/ООС’, Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського Серія: Психологія, Том 32 (71), № 2, c.129-134.
  3. Лазорко, О 2025, ‘Від екзистенційної кризи до процвітання: чотири благородні істини як інтегративна рамка психологічної стійкості особистості в умовах війни’, Psychological Prospects Journal. Доступно : <https://doi.org/10.29038/2227-1376-2025-45-laz>. [20 Серпень 2025].
  4. Carter, W 2025, War in the Mind: The Psychosocial Fallout of Russia’s Invasion of Ukraine, Pre prints.org. Available from : <https://doi.org/20944/preprints202507.1724.v1>. [20 August 2025].
  5. Festinger, L 1957, A theory of cognitive dissonance. Stanford University Press.
  6. Freud, S 1961, ‘The Ego and the Id’, In Strachey (Ed.), The Standard Edition of the Complete Psychological Works of Sigmund Freud, London : Hogarth Press, Vol. 19, pp. 12-66.
  7. Henry, A 2025, ‘Exploring Authenticity in the Dialogical Self: A Conceptual Assemblage’, Journal of Constructivist Psychology, pp. 1–21. Available from: <https://doi.org/10.1080/10720537.2025.2456789>. [25 August 2025].
  8. Hermans, H & Hermans-Konopka, A 2010, Dialogical Self Theory: Positioning and Counter-Positioning in a Globalizing Society, Cambridge University Press, pp. 120 – 199. Available from : <https://doi.org/10.1017/CBO9780511712142.004>. [25 August 2025].
  9. Hermans, H 2020, Dialogical self theory: Positioning and counter-positioning in a globalizing society. Cambridge University Press. Available from: <https://doi.org/10.1017/9781108670573>. [25 August 2025].
  10. International Society for the Study of Trauma and Dissociation 2011, ‘Guidelines for Treating Dissociative Identity Disorder in Adults’, Journal of Trauma & Dissociation, third revision, Vol. 12:2, pp. 115-187.
  11. Khan, AR & Altalbe, A 2023, ‘Potential impacts of Russo-Ukraine conflict and its psychological consequences among Ukrainian adults: the post-COVID-19 era’, Frontiers in Public Health, Volume 11. Available from: <https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1280423>. [25 August 2025].
  12. Oleś, PK, Brinthaupt, TM, Dier, R & Polak, D 2020, ‘Types of Inner Dialogues and Functions of Self-Talk: Comparisons and Implications’, Frontiers in Psychology, Volume 11. Available from: <https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.00227>. [25 August 2025].
  13. Rowan, J 2016, The Reality Game: a guide to humanistic counselling and psychotherapy, London & New York : Routledge, 256 p.
  14. (14)Sartre, J-P 1956, Being and nothingness, Philosophical Library. Available from : <https://antilogicalism.com/wp-content/uploads/2017/07/being-and-nothingness.pdf>. [25 August 2025].
  15. Treadwell, KRH & Kendall, PC 1996, ‘Self-talk in youth with anxiety disorders: States of mind, content specificity, and treatment outcome’, Journal of Consulting and Clinical Psychology, 64 (5), pp. 941–950. Available from: < https://doi.org/10.1037/0022-006X.64.5.941>. [25 August 2025].
  16. Vanraalte, JL, Vincent, A & Dickens, YL 2019, ‘Dialogical Consciousness and Descriptive Experience Sampling: Implications for the Study of Intrapersonal Communication in Sport’, Frontiers in Psychology, 10. Available from: <https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.00653>. [23 August 2025].
  17. Vanraalte, JL, Vincent, A & Brewer, B 2015, ‘Self-talk: Review and sport-specific model’, Psychology of Sport and Exercise, Volume 22, pp. 139-148, Available from : <https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2015.08.004>. [23 August 2025].

 P1