Оберіть свою мову
Оберіть свою мову
Ковальчук Н.Д., доктор філософських наук, професор (е-mail:
Овсянкіна Л.А., кандидат філософських наук, доцент (е-mail:
ПРОБЛЕМА ДІАЛОГУ У КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ СУЧАСНОСТІ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.27(10)-1
Лобанова К.О., аспірант (е-mail:
ПАРАДИГМАЛЬНА КОНЦЕПЦІЯ МОБІЛЬНОСТЕЙ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ФІЛОСОФСЬКА ЕКСПОЗИЦІЯ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.27(10)-2
Біденко Є.В., помічник ректора (е-mail:
ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК УНІВЕРСАЛЬНА КОМПЕТЕНЦІЯ В СИСТЕМІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ОСВІТИ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.27(10)-3
| Гавриленко Т.Л., доктор педагогічних наук, доцент | (e-mail: |
| Розлуцька Г.М., доктор педагогічних наук, доцент | (е-mail: |
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПІДРУЧНИКОТВОРЕННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ОСВІТІ В ПЕРШЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1991-2001)
DOI 10.33930/ed.2019.5007.27(10)-4
| Мар'єнко М.В., кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник | (е-mail: |
| Носенко Ю.Г., кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник | (e-mail: |
| Сухіх А.С., кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник | (е-mail: |
РОЗРОБЛЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ХМАРО ОРІЄНТОВАНИХ СИСТЕМ ВІДКРИТОЇ НАУКИ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.27(10)-5
Силадій І.М., аспірант (е-mail:
РОЗВИТОК ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ОСНОВНИХ ВИКЛИКІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.27(10)-6
Кундеренко І.В., викладач (е-mail:
ВПЛИВ ДУХОВНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ПРОТЕСТАНТСЬКОГО СПРЯМУВАННЯ У СТАНОВЛЕННІ ПРИНЦИПІВ ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ США: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.27(10)-7
Актуальність теми дослідження. Сучасні соціальні виклики спричиняють необхідність у формуванні інноваційних ІТ-компетентностей педагогів. Зумовлені інформатизацією та цифровізацією освітні трансформації призвели до переорієнтації вчителя-транслятора на вчителя-комунікатора, який в умовах впровадження педагогічних інновацій формує педагога-новатора, спроможного до науково-педагогічного пошуку та творчого розвитку.
Постановка проблеми. Пріоритетність науково-інноваційного аспекту діяльності сучасних педагогів є винятковим явищем. Лише невелика кількість педагогів може пишатися своєю особистою науковою творчістю. З огляду на інтенсивний розвиток суспільства, появу новітніх наукових розробок у педагогічній сфері, пов’язаних з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних та інших високих технологій, прогресивний педагог, щоб відповідати вимогам сьогодення, повинен прикласти максимум зусиль стосовно можливостей та перспектив використання інформаційних освітніх та інноваційно-педагогічних технологій у власній професійній діяльності .
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасній науково-педагогічній літературі питання інноваційності педагогічного процесу в умовах інформатизації та компетентнісного підходу розглядалося наступними вітчизняними вченими, на роботи яких ми спиралися у своєму дослідженні: М. Віднічука, О. Кивлюк, Т. Кузьоми, В. Морозова, Л. Оліфіри, О. Онуфрієвої, В. Саюк, Л. Чернікової, О. Шевчишеної та інших.
Постановка завдання. Охарактеризувати стан та можливості інноваційної педагогіки в контексті формування компетентностей педагога-новатора з акцентом в бік концепції наукової освіти та розвитку педагогічної творчості.
Виклад основного матеріалу. Однією з обов’язкових передумов реалізації концепцій демократизації та гуманізації освіти є науково-творча спроможність педагога до саморозвитку та самовдосконалення. В цьому контексті зазначимо, що на думку фахівців, суттєво посилює потребу у збільшенні наукового потенціалу педагогічного процесу такі глобальні явища як: інформатизація, діджиталізація, інтернаціоналізація, віртуалізація освіти тощо, де саме педагог-новатор може запровадити в зміст освіти власну науково обґрунтовану думку, включитися у відповідний науковий дискурс, розробити й запропонувати для реалізації нову педагогічну технологію або модель організації управлінської чи виховної роботи.
Висновки. Нові соціальні запити, які ставить перед освітою в контексті соціальних змін, спонукають до пошуку таких педагогічних технологій та формуванню відповідних сприятливий умов, які б забезпечували неперервність процесу професійного зростання педагога/вчителя/ викладача і впровадження ним у навчальний процес педагогічних інновацій.
Ключові слова: демократизація освіти, науковий потенціал, педагог, педагог-новатор.
Список використаних джерел:
Актуальність теми дослідження. Автор обґрунтовує актуальність проблеми необхідністю утвердження гуманістичних цінностей у ставленні до навколишнього середовища, екологізації мислення сучасної людини, людської діяльності загалом і професійної зокрема в зв’язку з кризовими явищами, які сталися в природному довкіллі впродовж останніх років.
Постановка проблеми. Автор доводить, що проблема формування екологічної компетентності вчителів біології є теоретично і практично значущою, оскільки їхні професійні обов’язки безпосередньо пов’язані з реалізацією завдань екологічної освіти й виховання у школі. Відтак, постає необхідність осмислення досвіду й запозичення кращих ідей екологічної освіти майбутніх учителів біології в педагогічних закладах вищої освіти західноєвропейських країн.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Формування екологічної культури та екологічного мислення молодого покоління досліджували С. Глазачев, М. Дробноход, В. Крисаченко; розвиток екологічної компетентності – О. Познанська, Н. Пустовіт. У наукових працях С. Совгіри схарактеризовано структуру екологічного світогляду майбутніх учителів; В. Танської – технологію підготовки майбутніх учителів біології до екологічної освіти старшокласників; Т. Корнер – методику екологічної підготовки вчителів біології в процесі підвищення кваліфікації. У дослідженнях М. Білянської, М. Грицай, Н. Карташова, Є. Клімуть, Т. Кучай визначено тенденції екологічної освіти й виховання майбутніх учителів біології в закладах вищої освіти західноєвропейських країн.
Постановка завдання. Мета статті – проаналізувати змістові аспекти формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології в освітньому середовищі країн Західної Європи.
Виклад основного матеріалу. У статті проаналізовано загальні вимоги до змісту екологічної компетентності майбутніх учителів біології в освітньому середовищі країн Західної Європи. На основі навчальних планів Роемптонського і Лідського університетів, Університету Глазго (Велика Британія), а також Намюрського і Льєзького університетів (Бельгія) схарактеризовано склад навчальних дисциплін, їхній обсяг і змістове наповнення.
Висновки. З’ясовано, що вимоги до змісту екологічної компетентності майбутніх учителів біології в університетах країн Західної Європи, зокрема Великої Британії і Бельгії, детермінуються кількома факторами: по-перше, екологізацією освітнього процесу в закладах вищої освіти, що відображається через уведення екологічного матеріалу до різних навчальних дисциплін. По-друге, особливостями побудови навчальних планів підготовки вчителів біології, у яких уміщено окремі екологічні дисципліни, вивчення яких є основою для формування екологічної компетентності. По-третє, практичною орієнтованістю екологічної підготовки майбутніх учителів біології.
Ключові слова: екологічна компетентність, майбутні вчителі біології, заклади вищої освіти, освітній процес, зміст.
Список використаної літератури:
Актуальність теми дослідження. Сучасні освітні реформи диктують вимоги до організації освітнього процесу, зокрема, у Державному стандарті початкової освіти один з аспектів реалізації мети початкової освіти наголошує на використанні проектної діяльності. Відповідно випускниками Нової української школи вбачають не просто цілісно розвинену особистість, а інноватора, критичного мислителя, здатного до внесення змін у навколишній світ. На розвиток творчого потенціалу молодшого школяра значний вплив має художньо-проектна діяльність, яка може реалізовуватися під час вивчення художніх та технологічних дисциплін.
Постановка проблеми. Інтегративність освітнього процесу вимагає учителя початкової школи володіння компетентностями в організації художньо-проектної діяльності молодших школярів на уроках технологій та образо-творчого мистецтва.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проаналізовано досвід вчених з проблеми розвитку та організації художньо-проектної діяльності молодших школярів.
Постановка завдання. Розкриття особливостей організації художньо-проектної діяльності молодших школярів на засадах інтегрованого поєднання образотворчого мистецтва і технологій.
Виклад основного матеріалу. У статті проаналізовано теоретичні аспекти художньо-проектної діяльності, розглянуто особливості інтегративної організації художньо-проектної діяльності учнів на уроках образотворчого мистецтва і технологій у початковій школі. Художньо-проектна діяльність молодших школярів реалізується через навчальні дисципліни образотворче мистецтво та трудове навчання (технології) у початковій школі. Проаналізовано поняття “художньо-проектна діяльність” крізь призму понять “діяльність”, “художня діяльність”. Розглянуто: взаємопов’язані структурні складові художнього проектування, види діяльності та види завдань, спрямованих на реалізацію художньо-проектної діяльності молодших школярів. Акцентовано увагу на потенціалі інтегрованого поєднання в початковій школі образотворчого мистецтва і трудового навчання (технологій) для художньо-проектної діяльності молодших школярів.
Висновки. Отже, художньо-проектна діяльність – один з видів навчальної діяльності, пов'язаної з вивченням, практичним засвоєнням, а також художнім перетворенням реальності, коли учень має можливість саморозвиватися і самореалізовуватися, метою цієї діяльності є формування художньо-естетичних образів реальних об'єктів, що володіють об'єктивною або суб'єктивною новизною, соціальної або особистої значимістю.
Ключові слова: діяльність, художня діяльність, проектна діяльність, художньо-проектна діяльність, мистецька освіта, образотворче мистецтво, технології (трудове навчання).
Список використаних джерел: