Деталі

Категорія: Uncategorised

Деталі

Категорія: Uncategorised

О. Д. Яценко, кандидат філософських наук, доцент (e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0003-0584-933X)

ТРАНСВЕРСАЛЬНА СУБ’ЄКТИВНІСТЬ У ВИМІРАХ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ

DOI 10.33930/ed.2019.5007.28(11)-1

І.О. Мордоус, кандидат педагогічних наук, доцент (e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0003-1659-001X)

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ: ЦІННОСТІ СВОБОДИ, ТОЛЕРАНТНОСТІ ТА ДОВІРИ

DOI 10.33930/ed.2019.5007.28(11)-2

Denys Svyrydenko, доктор філософських наук, професор (e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0001-6126-1747)

Valentyna Kyvliuk, аспірантка, молодший науковий співробітник (е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0002-4574-2812)

VIRTUAL UNIVERSITY: EDUCATION AS A LIFESTYLE

DOI 10.33930/ed.2019.5007.28(11)-3

М. І. Кіт, здобувач кафедри соціальної філософії, філософії освіти та освітньої політики (e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0002-3971-7063)

ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСВІТИ ЯК СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ЛЮДИНИ ДО ЖИТТЯ ПІД ВПЛИВОМ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДИНАМІКИ ХХІ СТОЛІТТЯ

DOI 10.33930/ed.2019.5007.28(11)-4

О. В. Малицька, кандидат педагогічних наук, доцент (e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0001-6296-5957)

РОЗВИВАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ХУДОЖНЬОГО СИНТЕЗУ В МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

DOI 10.33930/ed.2019.5007.28(11)-5

Ю. Г. Носенко, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник (e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.,  https://orcid.org/0000-0002-9149-8208)

РІШЕННЯ ALTA ВІД KNEWTON ЯК ЗАСІБ ПІДТРИМКИ АДАПТИВНОГО НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ

DOI 10.33930/ed.2019.5007.28(11)-6

А. В. Коленко, кандидат педагогічних наук, доцент  (e-mail : Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0002-6628-2640 )

УДОСКОНАЛЕННЯ ФОНЕМАТИЧНОГО СЛУХУ В СИСТЕМІ ЗОВНІШНЬОЇ ТЕХНІКИ МОВЛЕННЯ АКТОРІВ

DOI 10.33930/ed.2019.5007.28(11)-7

Б. С. Гулямов, аспірант (е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0001-8523-5420)

СУЧАСНЕ СОЦІАЛЬНЕ ВЧЕННЯ КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

DOI 10.33930/ed.2019.5007.28(11)-8

А. В. Лапутько, викладач (e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0002-7501-500X)

МІЖ СЕКУЛЯРНИМ ТА РЕЛІГІЙНИМ – ГІДНІСТЬ ЯК ВИЩА ЦІННІСТЬ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ

DOI 10.33930/ed.2019.5007.28(11)-9

Деталі

Категорія: Uncategorised

автор: А. В. Лапутько

Актуальність теми дослідження. Еволюція християнських уявлень про гідність людини підготувала появу та розвиток європейського гуманізму, що з необхідністю призвело до створення гідних умов життя людини. В християнстві розуміння прав людини нерозривно пов’язане із  відповідальністю, справедливістю, милосердям, свободою та любов’ю до ближнього.

Постановка проблеми. Однією із вічних проблем філософії  та одним з універсальних питань людського духу є питання про людську гідність. Людина розуміється як важлива складова надприродного. У християнстві загальним для усіх конфесій є розуміння людини як образу та подоби Бога. Така висока оцінка сутності людини є основним лейтмотивом в антропології та релігії. У бажанні бути досконалою, щасливою, безсмертною відображене усвідомлення людиною гідності власного духу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В українському релігієзнавстві та богослов’ї  тема гідності  досліджується широким колом фахівців з залученням історичного, компаративного, герменевтичного, феноменологічного методів. У контексті Революції Гідності Л. Филипович, О. Горкуша дослідили місце розуміння гідності людини в становленні громадянського суспільства. П. Яроцький, О. Саган, П. Чорноморець, Т. Гаврилюк  розкривають проблему гідності людини в контексті сучасних та історичних реалій Католицької, Православної  та протестантських церков.

Постановка завдання. Метою  статті є аналіз християнського розуміння гідності людини. До основних завдань дослідження належить розкрити біблійні джерела та оcнови розуміння гідності як онтологічної складової людини, її образу та подоби Бога.

Виклад основного матеріалу. Проаналізовано, що світське утвердження гідності, прав та свобод людини в практичній його площині у певні періоди історії людства було і є неабияким викликом для християнських церков. Досліджено, що християнське розуміння гідності людини, балансуючи на межі теоретичного його проголошення та практичного його втілення, слугувало просуванню ідей гуманізму, спроможності його протистоянню згубним, принижуючим дух людини проявам суспільних форм життя, в діалектиці соціальних та релігійних форм буття. Показано, що гідність особи невід’ємна від розуміння її прав та свобод, а тому боротьба за гідність та права людини є невід’ємною частиною проповідування істин християнства.

Висновки. Висвітлено, що нерідко саме християнське розуміння гідності людини призводило до соціальних революцій і, навпаки, потужні секулярні процеси примушували церкви до повернення та переосмислення їх базових антропологічних засновків. Доведено, що базова антропологічна цінність християнства  гідність, проголошена апологетами християнства ще дві тисячі років тому,  пройшла довгий шлях утвердження в суспільній свідомості, долаючи на своєму шляху усі вияви викривлення та пригнічення людського духу. Гідність перетворювала людське суспільство на єдину сім’ю не лише в контексті Церкви як єдиного Тіла Христового, але і у світському її виразі.

Ключові слова:  гідність, християнство, права, свободи, православ’я, католицизм, образ та подоба Бога, християнська антропологія.

Список використаних джерел:

1. Великий Афанасий, св. 1998. ‘Слово о воплощении Бога-Слова и о пришествии Его к нам во влоти’, Восточные отцы и учителя церкви IV века: Антология в 3 т., Москва: МФГИ, Т.1, 608 с.
2. Всезагальна декларація прав людини Доступно: <https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/declhr.shtml> [10 Грудень 2020].
3. Гаврилюк, ТВ 2013. Людина в християнській антропології ХХ – ХХІ століття, Київ: ТОВ “НВП “Інтерсервіс”, 320 с.
4. Гідність. Вікіпедія. Доступно: <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C> [10 Грудень 2020].
5. Горкуша, O & Филипович, Л 2015. ‘Революція Гідності як об'єднуючий чинник українських конфесій і специфічний вияв екуменізму’, Українське релігієзнавство, № 73, с. 43-51. Доступно: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrr_2015_73_9> [10 Грудень 2020].
6. Декларація прав людини та громадянина Доступно: <https://constituante.livejournal.com/10253.html> [10 Грудень 2020].
7. Дойчик, МВ 2017. ‘Ідея гідності у християнській патристиці’, Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки, Випуск 18, с. 36 – 42.
8. Египетский Макарий, прп. Духовные беседы. Доступно: <https://azbyka.ru/otechnik/Makarij_Velikij/duhovnye-besedy/> [10 Грудень 2020].
9. Загальна декларація прав людини. Доступно: https://old.irs.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=82:1&catid=47:un&Itemid=74&lang=ru [10 Грудень 2020].
10. Керн, К арх. 1996. Антропология святителя Григория Паламы, Москва: Паломник.
11. Основы учения Русской Православной Церкви о достоинстве, свободе и правах человека 2008 Доступно: <http://www.patriarchia.ru/db/text/428616.html>. [10 Грудень 2020].
12. Пастирська конституція про Церкву в сучасному світі ‘Gaudium et Spes’ Доступно: <https://znaimo.com.ua/Gaudium_et_Spes>. [11 Грудень 2020].
13. Соціальна концепція Української Православної церкви Доступно: <http://orthodox.org.ua/page/sots%D1%96alna-kontsepts%D1%96ya>. [12 Грудень 2020].
14. Сурожский, А митр. 2002. Труды, Москва: Практика. 
15. Фейєрбах, Л 1965. Сущность христианства. Доступно: <https://royallib.com/book/feyerbah_lyudvig/sushchnost_hristianstva.html>. [07 Грудень 2020].
16. Филипович, Л & Горкуша, О 2015. Майдан і церква, Київ: Саммит-Книга.
17. Хартія основних прав Європейського Союзу Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_524#Text>. [18 Грудень 2020].
18. Havryliuk, T & Lukashenko, M 2020. ‘Roman Catholicism in Ukraine: The Contemporary Situation, Social Acceptance, and Social Service’, Occasional Papers on Religion in Eastern Europe: Vol. 40 : Iss. 3 , Article 5. Available from: <https://digitalcommons.georgefox.edu/ree/vol40/iss3/5/>. [19 December 2020].

Деталі

Категорія: Uncategorised

автор: Б. С. Гулямов

Актуальність теми дослідження. Соціальне вчення Католицька і Православна церкви бачать як продовження передання, тобто фактично як актуальне на сьогодні тлумачення моральних принципів, важливих для суспільства. Самі принципи соціального вчення повинні базуватися на біблійному світогляді. Але Писання і Передання можуть бути витлумачені у різноманітний спосіб, іноді дуже далекий від сьогодення. Тому важливо критично проаналізувати сучасні соціальні церковні доктрини в аспекті їхньої актуальності.

Постановка проблеми. Вселенський патріархат намагається розвивати таке соціальне вчення, яке базується на визнанні гідності особистості як головної цінності та побудові мережі спільнот, які би  забезпечили гармонійне життя особистості та гідні умови для такого життя. Вселенський патріархат у березні 2020 році запропонував оновлену соціальну доктрину у спеціальному документі “За життя світу”. Значні теоретичні новації цього документу потребують систематичного аналізу, оскільки мають велике теоретичне і практичне значення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Навколо документу “За життя світу” лише розпочинаються широкі богословські дискусії. Зовнішні оглядачі також лише придивляються до рецепції цього документу в православній церкві, виділяючи лише елементи деякого лібералізму, порівняно з аналогічними православними соціальними доктринами інших помісних церков. У представленій статті використаємо напрацювання таких науковців: М. Денисенко, О. Філоненко, архім. К. Говорун, Й. Хриссавгіс.

Постановка завдання. Метою дослідження є  аналіз основних рис соціального вчення Вселенського патріархату, теоретичною основою якої стала  теологія спілкування, яку особливо активно розвиває митрополит Йоан Зізіулас та підтримує патріарх Варфоломій. Ця теологія пропонує на людину дивитися як на істоту, покликану до спілкування.

Виклад основного матеріалу. Теологія спілкування пропонує на людину дивитися як на істоту покликану до спілкування взагалі та до спілкування з Богом особливо, у Богові бачить першу Спільноту Спілкування, кожна Іпостась Трійці існує виключно у відносинах взаємного дарування існування. Досліджено, що церква для  теології спілкування має бути відображенням Трійці, бути спілкуванням особистості з Богом та з іншими людьми, ієрархія лише слугує такому спілкуванню, але не може його заміняти. Людський соціум має бути простором для міжособистого спілкування, спільнотою або множиною спільнот. Висвітлено, що соціальна доктрина Вселенського патріархату суголосна з християнським реалізмом Річарда Нібура, згідно якої усі форми державних устроїв далекі від євангельського ідеалу, але це не заважає відрізняти відносне зло від зла абсолютного.

Висновки. Розкрито нове соціальне вчення Вселенського патріархату, запропоноване в березні 2020 року. Виявлено, що це вчення має великий гуманістичний потенціал, а його поява є новим етапом розвитку православного персоналізму і комунітаризму. Доведено, що на сучасне соціальне вчення Вселенського патріархату суттєво впливають теологія спілкування та полеміка з релігійним фундаменталізмом.

Ключові слова:  соціальне вчення церкви, персоналізм, комунітаризм, соціальна справедливість, суспільна солідарність.

Список використаних джерел:

1. Відеокурс навколо документу ‘За життя світу’ 2020. Авт. дияк. М. Денисенко, О. Філоненко, архім. К. Говорун. Доступно: <http://www.ethos.org.ua/za-gittja-svitu/>. [15 Грудень 2020].
2. За життя світу. На шляху до соціального етосу Православної Церкви Доступно: <https://www.goarch.org/social-ethos?p_p_id=56_INSTANCE_km0Xa4sy69OV&p_p_lifecycle=0&p_p_state=normal&p_p_mode=view&p_p_col_id=column-1&p_p_col_count=1&_56_INSTANCE_km0Xa4sy69OV_languageId=uk_UA>. [15 Грудень 2020].
3. Хриссавгіс, Й 2020. Православна Церква й соціальне вчення. Доступно: <http://oou.org.ua/2020/03/27/shho-diznayemosya-za-zhyttya-svitu-sogodni-media-opublikuyut-dokument-pro-kerivni-prynczypy-pravoslavnoyi-czerkvy-u-suchasnomu-sviti/>. [15 Грудень 2020].
4. Asceticism, Ethics, and the Renewal of the Earth: Orthodox Christian Contributions to an Ecumenical Ecology By John Chryssavgis and Aaron Hollander Available from: <https://www.atonementfriars.org/asceticism-ethics-and-the-renewal-of-the-earth/>. [20 December 2020].
5. Frost, CF 2020. ‘The Orthodox Church and Its Social Ethos: The Aims and Accomplishments of For the Life of the World’, Ecumenical Trends, Vol 49, No 5. Graymoor Ecumenical & Interreligious Institute. September/October 2020, p. 1-6.