Оберіть свою мову
Оберіть свою мову
автори: Кивлюк О.П., Жукова Г.В.
Актуальність дослідження обумовлена освітньою кризою яка продовжує загострюватися в Україні, не зважаючи на чисельні реформи, які перманентно впроваджує МОН України. Отже, реалії сьогодення вимагають від освітян пошук нових шляхів розвитку вищої освіти в контексті принципів міждисциплінарності, індивідуалізації, безперервності, свідомості у процесі навчання та дуальної освіти. Для будь-якого ЗВО актуальними завданнями у підготовці студентів є отримання ними високого рівня теоретичних та практичних знань, професійних компетентностей, умінь успішно адаптуватися в умовах швидкоплинних соціально-економічних змін та конкурентоспроможності на ринку праці.
Постановка проблеми. Реалізація дуальної освіти в України уможливлюється за рахунок не лише зусиль науково-освітніх інституцій, а й роботодавців, де екстерналізація освітніх послуг є пріоритетним напрямом.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика екстерналізації освітніх послуг розглядалося в роботах Н. Бутенко, О. Даннікова, Е. Ібрагімова, М. Лукашук, Т. Оболонської, В.Пилипчука, Т. Серьогіної та інших.
Постановка завдання. Синтез міжгалузевих теоретико-емпіричних знань поняття “екстерналізація”, дозволить здійснити його аналіз в контексті теорії маркетингу послуг як такого, що притаманний характеристикам дуальної освіти.
Виклад основного матеріалу. Просторово-часове поєднання навчання та професійної діяльності (стажування) в межах як ЗВО так і в галузевих промислових установах у співвідношенні 50% на 50% є ефективним та широко використовуваним у багатьох країнах ЄС та Північної Америки. Отже, дана концепція має бути в найближчий час реалізована в Україні за рахунок розробки освітніх технологій, тісної співпраці ЗВО та роботодавців, законотворців та управлінців, причому не тільки в межах освітньо-економічного простору України, а й в контексті глобалізаційних та євроінтеграційних процесів.
Екстерналізація освітніх послуг розглядається як шлях до реалізації дуальної освіти в Україні в контексті маркетингової концепції (“ззовні-всередину”), що характеризується появою нових форм та технологій публічно-сервісної діяльності.
Висновки. Дуальна освіта в Україні – це майбутнє освітньої галузі, а пошук ефективних та дієвих шляхів її впровадження, серед яких ми вбачаємо екстерналізацію освіти є пріоритетним.
Ключові слова: освіта, екстерналізація, освітні послуги, заклади вищої освіти (ЗВО), дуальна освіта, управління знаннями, теорія маркетингу послуг.
Список використаних джерел:
автор: Куцепал С. В.
Актуальність теми дослідження. Світ ХХІ століття випробовує людину швидкістю та плинністю, постійними перформансами, наслідком чого стає трансформація звичних когнітивних навичок та пізнавальних стратегій, суттєвих перетворень зазнає система ціннісних та світоглядних орієнтацій. Змінюються також і способи пошуку та отримання інформації, наслідком чого є трансформація форм пізнання і мислення, особистість втрачає звичний зміст реальності, занурюється у звабливий світ віртуального існування, який чатує на неї за мерехтливими екранами різноманітних гаджетів. Чати та форуми, блоги та Ютюб-канали впевнено витісняють на маргінес повсякденності не лише живе спілкування з друзями та рідними, а й звичні освітні моделі та методики, що, безсумнівно, негативно впливає на становлення особистості, але одночасно, несе й позитивне навантаження, адже відкривається безліч можливостей для самоосвіти та самовдосконалення Формуються нові комунікативні моделі у пізнавальній, інтелектуальній, духовній сферах, які реалізуються в теорії і практиці освітньої діяльності “суспільства знань”.
Постановка проблеми. Виклики сучасності націлені на усі ланки освітнього ланцюга – від початкової школи до вищих навчальних закладів, ситуація ускладнюється тим, що когнітивні потреби особистості можна задовольнити за допомогою можливостей комп’ютерного світу, тоді як виховна складова освітнього процесу непідвладна машинерії. Креатором особистості залишається Педагог, який має власні ціннісні орієнтири, соціальні й політичні вподобання, досвід перемог та поразок.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Осмислення когнітивних стратегій в контексті глобалізаційних зрушень та постмодерних трансформацій суспільства знаходиться у фокусі наукових, теоретичних і методологічних зарубіжних і вітчизняних студій. Аспекти зазначеної проблематики висвітлені в публікаціях: В. Андрущенка, Т. Андрущенко, В. Вашкевича, В. Воронкової, Л. Горбунової, А. Єрмоленка, О. Кивлюк, М. Култаєвої, В. Муляра, І. Предборської, Н. Радіонової, А. Сакун, І. Степаненко, Д. Свириденка, С. Терепищого та ін.
Постановка завдання здійснення соціально-філософської рефлексії інноваційних стратегій в освіті та визначення шляхів підвищення ефективності освітнього процесу.
Виклад основного матеріалу. Освітні реалії ХХІ століття суттєво змінюються під впливом інформаційних технологій, використання Інтернер-ресурсів та віртуальних практик в освітньому процесі, впровадження нових стандартів передачі знання. Виникає поліпростір коммунікації, де впевнено та комфортно почуває себе людина, яка розірвала пута Модерного світосприйняття, відмовилася від наративів та обмежень Модерну. Спостерігається своєрідний антропо-аксіологічний поворот в освіті, ознакою якого є збільшення ролі суб’єктивного фактору. Це обумовлює необхідність якісних змін в освітньому процесі, широкого використання інноваційних технологій та новітніх методичних підходів, залучення інформаційних технологій, здатних забезпечити підготовку висококваліфікованих спеціалістів, що забезпечать добробут та процвітання країни. Проте лише змінами в освітньому процесі не відбутися, актуалізується проблема формування нового образу педагога, який усвідомлює когнітивні, аксіологічні, праксеологічні потреби покоління, що народилося в епоху глобалізації, постмодернізму та тотального споживання й здатне сприймати значні обсяги інформації, але потребує навичок аналізувати її, саме тому таким затребуваним стає пошуково-проблемний стиль мислення, уміння аналізувати інформацію та виділяти головне. Головним орієнтиром сучасної освіти оголошується інтелектуальний розвиток особистості, здатної до продуктивної когнітивної діяльності, постійного самовдосконалення та самоосвіти. Тому особливо актуальними та затребуваними стають прийоми творчого навчання, здобуття і продукування знань, вміння формулювати та вирішувати проблеми, самостійно знаходити необхідну інформацію у пошуку відповіді на поставлені вчителем або самими учнями проблеми.
Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок. Наслідком стрімких соціокультурних змін стає трансформація змісту освіти, способів трансляції й засвоєння знань, актуалізуються проблеми формування компетентностей, необхідних для успішної самореалізації та кар’єрного зростання.
Трендом сучасної освіти має стати її трансформація у гуманістичному напрямку, завдяки чому центром освітніх інтенцій має стати особистість. Більш того, це має бути не просто освічена особистість, а креативна, здатна знайти можливість створення нових ідей та проектів у будь-якій ситуації, позбавлена штампів та стереотипів в процесі перетворення навколишнього світу та самовдосконалення.
Ключові слова: освіта, інформація, інновації, знання, освітня парадигма.
Список використаних джерел:
Куцепал С. В., доктор філософських наук, професор (e-mail: kutsepal
ОРІЄНТАЦІЯ НА ОСОБИСТІСТЬ – МАРКЕР ІННОВАЦІЙ В ОСВІТНІЙ СФЕРІ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.16(9)-1
Кивлюк О.П., доктор філософських наук, професор (e-mail:
Жукова Г.В., кандидат педагогічних наук, старший викладач (e-mail:
ЕКСТЕРНАЛІЗАЦІЯ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ ЯК ШЛЯХ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ДУАЛЬНОЇ ОСВІТИ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.16(9)-2
Сакун А. В., доктор філософських наук, доцент (e-mail:
КОМУНІКАТИВНА ПАРАДИГМА В РЕФЛЕКСІЯХ НАВЧАЛЬНО-ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.16(9)-3
Яценко О. Д., кандидат філософських наук, доцент (e-mail:
ОНТОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ В ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ КОНЦЕПЦІЯХ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.16(9)-4
Сальнікова Н. В., кандидат історичних наук, завідувач кафедри (e-mail:
ПРАГМАТИЧНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ МЕТАФІЗИЧНИХ ПРОБЛЕМ (ВІЛЬЯМ ДЖЕЙМС)
DOI 10.33930/ed.2019.5007.16(9)-5
Магера С. І., здобувач (e-mail:
ІДЕОЛОГІЗАЦІЯ КУЛЬТУРИ ЯК ОСНОВА ЇЇ ДЕФОРМАЦІЇ В ТОТАЛІТАРНИХ СУСПІЛЬСТВАХ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.16(9)-6
Цибулько О. С., кандидат історичних наук, доцент (e-mail:
СВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ ТРАКТУВАННЯ ТЕРМІНУ “ДУХОВНІСТЬ” УКРАЇНСЬКИМИ ПЕДАГОГАМИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.16(9)-7
Гальченко М.С., кандидат філософських наук, директор (e-mail:
МОДУС ІНФОРМАЦІЙНОГО МИСЛЕННЯ В КОНТИНУУМІ ТЕХНОГЕННОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.16(9)-8
Яценко О. Д.
КОНСТИТУТИВНІ ФУНКЦІЇ СИМВОЛІЧНИХ ФОРМ КУЛЬТУРИ Е. КАССІРЕРА
DOI 10.33930/ed.2019.5007.15(7-8)-1
Ревін Ф. Г.
КОНСТИТУТИВНІ АСПЕКТИ КОЛЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: УМОВИ ТА ПРОТИРІЧЧЯ РЕАЛІЗАЦІЇ КООПЕРАТИВНИХ ВІДНОСИН
DOI 10.33930/ed.2019.5007.15(7-8)-2
Хоменко Г. В.
ОСВІТА В КОНФЛІКТНОМУ СУСПІЛЬСТВІ: РОЗВИТОК ІДЕЙ ТОЛЕРАНТНОСТІ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.15(7-8)-3
Мізюк В. А.
АНАЛІЗ ГОТОВНОСТІ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВОЇ ОСВІТИ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.15(7-8)-4
Чумак М. Є.
ВНЕСОК УКРАЇНСЬКИХ ПЕДАГОГІВ-ФІЗИКІВ У РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ
(ПЕРШЕ ДВАДЦЯТИРІЧЧЯ ХХ СТОЛІТТЯ)
DOI 10.33930/ed.2019.5007.15(7-8)-5
Слабко В. М., Марусинець М. М., Стрельник О. О.
“ФОРМАЛЬНА” І “НЕФОРМАЛЬНА” ОСВІТА В ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ СУТНІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК
DOI 10.33930/ed.2019.5007.15(7-8)-6
Доценко Н. А.
ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ВИКОРИСТАННЯ НАВЧАЛЬНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ ІНТЕРАКТИВНИХ ТРЕНАЖЕРІВ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
ПРИ ПІДГОТОВЦІ БАКАЛАВРІВ З АГРОІНЖЕНЕРІЇ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.15(7-8)-7
Трунова В. А.
ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ В УМОВАХ БАГАТОМОВНОСТІ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.15(7-8)-8